19 червня 2018, 16:55

Блакитний океан «Правового Альянсу»

Опубліковано в №24-25 (626-627)

Партнери юридичної компанії Legal Alliance не лише в судженнях, але й на діях продемонстрували новий підхід до співпраці з клієнтами. Адже останні все менше потребують дотичних юридичних порад і все більше – готових бізнес-рішень. Наприкінці минулого року була створена компанія Aleshko, Bezhevets, Siedlecki Сonsultants (ABSC), яка спеціалізується на бізнес-консультуванні у фармацевтичній та медичній сферах. Про все це, а також про досягнення Legal Alliance на фармацевтичному ринку, розвиток нових практик і відносини з клієнтами ми поговорили з партнерами та радниками компанії


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Дмитро Алешко, Олексій Бежевець, Ілля Костін

– Востаннє ми спілкувалися більше ніж 2 роки тому, коли Legal Alliance святкувала 20-річний ювілей. Розкажіть, якими новинами Ви можете поділитися сьогодні? Що змінилося за цей час? 

Дмитро Алешко, партнер: За цей час у нас відбулося чимало якісних змін. З’явилися кейси міжнародного значення. Зокрема, ми провели масштабну роботу з кількома міжнародними проектами. Вона була пов’язана з наданням технічної допомоги державі в особі Міністерства охорони здоров’я України стосовно реформування системи фармацевтичного регулювання. Один із напрямків – запровадження Національного переліку основних лікарських засобів. За основу була взята модель ВООЗ, адаптована до українських реалій. Ми брали в цьому безпосередню участь.

З початку цього року Національний перелік став базисом для регіональних закупівель лікарських засобів. Ми очікуємо, що найближчим часом система запрацює в повному обсязі, а українці, які потраплять на лікування до стаціонару, зможуть безкоштовно отримати базові препарати. Держава чесно сказала людям: «Ми не можемо придбати для вас все, але є базовий перелік ліків, необхідних у найгостріших ситуаціях, які ми можемо забезпечити безкоштовно». Цей перелік передбачається розширювати щороку, залежно від можливостей держбюджету.

Також ми брали участь у запровадженні програми реімбурсації лікарських засобів в Україні. Така модель широко застосовується в європейських та інших країнах за межами ЄС. Завдяки урядовій програмі «Доступні ліки» пацієнти, які хворіють на бронхіальну астму, діабет ІІ типу та серцево-судинні захворювання, маючи рецепт, можуть прийти до аптеки та отримати ліки з переліку безкоштовно або з частковою доплатою.

Раніше цього не було, але сьогодні мільйони українців користуються досягненнями, які пов’язані, зокрема, з роботою фахівців нашої компанії. За ці 2 роки наші працівники значно підвищили свій професійний рівень. Ми ними пишаємося! Наразі сформувався достатньо ефективний колектив. Врешті-решт, все це призвело до того, що нам стало затісно у попередньому офісі, тому нещодавно ми переїхали в більший офіс у БЦ «Іллінський». Тепер ми готові надавати послуги нашим клієнтам у комфортніших умовах (посміхається – прим. ред.).

Ілля Костін, партнер: За ці 2 роки, як сказав Дмитро, відбулось поглиблення спеціалізації. Я вважаю, і не лише я, але й клієнти, як ви бачите (вказує на стіну з нагородами та відгуками – прим. ред.), визнають, що наша практика з фармрегуляторики є однією з найсильніших в Україні. Не можу сказати, що 2 роки тому наша спеціалізація була слабкою. Компанії було 20 років. Проте так масштабно в цій галузі, на мою думку, ми ще не працювали.

Це стало можливим завдяки нашому партнеру і другу Дмитру (Дмитру Алешку – прим. ред.). Він доклав максимум зусиль, за що висловлюю йому вдячність. Ми рухаємося в одному напрямку, доповнюємо одне одного у професійному плані та багато років дружимо. Дійсно, ми стали більш потужними. Міжнародні організації почали ще більше нам довіряти. Ми виграли великий тендер…

Ілля Костін, Наталія Лавренова

Д. А.: В Україні є новий проект, який має назву SAFEMed. Він спрямований на посилення доступу українців до якісних і доступних ліків, а також на реформування та імплементацію європейських практик фарм регулювання. Ми брали участь у тендері в цьому проекті. Рішення приймалося у Вашингтоні. Серед компаній-учасників тендеру наша експертиза була визнана найсильнішою. Відповідно, було укладено контракт. Наразі ми вже розпочали роботу над цим проектом.

І. К.: Що ще змінилося? Як пишуть в юридичній пресі: «Ми посилили практику захисту бізнесу». Ось посилення (вказує на Тараса Безпалого – прим. ред.). Ініціатива є дуже ефективною, а про зміни розкаже Тарас. У нього є багато новин.

Я очолюю практику з інтелектуальної власності разом з Наталією Лавреновою. Хочу сказати, що ця практика займає передові позиції за прибутковістю. Враховуючи, що працювати у практиці інтелектуальної власності для нас цікаво як для фахівців, ми із задоволенням беремо проекти, навіть коли судова практика не дає впевненості в результаті (але є наша впевненість). Скоро вийде стаття, в якій ми розкриваємо достатньо цікавий судовий кейс з патентного права. Подібних прецедентів у судовій практиці в нашій країні ще не було. До нас звертаються все частіше й частіше. Ми виграли декілька гучних і важливих для наших клієнтів судових кейсів. Я цим дуже пишаюся!

Дмитро Алешко, Андрій Горбатенко

Олексій Бежевець, партнер: За останні 2 роки додалося багато проектів, пов’язаних зі структуруванням бізнесу у фармі або медицині. Проекти насправді цікаві. Мені подобається, коли проекти спрямовані на розвиток бізнесу та створення нових можливостей. Цікаво креативити та створювати щось нове, а не «розгрібати завали» того, що якимось чином не спрацювало. Абсолютно очевидного поштовху зазнала практика конкурентного права. Зараз вона є затребуваною. Займатися цим у нас добре виходить. Насамперед, у зв’язку з нашими медичними та фармацевтичними клієнтами.

І. К.: Хочу додати, що ми перші ризикнули та перші серед юридичних компаній узгодили маркетингові договори з Антимонопольним комітетом України. Як ми ризикнули? Клієнт (відома фармацевтична компанія) нам сказав: «Якщо ви берете цей кейс, ви або узгоджуєте з АМКУ, або ні. У другому випадку ми розриваємо контракт».

Олексій Бежевець, Тарас Безпалий

Андрій Горбатенко, асоційований партнер: Це був достатньо хвилюючий момент для нашої конкуренційної практики, а також для нашого клієнта. Окрім того, що це був перший випадок, коли фармацевтична компанія звернулася за рекомендаційними роз’ясненнями до АМКУ щодо договору з аптечними мережами. Драйву додавала та обставина, що це відбувалося у розпал розслідувань цього державного органу на фармацевтичному ринку. Вдале завершення цього проекту додало чимало балів нашій конкуренційній практиці в очах клієнтів та колег.

Я б сказав, що останні кілька років стали визначальними для конкуренційної практики нашої компанії. Ми витратили багато часу та зусиль у цьому напрямку і почали відчувати результати. Якось для одного тендеру ми зробили зріз всіх проектів цієї практики за останні 3 роки. Незважаючи на те, що я був учасником всіх тих проектів, для мене отримані дані були неочікувано надихаючими. Особливо приємно, що у списку наших справ є такі, які можна назвати прецедентними.

Нещодавно нам вдалося захистити інтереси клієнта в суді щодо оскарження рішення АМКУ в одній з так званих «фармацевтичних справ». Звісно, наразі це тільки перша інстанція. Попереду, напевно, чекає апеляція. Однак фактично, це перше рішення суду в цій серії справ, в якому суд підтримав позов скаржника і скасував рішення АМКУ. Я радію від того, що маю можливість займатися цими питаннями саме зараз, коли активно розвивається конкуренційне законодавство та практика його застосування. Загалом, ця галузь права є надзвичайно динамічною, особливо в наші дні, коли нові моделі економічних відносин з’являються як гриби після дощу. Конкуренційне право – це юридичні норми, які слугують для правової оцінки економічних явищ, тому в межах проектів доводиться достатньо глибоко занурюватися в особливості функціонування ринків та бізнесу клієнтів, а також у своїх консультаціях виходити за межі суто юридичних питань.

О. Б.: Існує настільки багато специфічних проектів, що з часом вони перестають бути виключно юридичними. Відповідний напрямок роботи ми «закріпили» наприкінці минулого року. Ми створили окрему юридичну особу, взявши у партнери відомого на ринку фахівця, який раніше керував фармацевтичною компанією, Кшиштофа Сєдлєцкі – компанію Aleshko, Bezhevets, Siedlecki Сonsultants (далі – ABSC). Це дозволяє нам спільно реалізовувати бізнес-консалтингові проекти. Цей симбіоз нашого різностороннього досвіду з Дмитром і Кшиштофом дозволяє пропонувати унікальний продукт на ринку. Деякі з проектів зараз перебувають в активній стадії розвитку. Про них ще зарано говорити, але ми є першопрохідцями у кількох абсолютно нових напрямках.

– Розкажіть більш детально, що це за проект та як з’явилася ідея? 

Д. А.: Ідея виникла давно. Так вийшло, що наш партнер Кшиштоф Сєдлєцкі наприкінці минулого року планував для себе відпочинок. У нього широкий послужний список, включаючи посаду президента Європейської Бізнес Асоціації, однак нам вдалося його переконати, що цей проект дійсно є новим для України, унікальним та може бути продуктивним. Ми зареєстрували компанію ABSC, діяльність якої спрямована на бізнес-консультування у фармацевтичній та медичній сферах. Вже є цікаві проекти. Ми впевнені, що вони будуть успішними. Ця робота дозволяє проявляти більше творчості, ніж юридична практика. Я розцінюю цей проект як щось нове для ринку.

– Розкажіть про останні тенденції розвитку практики медичного/фармацевтичного права? Наскільки вона є конкурентною? Яке місце Ви можете їй відвести у контексті розвитку ринку юридичних послуг? 

О. Б.: Багато компаній вважають, що тут купа грошей, тому намагаються зайти в цю сферу. Насправді, купи грошей давно немає, а от конкуренція дуже висока. Водночас людей, які реально розуміються на цій проблематиці (щоб проект і працював, і відповідав нормам права, і дозволяв компанії розвиватися) на ринку зовсім мало. Пропозиція експертизи є обмеженою, проте формально конкуренція збільшується.

І. К.: Відверто кажучи, у цій сфері не більше ніж 5 фахівців.

– Які практики вважаєте перспективними та розвиваєте в межах компанії?

Тарас Безпалий, радник: Я продовжу думку щодо фахівців в юридичному бізнесі. Наразі актуальною є практика White-Collar Crime – це те, що раніше називалося практикою кримінального права. Цю практику представляли переважно поодинокі адвокати чи бутикові адвокатські компанії. Сьогодні майже кожна велика юридична фірма має таку практику.

Щодо мене, то наприкінці 2017 р. я пішов з власного юридичного бізнесу та приєднався до команди Legal Alliance. Це дозволило посилити інші практики компанії, розширити сферу послуг, які ми пропонуємо нашим клієнтам, враховуючи сьогоднішні реалії тиску на бізнес, перевірки та обшуки. Я вважаю, що посилення практики кримінального права в майбутньому принесе свої дивіденди.

Наталія Лавренова, радник: Я працюю в Legal Alliance майже 11 років. Компанія постійно змінювалася, але останні 2 роки ці зміни проходять особливо яскраво, тому що вони відбуваються і з партнерами, і з юристами. Зростає не лише юридична складова оцінки. Юристи все більше розуміються на бізнесі клієнтів, що мотивує розвивати дуже якісну експертизу. Відповідно, партнери все більше починають спрямовувати свій погляд на вирішення бізнес-питань, які є близькими до юридичних. Це дає хороше підґрунтя для розвитку. Я займаюся двома практиками – інтелектуальна власність та судова практика. Так склалося, що зараз більше кейсів саме в судових спорах, у тому числі з інтелектуальної власності, що дуже мені подобається.

Д. А.: Реформування судової системи стало додатковим імпульсом для прийняття рішення про посилення судової практики. Думаю, якщо ми зустрінемося ще через 2 роки, то будемо частіше «звучати» у зв’язку із судовими справами (успішними справами).

І. К.: Свого часу компанія була суто «судовою», тобто ми спеціалізувалися лише на судових процесах. Однак працювалося якось некомфортно, тому що судова система була надзвичайно корумпованою. Ми вирішили припинити активізацію цієї практики та перейшли суто на консалтинг. У нас були часи, коли 90% доходу ми отримували від консалтингу. Зараз ми можемо працювати в цьому напрямку чесно та успішно.

Якщо говорити про фарму – це спеціалізація, яка зробила нам ім’я. Звісно, у фармі також є питання з трудового права, ІВ та судові процеси.

– Поговоримо про медичну реформу, яка не вщухає серед експертів та «не експертів» протягом кількох останніх місяців. Ваша компанія безпосередньо була залучена до розробки проекту змін в окремих напрямках реформування. Сьогодні вже минуло кілька місяців, як стартувала реформа. На Вашу думку, які аспекти реформи є стовідсотковою перемогою, а які потребують доопрацювання?

Д. А.: Зроблю уточнення, що наша компанія була залучена лише до частини роботи. Окрім нашої, були й інші компанії, які займалися та продовжують займатися підтримкою Міністерства в цій частині.

По-перше, основним досягненням є те, що ця реформа все-таки розпочалась. Оскільки Україна – це єдина країна з колишнього СРСР, яка ще не провела медреформу. Тому питання щодо її проведення, безперечно, було нагальним. По-друге, якщо взяти досвід Польщі, у 1991 р. ми почали з нею з однакових стартових позицій (як в економіці, так і в медицині). Зараз у них медичне страхування, більше покриття пакета медичних послуг, на яке може розраховувати кожен громадянин, включаючи дорогі ліки. Все це компенсується завдяки системі. Якби ми всі ці 27 років йшли таким же шляхом, а не залишалися у старій радянській системі, то у нас було б так само, ми могли б врятувати життя багатьом українцям. Однак, на жаль, сьогодні ми там, де ми є. Тому значним досягненням є те, що команда МОЗ взяла на себе таку відповідальність, а також що попри все цей процес стартував. Окрім того, важливо, що люди почали вірити в реформу. Адже до того часу, поки громадяни не повірять, процес не має перспектив.

З 01.04.2018 р. стартувала компанія, в межах якої кожен може обрати свого сімейного лікаря. Станом на 21.05.2018 р. вже 5 млн українців обрали свого сімейного лікаря. Це свідчить про те, що такі процеси вже невідворотні, тобто реформа відбудеться незалежно від того, хто буде міністром або прем’єром. Звісно, є деякі помилки. Дещо варто було зробити по-іншому. До того ж реформа як процес вимагає фінансування, а його додатково на цей рік немає. Це все ті проблеми, які не дають її проводити краще та швидше.

– Яким є Ваше ставлення до судової реформи в контексті виключного права адвокатів на представництво інтересів у судах?

Н. Л.: Вважаю, що запровадження адвокатської монополії є правильним рішенням. Сподіваємося, що це покращить якість представництва адвокатами інтересів у судах. Звичайно, в цьому процесі існують деякі складнощі. Хоча і передбачено перехідний період, але є дуже велика черга на отримання адвокатських посвідчень. Тому правозахисники мають відповідні складнощі. Однак, на мою думку, окрім того, що законодавчо передбачена адвокатська монополія, є надія, що порядок доступу юристів до адвокатської професії має вплинути на підвищення якості представництва інтересів у судах.

І. К.: Якщо дивитися за кодексами, то в адвокатській монополії не все так однозначно. Зараз всі чекають нового закону. Новий закон – це нові правила гри для адвокатури. Закон, який діє з 2012 р., дав поштовх для багатьох процесів (зокрема, щодо захисту прав адвокатів), але виявив одну проблему, яку мало наше суспільство та яку зараз ми намагаємося вирішити. Це один керівний орган у вигляді Національної асоціації адвокатів України. Новий законопроект надасть можливість органам адвокатського самоврядування на місцях бути автономними. Зараз у нас по суті існує справжнє «Міністерство адвокатури». Тому, як на мене, першочерговим завданням нового закону є вирішення саме цієї проблеми. На мою думку, роль монополії адвокатури у підвищенні якості представлення інтересів у судах трохи перебільшена. Зрештою, вибір адвоката здійснює клієнт, орієнтуючись передусім на якість. Таким чином, конкуруючи за клієнта, адвокати мають підвищувати якість своїх послуг.

Що стосується кількості, то наразі існує проблема. Я член кваліфікаційної палати КДКА Київської області. Зараз є велика черга на отримання свідоцтв. Люди «отямилися», подають заяви на складання іспитів. На жаль, маємо дуже низьку «якість» фахівців, які приходять. Наприклад, минулого тижня у нас був іспит. Керівник департаменту Міністерства юстиції України не склав іспит, тому що він не зміг сказати, куди прийшов його складати. Отже, була реформа одна, буде реформа інша, але адвокати все одно працюватимуть.

– За якими принципами Ви будуєте взаємовідносини з клієнтами? Якому клієнту скажете категоричне «Ні»?

І. К.: У нас є певна домовленість між партнерами. Зокрема, одним із пунктів нашої угоди з Тарасом Геннадійовичем (Безпалим – прим. ред.) є те, що ми не беремо «токсичних» клієнтів. Наприклад, наші колеги взяли Януковича та Азарова. Саме таких клієнтів ми не беремо.

Т. Б.: У мене така думка: як священнослужитель має всіх сповідувати, лікар – всіх лікувати, так і адвокат зобов’язаний надавати якісні правові послуги задля захисту особи. Однак якщо всередині я розумію, що не хочу та не можу надавати тому чи іншому клієнту допомогу, я відмовляюся.

Між партнерами є домовленість про те, що не кожного «токсичного» клієнта ми будемо брати для здійснення захисту. Проте ми розуміємо, що в деяких випадках особу можуть звинувачувати з метою дискредитації, захвату бізнесу, ринку. Таким чином, перед тим як взяти чи відмовити в захисті клієнту, ми радимося між партнерами та намагаємося вирішити, чи дійсно особа вчинила те, в чому її звинувачують, чи все ж таки правда на боці клієнта.

– Legal Tech – девіз, за яким розвивається юридичний бізнес України (як у діях, так і на словах). Як ви «дружите» з технологіями у своїй роботі?

А. Г.: Ми постійно дивимося у цей бік та використовуємо у разі можливості й доцільності всі доступні технології, здатні допомогти нам у роботі. Особисто для мене питання технологій є дуже цікавими (належу до категорії так званих гіків). Для розуміння глибини моєї схибленості на технологіях зауважу, що вже більше ніж 2 роки я працюю на лептопі з Ubuntu Linux, а також вже кілька років у мене немає жодного паперового нотатника чи чернетки. Я привчив себе працювати виключно з електронними версіями документів. Ще 5-6 років тому ви могли побачити мій стіл, завалений теками з документами. Зараз на столі немає нічого, крім лептопа. Тому партнери довірили мені пропускати всі інновації крізь себе.

Технології розвиваються дуже швидко. Вони швидко стають загальнодоступними та впливають на всі сфери нашого життя. Робота юристів не є винятком. Я можу довго говорити на цю тему, однак загальне моє враження таке, що юристи не використовують навіть половину потенціалу нинішніх технологій, оскільки не так багато мають пропозицій, які являють собою продукти, готові до впровадження. Вже достатньо давно ми використовуємо гнучку та універсальну систему (програмне забезпечення), яка вирішує всі питання. Зокрема, управління проектами, управління відносинами з клієнтами, документообіг, білінг, управління знаннями, кадри тощо. Зараз вона виглядає дещо архаїчно поряд з красивими, зручними та ергономічними інтерфейсами сучасних веб-додатків. Юзебіліті також не айс, але вона вирішує всі завдання.

На жаль, поки що я не знайшов на ринку систему, яка перевернула б мій світ, вразивши впровадженням нових технологій, спонукаючи знову пройти звивистий і тернистий шлях впровадження та міграції. Пропозиції, які надходять, не пропонують чогось принципово нового щодо функціоналу. Тому ми постійно тримаємо руку на пульсі. Ми не наздоганяємо, а чекаємо продукти, засновані на нових технологіях, які стануть game-changer для нашого бізнесу.

О. Б.: Я вважаю, що тема Legal Tech є дещо «перегрітою». Люди приділяють забагато уваги цим «інноваціям», ставлячи форму понад змістом. Зі свого досвіду я бачу, що особисте спілкування, досвід, встановлення емоційного зв’язку є набагато важливішими, ніж будь-які технічні «прибамбаси». Свого часу ми впровадили достатньо потужну систему CRM, автоматизували низку процесів. Це допомогло налагодити всі бізнеспроцеси. Зараз спілкування з клієнтами та обмін інформацією всередині компанії відбувається за допомогою усіх останніх досягнень техніки.

– Ваша компанія також відома своєю активною діяльністю у сферах Pro bono та корпоративної соціальної відповідальності. Розкажіть про свої основні проекти, зокрема про проект VOЇNY, який було відзначено в конкурсі кейсів з КСВ. Ви реалізували його спільно ще з двома партнерами. Чия це була ідея та якою є мета проекту?

О. Б.: Минулого року ми скооперувалися з активістами навколо ідеї належного вшанування воїнів, які загинули під час російсько-української війни, яка наразі триває. Разом ми провели чимало заходів, у тому числі новорічний концерт на Поштовій площі «Привітай захисника» зі збором коштів. Восени минулого року ми провели конференцію із залученням Міністерства молоді та спорту України, а також профільних відомств. Був розроблений законопроект, фактично активізувався громадський сектор, розпочалися відповідні організаційні процеси у профільних міністерствах. Тобто ми «підняли» державний і громадський сектор, консолідували та визначили подальші напрямки роботи.

Основна ідея полягає в тому, щоб захисники, які полягли за Україну, були належно вшановані, зокрема в тих місцях, де вони народилися та проживали (пам’ятники, сквери, назви). Також ми намагаємося налаштувати сповіщення про загибель воїна (тому що у нас все ще діють пострадянські стандарти) та належним чином облаштувати місця поховання. Навколо цього ми активно працювали, тому зараз бачимо певні результати.

Нещодавно відбувся великий круглий стіл, де ми побачили, що ініціатива була активно підхоплена вже на державному рівні та достатньо активно починає реалізовуватися. Наша компанія активно долучається до усієї «нормативки» та як волонтер до організації всіх заходів.

Також ми активно співпрацюємо з благодійним фондом «Коло», який був створений у пік активних бойових дій у 2014 р. як інструмент задля консолідації волонтерського руху серед юристів. Основні кошти, які ми консолідували для закупівель усього необхідного, надходили від юристів та адвокатів, які за допомогою БФ реалізовували свої прагнення допомогти.

І. К.: Також ми небайдужі до запитів звичайних людей. Ведемо одну справу стосовно забудовника, який руйнує історичні будівлі у центрі столиці. Ми «б’ємося», тому наразі судові рішення на нашу користь. Я вже не говорю про щоденну pro bono роботу...

 

Розмову вела Анна Родюк, редактор «Юридичної Газети»

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати