Правнича спільнота перебуває в очікуванні травневих виборів до Асоціації правників України. Головна інтрига полягає в тому, чи відбудуться справжні вибори, чи знову спрацює принцип «спадкоємності».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це та багато іншого «ЮГ» розповів один з батьків-засновників АПУ, який наразі є партнером ЮФ Asters, Олексій Резніков
— Олексію, АПУ існує вже не один рік. На Вашу думку, чи потребують корекції цілі, з якими Асоціація була створена, та цінності, які вона сповідує?
— Відповідь на це питання я поділю на дві частини: цілі та цінності. Цілі постійно змінюються, адже 15 років тому АПУ була маленькою організацією, більше схожою на клуб за інтересами для представників юридичної професії без розмежування на адвокатів, представників правоохоронних органів, нотаріусів тощо. На той момент основна мета полягала в об'єднанні. Потім була ціль зібрати лідерів ринку, які готові поділяти такі спільні цінності як взаємоповага, здорова конкуренція, прозорі підходи до висвітлення своєї діяльності тощо. Згодом з'явилася мета показати, що АПУ є однією з найпотужніших професійних організацій, що вимагало збільшення кількості її членів. Потім ми почали розвивати Асоціацію в бік івент-агентства. Коли вже не було достатньо лише одного форуму, ми почали проводити декілька великих заходів, семінарів, щоб розповсюджувати правові знання та залучати нових прихильників.
Що стосується цінностей, то вони не змінювалися, хоча їх можна було пов'язати з метою — запровадити прозорі правила на ринку юридичних послуг, встановити взаємодію не лише з тими, хто продає послуги, але й з тими, хто представляє державу, тобто з юристами з держсектору. Сьогодні, на жаль, суспільство не довіряє державним органам. Всі вади, які були раніше, залишилися, метастази корупційної хвороби розповсюджуються в усіх напрямках. Цьому сприяють, зокрема, учасники ринку.
Тож сьогодні в АПУ мають бути дві мети, адже на це є запит суспільства. Перша — прозорі правила ведення юридичного бізнесу. Можливо, навіть підписання меморандуму між тими учасниками ринку, які хочуть вести бізнес чесно і прозоро, з дотриманням етичних стандартів. Друга — реальний захист представників професії. Сьогодні у вирі турбулентної зміни влади в Україні та відповідних наслідків, у тому числі щодо контролю за правоохоронними органами, адвоката (юриста) уособлюють з його клієнтом. Тобто певні репресії силовиків на замовлення того чи іншого політичного режиму розповсюджуються також на юристів та адвокатів.
— Деякі гравці юридичного ринку вважають, що АПУ занепадає, а інші — що Асоціація йде своїм шляхом і все добре. На Вашу думку, чи критична ситуація?
— Я не сприймаю ситуацію як критичну, вважаю її утвореною в результаті природного шляху розвитку, як і ситуацію в країні. У нас бувають періоди стагнації та періоди збудження. Сьогодні АПУ потребує «свіжої крові».
— Що Вам подобається/не подобається в її роботі? Чи існують якість внутрішні суперечності, кулуарні домовленості?
— Мені важко сказати про кулуарні домовленості, я можу говорити лише як сторонній спостерігач. Протягом 4‑х років я був на публічній службі, тому активно не долучався до процесів усередині, хоча перед цим кілька скликань був віце-президентом та членом правління. Тож про внутрішні моменти я не наважуюся говорити, але можу стверджувати, що Асоціації потрібен свіжий подих.
— Яких змін Ви очікуєте від Асоціації найближчим часом? Назвіть основні вектори розвитку.
— Я очікую, що травневі вибори в АПУ принесуть оновлення на позиції президента/віце-президента та серед членів правління. Свого часу існувала правова асамблея у Львові, коли президентом АПУ був Сергій Коннов. Тоді молоді юристи з різних компаній, серед яких був Валентин Загарія, Денис Бугай та Микола Очкольда, висловили свою позицію про те, що необхідно оновити правління і додати АПУ нової та молодої енергії. В результаті був досягнутий компроміс, що дало серйозний поштовх у розвитку АПУ. Тому я вважаю, що сьогодні склад правління має бути оновлений на 90%. Я поважаю колег, які там відпрацювали чесно і сумлінно, однак вважаю, що має бути новий президент зі свіжим поглядом, який створить умови для подальшого розвитку АПУ.
— Ви зазначили, що у травні відбудуться вибори президента АПУ. Які головні риси мають бути у такої людини?
— По‑перше, ця людина повинна бачити загальну картину, мислити глобально. По‑друге, незаангажованість у власному бізнесі. По‑третє, готовність приділяти багато часу Асоціації. По‑четверте, знання англійської мови та вміння спілкуватися із західними партнерами. Сьогодні комунікації відіграють дуже важливу роль. Тренд, коли генеральні партнери протягом 15 років фактично власним коштом утримують АПУ, бюджет якої складається ще й з внесків та доходу від комерційних заходів, не можна назвати позитивним. Я вважаю, що достатньо 15 років, тепер Асоціація повинна сама для себе залучати додаткову фінансову допомогу на різні цікаві проекти. АПУ має почати генерувати стратегічні речі, стратегічне бачення розвитку правової системи держави.
Як приклад, хочу навести Асоціацію міст України, яка об'єднує всі великі, середні й маленькі міста та є серйозним гравцем у стосунках з урядом і парламентом. Позицією АМУ беруть до уваги, коли приймають постанови або закони, що стосуються місцевого самоврядування. Представник АМУ постійно присутній на засіданнях парламентських комітетів, його письмова позиція завжди враховується. Я вважаю, що Асоціація правників України має шанс стати такою ж потужною професійною громадською організацією, до якої прислухатимуться як у парламенті, так і в уряді. На жаль, поки що цього не відбувається.
— Наразі маємо двох кандидатів — Денис Бугай та Андрій Вишневський. На Вашу думку, чому є лише два претенденти?
— Балотуватися у президенти АПУ — це взяти на себе величезну відповідальність, а у разі обрання — витрачати на це багато часу. Тому я думаю, що не кожен до цього готовий. Якщо ви запитаєте, чи хочу я бути президентом, моя відповідь — ні, тому що я не маю на це часу, оскільки планую розвивати свою практику в Asters.
Денис Бугай має дуже хороший досвід, у нього є яскравий приклад президентства та участі у правлінні, він дуже активний, ми давно знайомі та дружимо. Колись у нього були важкі часи, ми всі пам'ятаємо, коли АПУ займалася його захистом. З Андрієм Вишневським ми знайомі не так давно, здебільшого перетиналися на різних заходах. У нього так само є солідний досвід створення з нуля системи безоплатної правової допомоги, цікавий досвід започаткування і розвитку програми «Адвокат майбутнього».
Я вважаю, що це перший приклад, коли відбуватиметься реальна конкуренція на виборах АПУ. Адже ми завжди мали безальтернативну історію, коли був один потужний кандидат у президенти з сильним претендентом на посаду віце-президента, тому інші не наважувалися конкурувати. Зараз мені подобається цей тренд, коли є конкуренція з двох пар. Я дуже сподіваюся на чесні та прозорі вибори, які приведуть до перемоги не просто звичний чи вправний у процедурній казуїстиці тандем, а насправді сильну команду.
— Враховуючи Ваш досвід в АПУ, а також те, що ви особисто знайомі з двома кандидатами, хто з них та яку користь може принести АПУ як очільник?
— Якщо президентом буде Денис, то він зможе зберегти той вектор розвитку, який ми маємо сьогодні, тобто не допустить стагнацію. Він гіперактивний, у нього багато різних ідей. Якщо президентом стане Андрій, то йому доведеться швидко опановувати нову роль, але водночас він зможе принести щось нове. До того ж, наскільки я розумію, Андрій не має власного юридичного бізнесу, а тому він зможе більше часу приділяти посаді та не матиме конфлікту інтересів. Проте поки що зарано аналізувати, оскільки я ще не бачив програми.
— На початку інтерв'ю Ви зазначили про те, що АПУ може стати регулятором ринку. Тож питання, за яких умов це може відбутися?
— Передусім, будемо відвертими, в умовах такої кількості людей, які є членами АПУ, а також такого поняття як генеральні партнери, є лідери юридичного ринку (приблизно 20 компаній). Однак за умови, що до Асоціації також входять представники різних правничих професій, переважна більшість з яких є представниками юридичних компаній та адвокатів, це означає, що все ж таки ринок як бізнес, як індустрія превалює. Не секрет, що 80% коштів ринку опрацьовують 20% юридичних компаній, а отже, решта 80% учасників ринку відпрацьовують 20% коштів. Якщо лідери ринку домовляться про те, що бізнес повинен стати прозорим, корупційна складова має піти геть, то гроші, які обертаються в тіньовому ринку через хабарі, можуть стати офіційними, білими грошима, але як гонорари, які платитимуть клієнти. Це основна регуляція, яку я вважаю важливою.
— На Вашу думку, це реальний сценарій?
— Революційно — нереально, еволюційно — так.
— Скільки для цього знадобиться часу?
— Цікаве питання. Вважаю, що це хороший тренд. Якщо його підтримають лідери ринку, то він дасть свої плоди через кілька років.
— Я правильно розумію, що АПУ на чолі з президентом може задати такий тренд?
— Абсолютно. Хочеш бути членом цього поважного клубу — приймай його правила. Хочеш працювати в тіні — це твоє право, але тоді ти не член цього клубу, ти станеш, як кажуть російською, «нерукопожатный».
— Чи не станеться так, що з деякими генпартнерами АПУ доведеться попрощатися?
— Нічого страшного від цього не трапиться. Суть полягає в тому, що генеральний партнер, який не поважає цінності та не дотримується правил, як «донор» має піти геть. Завдання нового президента та віце-президента — знайти інші джерела фінансування організації. Це можуть бути гранти, дохід від якісних заходів та членських внесків, а також внесків «білого» бізнесу. Тоді це буде насправді потужна організація. Генеральні партнери, можливо, надаватимуть підтримку на довгострокові стратегічні цілі. Однак не має бути таких ситуацій, коли генеральний партнер щось фінансує, а за це рекламує чи просуває свого молодшого юриста у своїх же колах. Це смішно і не має жодного сенсу. Інколи я дивлюся, як на сайті АПУ компанії доповідають, наприклад, що у них юрист став старшим юристом. Сome on guys, це несерйозно. Я розумію, що це записано в угоді про генеральне партнерство, але так не має бути, це хибна практика.