Коронавірус продовжує крокувати планетою, змінюючи звичний ритм життя кожної людини, суспільства та режим роботи майже всіх установ держави. Судова система не є винятком - режим роботи судів під час карантину також зазнав певних змін. Звісно, всі зміни в роботі відповідних установ мають бути збалансовані, адже специфіка та можливості сьогодення не дозволяють судам перейти на дистанційну роботу, але при цьому суди, з одного боку, мають дотримуватися правил безпеки щодо здоров’я кожного громадянина, а з іншого – гарантувати право на судовий захист.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ми продовжуємо спостерігати за умовами, в яких наразі працюють суди, запитуючи безпосередньо суддів, спікерів та прес-служби судів про умови, в яких під час карантину працюють суди та судді.
Забезпечення засобами захисту
Перше питання стосується належного забезпечення суду засобами захисту. Також нас цікавить, чи змінилася на краще ситуація з відповідним забезпеченням у порівнянні з початком спалаху пандемії.
Олена Лісовська, заступник голови Деснянського районного суду м. Києва, повідомила, що станом на 24.03.2020 р. суд був забезпечений засобами дезінфекції рук у кількості 3 літри на весь суд та засобами для обробки поверхонь. Суди з боку ТУ ДСА не забезпечені всім необхідним. Вона зазначила, що суди залишилися фактично сам на сам з проблемою, що сталася у державі та світі. Однак судді та працівники суду самостійно вирішили питання щодо забезпечення масками, засобами дезінфекції та рукавичками всіх працівників суду.
Суддя-спікер Дніпровського районного суду м. Києва Юлія Іваніна прокоментувала, що станом на 24.03.2020 р. Дніпровський райсуд м. Києва, у штаті якого налічується 120 працівників апарату та 35 суддів, не був забезпечений достатньою кількістю засобів захисту. Від початку карантину лише разово (19.03.2020 р.) на два приміщення суду (на вул. Сергієнка та вул. Кошиця) ТУ ДСА було передано для використання антисептичний засіб для рук (10 літрів) та дезінфекційні засоби (упаковку таблеток «Хлорель» у кількості 300 штук, розчином з якими обробляються підлоги, стелі та інші поверхні).
З метою убезпечення відвідувачів та працівників суду від поширення вірусу інші засоби захисту від вірусу (випромінювачі температури тіла, медичні маски, респіратори, стерильні рукавички, дезінфекційні засоби тощо) були придбані за власні кошти. Наразі встановлене чергування технічних працівників, кожні три години приміщення суду обробляється дезінфекційними засобами, всі працівники суду власними силами забезпечені масками, стерильними рукавичками, іншими необхідними засобами захисту. На вході у приміщення відвідувачам вимірюють температуру, розміщена інформація про тимчасові заходи з організації роботи суду з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Віктор Харченко, суддя семенівського районного суду Полтавської області, зазначив, що засобами захисту ТУ ДСА не забезпечувала і не забезпечує. Хіба якщо такими вважати кілька пар гумових рукавичок для прибиральниці та розчин хлорки.
Шевченківський суд м. Києва повідомив, що ТУ ДСА України в м. Києві вживає заходів щодо забезпечення суддів та працівників апарату Шевченківського районного суду м. Києва. Проте надана кількість засобів захисту є недостатньою. До того ж судді та працівники апарату Шевченківського райсуду не були забезпечені індивідуальними засобами захисту та змушені купувати їх самостійно.
Висновок
Безпека працівників суду, суддів та їхніх відвідувачів здебільшого залишається проблемою судів, які власними силами намагаються забезпечити безпеку для свого здоров’я та здоров’я відвідувачів суду, оскільки Рівень забезпечення ТУ ДСА судів засобами захисту є вкрай недостатнім.
«Судова» логістика
Наступне питання, яке цікавило нас в опитуванні, стосувалося того, як працівники суду дістаються до роботи, адже з 23.03.2020 р. в Києві не працює громадський транспорт. Тому на практиці є актуальним питання про те, що робитимуть працівники, які не мають власного авто.
В Деснянському райсуді м. Києва 23.03.2020 р. було виділено 10 перепусток для проїзду у громадському транспорті. Однак така кількість перепусток взагалі не вирішувала проблему працівників, яких налічується понад 100 осіб. 24.03.2020 р. керівництво суду підготувало звернення до Київської міської державної адміністрації з проханням забезпечити суд перепустками в більшій кількості. В той же день увечері з ТУ ДСА було передано ще 20 перепусток. Це значно допоможе вирішити питання з можливістю працівників дістатися до роботи. Переведення працівників апарату суду на дистанційну чи віддалену роботу є неможливим через специфіку роботи суду. Деякі працівники на наразі оформили відпустки без збереження заробітної плати або щорічні відпустки.
В Дніпровському райсуді м. Києва 23.03.2020 р. ТУ ДСА у м. Києві було видано 10 перепусток на суд, які були розподілені між суддями та працівниками апарату суду (за загалом у штаті 155 осіб). Звісно, цієї кількості перепусток не вистачило, тому питання стосовно того, як суддям та працівникам, які не мають власного авто, дістатися до роботи, керівництво суду вирішує власними силами. Працівники дістаються до роботи групами на власних автомобілях чи на таксі, а також їх організовано підвозять на службовому авто.
Шевченківський райсуд м. Києва повідомив, що працівникам були видані спеціальні квитки для проїзду в міському громадському наземному транспорті. Однак працівники апарату суду відчувають труднощі через недостатньо розгалужену схему руху міського громадського транспорту. До того ж потрібно врахувати той факт, що деякі працівники проживають за межами Києва та не мають можливості дістатися до роботи через відсутність міжміського сполучення. Водночас у суді повідомили, що співробітники суду об’єднуються та спільними зусиллями допомагають один одному дістатися до роботи на власних авто або разом винаймають таксі.
Суддя Віктор Харченко із Семенівського районного суду Полтавської області зазначив, що працівники апарату суду проживають у селищі міського типу. Проблем з логістикою вони не мають. У судді є автомобіль. З дому до роботи (близько 250 км в один бік) він дістається автомобілем у понеділок і п'ятницю.
Висновок
Отже, зрозуміло, що логістика також залишається актуальним питанням для функціонування судів. Адже навіть якщо наявні перепустки для проїзду, слабка розгалуженість не дозволяє людям дістатися до роботи громадським транспортом. Аналогічна перепона існує у разі потреби дістатися з дому до суду, якщо домівка і робота знаходяться в різних населених пунктах.
Загальні карантинні заходи
Проте зміни відбулися не тільки в логістиці працівників суду, але й в організації роботи загалом. Тож які саме зміни відбулися в результаті запровадження обмежувальних заходів?
У Деснянському райсуді м. Києва за період з 16.0.2020 р. до 23.03.2020 р. голова суду видав кілька розпоряджень, якими був визначений порядок роботи суду в період карантину, деталі про зміст якого розміщені на вебсайті суду.
Дніпровський райсуд м. Києва 17.03.2020 р. провів збори суддів, на яких було прийняте рішення щодо встановлення особливого режиму роботи судів України з метою запобігання розповсюдженню захворюваності на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2:
Тимчасово, з 17.03.2020 р. до 03.04.2020 р., обмежений розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Зазначені обмеження не стосуються розгляду матеріалів (подань) слідчих органів про обшук, обрання та продовження запобіжних заходів у вигляді утримання під вартою, продовження строків досудового розслідування, розгляду кримінальних проваджень, в яких обвинувачений обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, справ про адміністративні правопорушення, в яких у разі відкладення розгляду справи закінчуються строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Розгляд інших справ, участь сторін в яких є необов’язковою, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, здійснюється в порядку, встановленому відповідним процесуальним законом. Громадянам роз’яснюється можливість відкладення розгляду справ у зв’язку з карантинними заходами.
Учасникам судових засідань рекомендовано подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю за наявними у справі матеріалами. Всі необхідні документи (заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) потрібно надавати суду в електронному вигляді на електрону адресу суду через особистий кабінет у системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційними засобами зв’язку.
Також обмежено допуск на судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. В день судового розгляду, учасники, які прибули до суду, знаходяться на першому поверсі (у вхідній групі) та у визначений час розгляду чекають запрошення секретаря до залу судового засідання. Самостійне переміщення учасників судового процесу судом не дозволяється.
Окрім того, учасникам судових процесів рекомендовано знайомитися з матеріалами справи після завершення карантину, ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві. Заяви про ознайомлення з матеріалами справи, про видачу копій судових рішень та інші звернення приймаються через дистанційні засоби зв’язку.
У приміщенні суду припинено проведення особистого прийому громадян керівництвом суду.
Рекомендовано зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня. Суддям та працівникам апарату суду у разі виявлення найменших ознак захворювання рекомендовано вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров’я відповідну установу охорони здоров’я та керівництво суду телефоном чи e-mail.
При цьому основний акцент робиться на дотриманні балансу між забезпеченням права на доступ до правосуддя та убезпеченні громадян (учасників судового провадження, відвідувачів суду) і працівників суду від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19.
Семенівський суд Полтавської області розмістив на сайті суду і на вхідних дверях відповідні оголошення щодо обмеження доступу, прохання не з’являтися на роботі у разі відсутності нагальної потреби. Використовується окремий номер мобільного телефону для зв’язку учасників із судом. В інше місце був переміщений стіл для написання заяв відвідувачами. За власні кошти придбали паперові рушники та зробили дезінфекційний розчин. Відвідувачів закликають починати з миття рук.
Певних змін зазнала організація роботи Шевченківського райсуду м. Києва. Судді, які розглядають цивільні справи в умовах запровадження органами державної влади карантинних заходів, здебільшого за заявами/клопотаннями учасників процесів щодо відкладення судових засідань, визнають такі причини поважними та відкладають відкриті судові засідання, призначаючи до розгляду на інші дати. Якщо судові засідання можуть бути проведені без обов’язкової участі учасників (справи, призначені у спрощене провадження без повідомлення учасників або у випадку, якщо до суду надходять заяви про розгляд справи без участі учасників), то справи можуть розглядатися.
Деякі секретарі судових засідань завчасно повідомляють учасників процесу про їхнє право подати заяву про розгляд справи за їх відсутності. В такому випадку суд розглядає справу за наявними в матеріалах справ доказами. З метою дотримання процесуальних строків та забезпеченням права особи на судовий захист судді продовжують виносити проміжні процесуальні документи (ухвали про відкриття провадження, залишення позовної заяви без руху, повернення позовних заяв, направлення справ за підсудністю, забезпечення позову тощо).
Деякі судді скористалися правом на відпустку, також є ситуація, коли секретар судового засідання перебуває на лікарняному. В тому чи іншому випадку справи, призначені на вказаний період, знімаються з розгляду, про що учасників судових процесів додатково повідомляють.
Щодо організації роботи суддів, які розглядають кримінальні провадження, то варто зазначити, що передусім судді розглядають справи, в межах яких обвинувачені утримуються під вартою, вирішують питання про доцільність продовження застосування такого запобіжного заходу. Також розглядаються клопотання сторін кримінального провадження про застосування, продовження застосування, зміну або скасування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, клопотання про застосування або скасування заходів забезпечення кримінального провадження, скарги на дії, рішення або бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
При цьому нагадуємо, що в разі тому випадку, якщо явка сторін провадження в судове засідання не є обов'язковою, така справа може бути розглянута без участі сторін. Просимо за можливості уникати відвідування суду без нагальної для цього потреби. Звертатися з письмовими заявами про розгляд справи без вашої участі або про відкладення судового розгляду, якщо ви бажаєте особисто взяти участь у судовому засіданні, проте у зв'язку з введенням карантину не можете дістатися до суду.
Пропозиції від Феміди
Наступне питання стосується пропозицій, змін та питань, які потребують вдосконалення.
Олена Лісовська зазначила, що станом на кінець березня в законодавстві не було визначене поняття «особливий режим роботи суду», «припинення чи зупинення роботи суду в умовах карантину», відповідні зміни до законодавства щодо законності підстав відкладення розгляду справ не були внесені. Однак це питання потребує термінової реакції з боку законодавчої гілки влади.
Юлія Іваніна зазначила, що статистичні дані підтверджують, що навіть у масках злочинність не зупиняється. Дуже проблемним залишається питання розгляду кримінальних проваджень, в яких обвинувачені утримуються під вартою, в режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, в якому утримуються такі особи). Адже суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо останній проти цього заперечує. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства, питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд зобов’язаний розглядати кожні два місяці.
Проблеми з доставкою обвинувачених до суду зі слідчих ізоляторів існують давно. Надії на те, що з введенням карантину вони вирішаться, немає. У разі відмови обвинувачених від участі у відеоконференції вирішити питання доцільності продовження строків тримання під вартою буде неможливо.
Вважаю, що за особливих умов, пов’язаних із введенням карантину, зазначені питання продовження строків, навіть у разі незгоди обвинуваченого на дистанційне судове провадження, можна було б вирішувати за їх відсутності, але за умови обов’язкової участі захисника та з наданням права обвинуваченому подати клопотання про зміну запобіжного заходу раніше ніж через 30 днів з дня постановлення ухвали про продовження строку тримання під вартою, як це передбачено чинною ч. 5 ст. 201 КПК України.
Доцільно було б внести відповідні зміни до законодавства щодо можливості суду в період введення карантинних заходів розглядати невідкладні клопотання (про надання дозволу на проведення обшуку, продовження строку досудового розслідування, тимчасовий доступ до речей та документів) без участі сторін кримінального провадження.
Окрім того, на жаль, сьогодні трапляються непоодинокі випадки зловживання правом на відкладення розгляду у зв’язку з карантином. Наприклад, з метою затягування строків накладення адміністративного стягнення, зокрема у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння), які мають підвищену суспільну небезпеку. Чинним законом не передбачається можливість зупинити провадження у таких справах під час введення органами державної влади карантинних заходів та, як наслідок, зупинення перебігу строків накладення адміністративних заходів.
З огляду на зазначене, дуже нагальним є питання внесення відповідних змін до законодавства щодо вирішення цих та інших питань в умовах карантину. Зрозуміло, що суди мають забезпечувати доступ до правосуддя за будь-яких умов. Тому доцільно було б внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині повноважень зборів суддів встановлювати в судах особливі умови та режим праці, запровадивши графік роботи суддів, враховуючи їхню спеціалізацію, дистанційний режим роботи з можливістю проведення судових засідань в режимі відеоконференції з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (зокрема, в умовах введення органами державної влади карантинних заходів).
Всі суди, які взяли участь в опитуванні, на питання про те, чи з розумінням сторони ставляться до ситуації, відповіли, що майже завжди є позитивна комунікація. Хоча, як зазначила пані Лісовська, трапляються випадки, коли учасники наполягають на розгляді справ за їх участю безпосередньо в день призначення судового засідання, незважаючи на наявність заяв про відкладення від інших учасників процесу. Однак у будь-якій ситуації думки громадян завжди відрізняються, не може бути врахована єдина думка всіх щодо тієї чи іншої ситуації. Певні обмеження є необхідними, але все одно керівники судів дуже обережно приймають відповідні розпорядження. Адже, як показує практика, незрозуміло, якою надалі може бути реакція на такі дії керівників.
При цьому зрозумілим є обурення громадян щодо неможливості отримати копії судових рішень, виконавчі документи, які їм вкрай необхідні для вирішення питань стосовно повернення посвідчення водія, виплати страхового відшкодування, сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, отримання соціальних та пенсійних виплат. У кожному конкретному випадку термінові питання вирішуються, оскільки незважаючи на оголошений карантин, існують нагальні питання, які, на думку громадян, не можуть чекати.
02.02.2020 р. набрав чинності закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби». Зокрема, змінами в КПК передбачається можливість обмежити доступ до засідання осіб, які не є учасниками засідання, в ЦПК, КАСУ та ГПК можливість проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами судового засідання.
Водночас прийнятим законом не передбачаються зміни щодо можливості зупинення процесуальних строків розгляду справ, а також зміни щодо можливості встановлення особливих умов роботи суду під час пандемії, хоча майже всі судді у своїх пропозиціях на цьому наголошували. Окрім того, робочі групи при РСУ направляли пропозиції щодо змін, які мали б полегшити роботу суду в особливих умовах, дотримуючись балансу «здоров’я – право на суд».
Е-суд…
Останнє питання стосувалося перспектив роботи електронного суду. Віктор Харченко, суддя семенівського суду Полтавської області, зазначив, що у нього так званий «сільський суд». Переважна кількість учасників не має комп’ютерів. Олена Лісовська висловила сподівання, що така ситуація як оголошений в державі карантин дає підстави та впевненість у тому, що електронний суд нарешті запрацює. Адже даному цьому випадку він був би найкращим виходом, який надасть можливість проводити розгляд справ у встановлені законом строки та приймати всі необхідні документи від громадян. Пані Лісовська впевнена, що після закінчення карантину електронний суд може запрацювати, оскільки сьогодні всім зрозуміло, що це є вкрай необхідним.
Шевченківський районний суд м. Києва повідомив, що питання про запровадження електронного суду в країні залишається відкритим. Однак цей суд вже використовує підсистему «Електронний суд» та наразі (під час дії карантину) приймає документи до розгляду, які надходять через цю підсистему.
Нарешті 02.04.2020 р. були прийняті зміни, якими запроваджується можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду. Проте відомо, що система «Електронний суд» сьогодні працює не в повному обсязі, не всі модулі системи підключені. Наприклад, є суди, в яких підсистема модуля працює на прийом/відправку документів. Для можливості проведення відеофіксації поза межами суду в особистому кабінеті учасника процесу має бути відкрита опція «доступ до аудіо- та відеофайлів», а наразі доступ відкритий тільки для обігу документів.
Відомо, що Голова Державної судової адміністрації України З. Холоднюк надіслав листа на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2020 р. №880/0/15-20 «Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Відповідно до вказаного рішення, ВРП звернулася до ДСА України щодо пришвидшення роботи над Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, яка має запрацювати не пізніше ніж 01.05.2020 р.
Зазначеним рішенням Вища рада правосуддя запропонувала ДСА України невідкладно надати на затвердження до ВРП положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему в частині, що забезпечує участь осіб у судових засіданнях дистанційно. Водночас у листі ДСА України зазначено, що робота щодо розробки змін до процесуальних кодексів, положення про проведення судових засідань у дистанційному режимі та доопрацювання підсистеми «Електронний суд» для забезпечення сторонам судового провадження можливості подавати до суду матеріали в електронному вигляді розпочата і може бути завершена до 01.06.2020 р.
Окрім того, ДСА України вкотре акцентувала увагу на дефіциті коштів на утримання судів та органів системи правосуддя. Отже, питання запровадження електронного суду сьогодні є вкрай актуальним, оскільки робота всіх підсистем дозволила б проводити засідання онлайн, що надало б можливість розглядати справи дистанційно, дотримуючись процесуальних строків.