Протягом усіх років існування незалежної України вітчизняна судова система зазнала багато змін. Однак чи мають від того користь як самі суди, так і пересічні громадяни, питання ще те. Не маючи ж однозначної мети, процес реформування став перманентним і в деякій мірі хаотичним. Так, окрім ліквідації вищих спеціалізованих судів та відродження триланкової системи (цю позицію активно підтримує Верховний Суд України), деякі реформатори пропонують, наприклад, ліквідувати лише одну юрисдикцію – господарську, і передати розгляд цих справ до загальних судів, а замість Вищого господарського суду України утворити відповідну палату при Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Та чи потрібно ліквідувати господарські суди? Про це «Юридичній газеті» розповів суддя Вищого господарського суду України, член Ради суддів господарських судів Володимир ПОГРЕБНЯК
– Пане Володимире, одним із популярних доводів на користь ліквідації господарських судів є посилання на статистичні дані, відповідно до яких господарські суди за минулий рік розглянули трохи більше 3,5% відсотків від загальної кількості справ. Можливо, дійсно не має сенсу тримати окрему юрисдикцію?
– Знаєте, все пізнається у порівнянні. Дійсно, якщо брати загальну кількість справ, розглянутих судами всіх юрисдикцій, то кількість справ, вирішених госпсудами, відносно невелика. Однак чомусь, апелюючи цифрами, ніхто не говорить про складність та глибину цих справ. Свій шлях на посаді професійного судді я починав у суді загальної юрисдикції, і в мене є змога порівнювати. Деякі категорії справ, що розглядаються судами інших юрисдикцій, інколи розглядають, умовно кажучи, десятками на день. Такі справи потрапляють у загальну статистику, а потім через них виникає враження великого навантаження на суддю, який працює в загальному або адміністративному суді. Це, на мою думку, не зовсім об’єктивно.
Крім того, можу стверджувати, що у процесуальному розумінні господарські суди досить дисципліновані у порівнянні з судами інших юрисдикцій. Помилки допускають усі, але можливість швидко виправити судову помилку існує тільки у нас. Не хочу нікому дорікати, але коли справа, яка має бути швидко розглянута, лежить у вищому спеціалізованому суді рік або два, це ніяк не можна назвати тим судочинством, яке відповідає європейським стандартам.
– Однак, як свідчать останні події, суспільство не задоволене роботою судової системи, в т.ч. господарських судів. Хіба це не свідчить про те, що система потребує змін?
– Зазначу, що так історично склалося, але господарський суд, так би мовити, обслуговує досить вузьку категорію позивачів. Коли ми сьогодні бачимо реакцію суспільства, недовіру до судової влади майже 100%, то давайте запитаємо себе, яка частина з них викликана діяльністю господарських судів? Господарські суди не притягають до кримінальної та адміністративної відповідальності, не позбавляють посвідчення водія, не забороняють проведення зборів громадян чи інших заходів, що суттєво обмежує права людини, тощо. Хто постійно бачить роботу господарських судів, так це бізнес і професійні юристи. Тому, на мою думку було б розумним, перш ніж руйнувати систему, запитати цих людей, чи влаштовує їх якість надання судових послуг, чи потрібні такі суди. Це, власне, те, з чого слід починати.
Якщо така дискусія вже ж виникне у суспільстві, і воно висловить думку, що господарські суди непотрібні – це його право. Однак перш, ніж приймати такі серйозні рішення, як ліквідація тієї чи іншої юрисдикції, треба визначитись із тим, як це буде відбуватися. Якщо ми говоримо про те, що потрібно все змінювати, є законопроекти, направлені на очищення влади взагалі. Крім того, всі ці зміни будуть відбуватися в рамках комплексної реформи правової, в т.ч. і судової системи взагалі. Це одна річ. І зовсім інша справа, якщо це буде фрагментарна зміна системи судоустрою – чому, власне, обрано тільки такий вектор?
– Якщо говорити більш предметно, у чому полягає специфіка господарського судочинства, на яку, умовно кажучи, можуть негативно вплинути зазначені зміни?
– Господарські суди розглядають спори, що мають переважно економічне підґрунтя, а Україна так чи інакше інтегрована у всесвітню економіку. Існують такі правові галузі економіки і, відповідно, права, де наша країна дуже серйозно інтегрована. Наприклад, у сфері інтелектуальної власності наше законодавство повністю відповідає міжнародним стандартам, інакше Україна не стала б членом СОТ. Крім того, це регулювання ринку фінансових послуг, банківська справа, страхування, банкрутство тощо. Виходячи з досвіду, можу стверджувати, що судді, який розглядає, наприклад, справи про банкрутство, для повного розуміння специфіки розгляду цієї категорії справ потрібно близько 5 років. Також зазначу, що суддя, який розглядає зазначену категорію спорів, має розумітися не лише на праві, а й на економіці і фінансах.
Більше того, сьогодні вже є очевидним, що в господарських судах дуже поглиблена спеціалізація: з інтелектуальної власності, банкрутства, корпоративних спорів і т.д. До слова, згадайте, яка була складана ситуація із корпоративними спорами, коли їх розглядали загальні суди. Це був період резонансних справ, коли інколи «трусило» всю країну, а спори доходили і до Конституційного Суду України. Згодом цю категорію справ передали господарським судам, і пішла нормальна, прозора та зрозуміла практика без скандалів та резонансів. Таких категорій справ багато. І що з ними робити, якщо господарські суди буде ліквідовано? Звичайно, можна спробувати розкидати їх по інших юрисдикціях, але перш, ніж здійснити такий крок, необхідно прорахувати наслідки.
– Однак судді господарських судів зможуть перейти працювати у інші суди, де буде відповідна спеціалізація, і таким чином кадри залишаться в системі, чи не так?
– Це досить складне питання, і 100% упевненості, що так і буде, немає. Правові підстави прийняття рішення щодо ліквідації тієї чи іншої судової юрисдикції мають бути пов’язані з положеннями Конституції щодо підстав звільнення суддів, тому що хтось після ліквідації не схоче працювати суддею, або навіть усі виявлять таке бажання. А це, знову таки, величезні фінансові витрати, пов’язані зі звільненням представників Феміди. Тому я дуже сподіваюся, що законодавець прийме мудре, виважене і потрібне в першу чергу для суспільства рішення.
Крім того, знаючи специфіку роботи загальних судів, є ризик, що судді, які розглядатимуть господарські справи, через брак кадрів будуть вимушені займатися розглядом і інших категорій справ, наприклад кримінальних. І це, знову таки, призведе до погіршення якості розгляду саме справ, вирішення яких притаманне господарським судам.
– На Вашу думку, чи може ліквідація господарських судів якимось чином позначитися на міжнародному іміджі України?
– Знову наголошу, що Україна інтегрована в глобальну економіку, і ця інтеграція буде тільки посилюватися. Питання виживання держави сьогодні і, сподіваюсь, процвітання завтра – це інвестиційна привабливість нашої економіки, забезпечення належного рівня захисту інвестицій через економічні та юридичні важелі (знову згадаю банкрутство). Інвестори не будуть вкладати гроші в економіку країни, якщо не будуть впевнені на 100% у тому, що за допомогою національних судів у випадку якихось непорозумінь зможуть їх захистити. Тому вважаю, що ліквідація господарських судів України не найкращим чином позначиться на довірі інвесторів до нашої держави.
Розмовляв Єгор ЖЕЛТУХІН,
журналіст «Юридичної газети»