Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект №4367 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи".
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ФГВФО зможе подавати цивільні позови в інтересах кредиторів"
Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.
Законопроєктом передбачається внесення змін, зокрема до Закону України “Про банки і банківську діяльність” у частині вдосконалення:
1) термінології – запроваджено нові поняття “комбінований буфер капіталу”, “коефіцієнт левериджу”, “достатність внутрішнього капіталу”, “достатність внутрішньої ліквідності”, “профіль ризику банку”, а також уточнені деякі чинні терміни;
2) повноважень Національного банку у сфері банківського нагляду на консолідованій основі:
- деталізовано повноваження в частині ідентифікації банківської групи, яка не була ідентифікована контролером, або яка була ідентифікована контролером не в повному складі;
- закріплено функцію з визначення порядку розрахунку регулятивного капіталу банківської групи, підгруп банківської групи, вимог щодо формування буферів капіталу та їх значення, вимог щодо оцінки внутрішнього капіталу та ліквідності;
- надано право встановлювати для банківської групи та/або підгруп банківських груп вимоги щодо:
- достатності капіталу:
- мінімальних вимог щодо достатності основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу;
- рівня достатності внутрішнього капіталу;
- підвищених вимог щодо достатності основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу, встановлених за результатами оцінки банківської групи, проведеної під час нагляду на консолідованій основі;
- достатності ліквідності:
- мінімальних значень нормативів ліквідності;
- рівня достатності внутрішньої ліквідності;
- підвищених значень нормативів ліквідності, встановлених за результатами оцінки банківської групи, проведеної під час нагляду на консолідованій основі;
- підвищених значень економічних нормативів за результатами оцінки банківської групи, проведеної під час нагляду на консолідованій основі;
- надано право Національному банку запроваджувати для банківської групи та/або підгруп банківської групи підгрупи коефіцієнт левериджу та визначати його значення та порядок розрахунку;
- надано право Національному банку визначати умови, за яких на учасника банківської групи, підгрупи не поширюються вимоги, установлені Національним банком відповідно до Закону;
-надано право Національному банку встановлювати кількісні обмеження операцій, що генерують кредитний ризик між учасниками банківської групи та їх пов’язаними особами у своїх нормативно-правових актах;
- встановлені повноваження вимагати від відповідальної особи банківської групи розширення предмета аудиторської перевірки;
3) процедур створення та ліцензування банків:
- запроваджено вимогу про необхідність підтвердження належного фінансового/майнового стану не тільки засновників банку, але й опосередкованих власників істотної участі в банку;
- встановлено принцип, згідно з яким засновники банку та власники істотної участі в ньому повинні довести Національному банку відповідність свого фінансового/майнового стану та ділової репутації встановленим законодавством вимогам – так, на зазначених осіб покладається обов’язок надавати Національному банку всі наявні документи, що підтверджують відповідність ділової репутації та фінансового/майнового стану законодавчим вимогам, з метою забезпечення прийняття Національним банком виваженого рішення без необхідності запитування додаткової інформації в особи в подальшому;
- уточнено перелік відомостей, які мають містити документи, що подаються для отримання банківської ліцензії або акредитації філії іноземного банку;
- Національному банку надано право вимагати додаткові відомості, документи та пояснення для уточнення та/або перевірки поданих для погодження статуту/отримання банківської ліцензії документів;
- уточнено перелік підстав для відмови Національного банку у видачі банківської ліцензії та в акредитації філії іноземного банку;
4) умов придбання банком власних акцій:
- визначено випадки, що ґрунтуються на положеннях законодавства ЄС, за яких банк не має права придбавати власні акції, зокрема, якщо це призведе до порушення будь-якого з нормативів достатності капіталу, недотримання комбінованого буферу капіталу;
5) набуття істотної участі в банках та вимог до структури власності банків:
- уточнено поняття “ключовий учасник юридичної особи”;
- деталізовано порядок погодження набуття/збільшення істотної участі в банку та погодження набутої/збільшеної істотної участі;
- запроваджено право Національного банку вимагати припинення участі в банку, накладати заборону на збільшення участі в банку та на відчуження акцій, удосконалено механізм тимчасового позбавлення власника істотної участі в банку права голосу;
- посилено відповідальність за порушення процедури погодження набуття істотної участі, зокрема встановлено наслідки у вигляді нікчемності правочину про набуття такої участі без погодження Національного банку або за наявності заборони на таке набуття;
- встановлено обов’язок для власників істотної участі в банку та ключових учасників у його структурі власності надавати банку інформацію та документи про всі зміни структури власності банку з огляду на законодавчо встановлений обов’язок кожного банку оприлюднювати інформацію про його структуру власності;
6) питань корпоративного управління в банках:
- розширено перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку в частині організації корпоративного управління, зокрема щодо проведення оцінки своєї діяльності/діяльності комітетів ради банку та діяльності правління; визначення політики винагороди в банку; затвердження та контроль дотримання кодексу поведінки (етики), політики виявлення, запобігання та управління конфліктами інтересів у банку; запровадження та контроль функціонування механізму конфіденційного повідомлення про неприйнятну поведінку в банку та реагування на такі повідомлення тощо;
- створено передумови для підвищення ефективності та якості роботи ради банку шляхом встановлення обов’язку утворення комітетів для системно важливих банків;
- посилено роль підрозділів, що виконують у банку функції внутрішнього контролю (управління ризиками та контроль за дотриманням норм (комплаєнс), а також вимоги до головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера;
7) системи внутрішнього контролю та управління ризиками в банках:
- встановлено вимоги щодо створення в банку трирівневої системи внутрішнього контролю та його цілі;
- запроваджено обов’язковість створення підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс), який разом із підрозділом з управління ризиками належатиме до другого рівня системи внутрішнього контролю;
- встановлено право Національного банку вимагати заміни головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим Національним банком вимогам;
- запроваджено вимогу для банків впровадити адекватні та ефективні процеси для оцінки та підтримання на постійній основі достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності;
8) організації банківського нагляду в частині встановлення/розширення повноважень Національного банку щодо:
- оцінки наявності у ради та правління банку належного рівня кваліфікації та здатності забезпечувати ефективне управління та контроль за діяльністю банку, а також права вимагати зміни персонального складу ради та/або правління банку, якщо поточний склад цих органів не здатний забезпечувати ефективне управління та контроль за діяльністю банку в межах їх повноважень;
- додаткових вимог для банків, його керівників, власників істотної участі щодо поліпшення фінансового стану банку, якості корпоративного управління, підтримки капіталу та ліквідності на достатньому рівні;
- проведення безвиїзного банківського нагляду, у тому числі запровадження права уповноважити службовця регулятора на здійснення нагляду за діяльністю банку з метою забезпечення ефективного моніторингу показників діяльності банку, що сприятиме вчасному реагуванню на негативні тенденції в його діяльності, у тому числі запобігатиме погіршенню якості управління банком;
9) вимог до капіталу та ліквідності банку (для приведення їх у відповідність до норм законодавства ЄС CRD IV/CRR):
- визначено нову структуру капіталу банку. Національний банк визначає складові, вирахування та порядок розрахунку кожного рівня капіталу;
- встановлено вимоги про дотримання комбінованого буферу капіталу, що включає буфер консервації, контрциклічний буфер, буфер системної важливості, буфер системного ризику, а також право Національного банку визначати вимоги щодо значень та порядку розрахунку буферів капіталу;
- встановлено вимоги до достатності капіталу – банки зобов’язані на постійній основі підтримувати капітал на рівні, достатньому для одночасного дотримання:
- мінімальних значень нормативів достатності капіталу (основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу), встановлених Національним банком;
- підвищених значень нормативів достатності капіталу, встановлених за результатами оцінки банку, проведеної ним під час банківського нагляду;
- комбінованого буферу капіталу;
- рівня достатності внутрішнього капіталу, встановленого згідно з вимогами Національного банку;
- запроваджено право Національному банку встановлювати новий показник достатності капіталу – коефіцієнт левериджу – співвідношення капіталу 1 рівня до сукупних активів та позабалансових зобов’язань; визначати його значення та порядок розрахунку;
- уточнено умову заборони банку виплачувати дивіденди чи розподіляти прибуток у будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведуть до недотримання рівня капіталу, необхідного для забезпечення вимог цього Закону;
- встановлено вимоги до достатності ліквідності – банки зобов’язані на постійній основі підтримувати рівень ліквідності, необхідний для забезпечення своєчасного та повного виконання своїх зобов’язань під час настання строку їх погашення й одночасного дотримання:
- мінімальних значень нормативів ліквідності, встановлених Національним банком;
- підвищених значень нормативів ліквідності, встановлених за результатами оцінки банку, проведеної ним під час банківського нагляду;
- рівня достатності внутрішньої ліквідності, встановленого згідно з вимогами Національного банку.
Крім того, законопроєктом пропонується:
- з метою захисту прав осіб з інвалідністю встановити обов’язок для юридичної особи, що має намір здійснювати банківську діяльність, забезпечити особам з інвалідністю та маломобільним групам населення доступність банківських та інших фінансових послуг;
- впровадити заборону накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, що призводить до фактичної зупинки роботи банківської установи, втрати можливості проводити в повному обсязі готівкові та безготівкові операції, що в результаті може призвести до ризику неплатоспороможності банку, спричинить негативний вплив на банківську систему, а також на фінансовий стан клієнтів таких банків;
- запровадити для банків обов’язок безоплатно надавати уповноваженим Національним банком особам доступ у режимі перегляду до інформаційних систем банку, необхідних для проведення перевірок (для якісного виконання функцій виїзного нагляду в частині оцінки систем управління);
- уточнити положення Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо банківської таємниці та порядку її розкриття, у тому числі Національним банком;
- узгодити положення Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо подання банками фінансової звітності з нормами Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
- унести кореспондуючі зміни до низки законодавчих актів України, що пов’язані з пропонованими ним змінами до Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
Інший блок законодавчих змін, що передбачають унесення змін до Закону України “Про Національний банк України”, підготовлено на виконання рекомендацій МВФ, викладених у Звіті про оцінку захисних механізмів від 22 травня 2019 року, та направлено на посилення інституційної незалежності Національного банку та унормування питань його внутрішньої діяльності.
Зазначеними змінами пропонується:
- уточнити норми щодо несумісності діяльності члена Ради Національного банку України, що дозволять нівелювати ризики виникнення конфлікту інтересів;
- зменшити кількість засідань членів Ради Національного банку України та Аудиторського комітету Ради з десяти разів на чотири рази на рік, що відповідатиме кращим зразкам світової практики та узгоджуватиметься з необхідністю засідань для виконання встановлених Законом повноважень;
- уточнити норму про заборону Раді Національного банку України втручатись в “оперативну” діяльність Правління з метою чіткого розмежування “зон” відповідальності цих двох керівних органів Національного банку;
- унормування питання відкриття Національним банком рахунків умовного зберігання (ескроу), а саме закріплення на законодавчому рівні права центрального банку відкривати банкам рахунки ескроу;
- виключити норму щодо права Національного банку видавати гарантії та поруки, як такої, що не відповідає кращим зразкам міжнародної практики та не узгоджується з основною функцією центрального банку;
- виключити норми щодо права керівників центральних органів влади та членів Кабінету Міністрів України брати участь відповідно в засіданнях Ради та Правління Національного банку України.