«Незважаючи на поширене застосування поняття «дискреція», його нормативне визначення відсутнє, у зв'язку з чим науковці та практики використовують поняття «адміністративний розсуд», яке охоплює сферу та cyб'єктів здійснення управління і відповідно інтелектуальний пpoцec прийняття рішення», - зазначають у Черкаському апеляційному суді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Збори суддів ВС у КАС обрали суддю до Великої Палати Верховного Суду та суддів до складу об’єднаної палати»
Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 від 11 березня 1980 року термін «дискреційні повноваження» визначається як повноваження, що залишають адміністративному органу деяку міру свободи, що стосується рішення, яке буде прийнято. Це дає йому змогу обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за наявних обставин.
В суді уточнюють, що дискреція полягає у виборі діяти чи не діяти. Якщо діяти, то який варіант дій обрати серед наявних варіантів, які прямо або опосередковано закріплені в законі. Тому в понятті «дискреція» вбачається свобода вибору без додаткового узгодження такого вибору.
«Кожне рішення суду залежить від конкретних обставин судової справи. Дискреційні повноваження суду дають можливість судам не лише приймати рішення на підставі принципів судочинства, а й надають змогу формувати нову судову практику і, відповідно, удосконалювати її» , - йдеться у повідомленні.
Судова дискреція або «суддівський розсуд» – це вид правозастосовної діяльності, який передбачає надання для суду у випадках, передбачених правовими нормами, повноважень з вибору рішення у межах, встановлених законом, виходячи із принципів права, моралі та конкретних обставин справи з метою винесення законного, справедливого та обґрунтованого рішення.