Запровадження адвокатської монополії відбувалося під гаслом необхідності підвищення якості юридичних послуг, запровадження демократичних європейських практик та посилення відповідальності за недотримання професійних стандартів надання правової допомоги. Виникає логічне запитання: яка мета та завдання відмови влади від взятого курсу на монополію?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У пояснювальній записці з цього приводу зазначено: «Метою запропонованих законопроєктом змін є забезпечення права кожного на отримання професійної правничої допомоги через скасування адвокатської монополії на надання такої допомоги». Обґрунтування того, яким чином скасування адвокатської монополії допоможе зробити доступнішою професійну правничу допомогу, пояснювальна записка не містить.
Водночас чинні редакції процесуальних кодексів містять положення про те, що представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), окрім випадків, встановлених законом (ст. 15 ЦПК України, ст. 16 ГПК України, ст. 16 КАС України). Проте текст законопроєкту стосується внесення змін лише до Конституції України. Було б доречно змінювати одночасно положення Конституції України та процесуальних кодексів, щоб уникнути їх суперечності з нормами Основного закону.
Незрозумілими залишаються багато процесуальних моментів. Яким чином відбуватиметься відшкодування витрат на правничу допомогу, якщо монополія буде скасована. Чи буде завершена реформа, що передбачала запровадження Електронного суду? Як представник без статусу адвоката може зібрати всі докази з метою їх подачі до суду разом з позовною заявою? Яким чином такий представник засвідчить належним чином копії письмових доказів?
Скасування адвокатської монополії на представництво інтересів у судах фактично на останньому етапі запровадження реформи складно коментувати в якомусь конструктивному руслі. Думки з цього приводу неоднозначні. Ймовірно, значна кількість адвокатів призупинить свою діяльність з метою уникнення необхідності сплати щорічних внесків, підвищення кваліфікації, дисциплінарної відповідальності, податкового навантаження тощо.