Нещодавно стало відомо, що в Дніпрі в Самарському райсуді вперше почали розглядати справу про приниження честі і гідності у дописі в фейсбук. У Дніпрі, можливо, і вперше, але в Україні це порівняно поширене явище.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Взагалі, фейсбук міцно увійшов у судовий процес. За повідомлення у цій соцмережі звільняють з роботи, за «дружбу» - виводять із судового процесу, повідомлення в месенджері можуть бути доказом у справі, а гнівний пост – підставою для моральних страждань.
Найчастіше розглядаються справи за позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди через дописи в особистих акаунтах та публічних сторінках чи групах у фейсбук.
Районний суд в Дніпрі абсолютно не оригінальний у розгляді таких справ. Наприклад, Святошинський районний суд м. Києва уже визнавав недостовірною інформацію, поширену в фейсбуці одним із користувачів, та стягнув з відповідача моральну шкоду у розмірі 2000 грн та сплату судового збору. Ще й зобов’язав спростувати на свої сторінці уже недостовірну інформацію.
Вперше суд в Україні розглядав справу, яка пов’язана з фейсбуком, у 2011 році.
Тоді Голосіївський районний суд м. Києва встановив, що дівчина з підробним акаунтом в фейсбук познайомилась з громадянином Нігерії з Вінниці і обманом заволоділа його майном. Назвавшись сестрою його знайомої, шахрайським шляхом заволоділа ноутбуком «Тошіба», мобільним телефоном «Нокіа 5800», сім-картою мобільного оператора. Крім цього, ще був поцуплений крем «Даве», гаманець шкіряний, дві пари джинсів, сорочки, футболка, сумка матерчата, окуляри і гроші.
Всього громадянину Нігерії з Вінниці «дівчина з фейсбук» завдала шкоди на 17344 грн. 50 коп. Правда, потім до обвинуваченої був застосований акт амністії, бо вона мала неповнолітню дитину.
Від фейсбуку страждають і через загальнодоступність інформації. Наприклад, у 2013 році в Донецьку на виставці кішок розвісили фото жінки з її акаунту в соціальній мережі і додали написи про те, що вона небезпечна, її не можна пускати на виставку і треба повідомити охороні, якщо її помітять. І це при тому, що ця пані сама є фаховим організатором виставок кішок!
Оскільки захід висвітлювався місцевими медіа, ці фото з написами потрапили до місцевих новин. У суді позивачка вказувала, що «на даний момент вона відчуває страх при виході на вулицю, у неї стійке відчуття, що кожен житель міста її упізнає, вона відчуває страх перед поїздками на Міжнародні виставки (кішок – прим.) в інші міста». Свою душевну травму вона оцінила у 5000 грн і виграла суд.
Дуже часто фейсбук згадується у справах про захист прав споживачів. До речі, згідно з дослідженням Гаазького інституту інновацій в праві «Затребуваність правосуддя в Україні. Правові питання у щоденному житті» (2016), українців найбільше хвилюють споживчі питання (14% респондентів). Для порівняння – злочини хвилюють 9%, а корупція – лише 4% респондентів.
Всього пару тижнів тому набрало законної сили рішення суду за позовом, у якому позивач вказував, що видалення його відгуків з офіційної сторінки бренду мінеральної води, є порушенням його законних прав.
Чоловік купив пляшку мінеральної води без газу, але потім всередині її побачив плісняву та незрозумілі домішки. Написав відгук на офіційній сторінці бренду в фейсбук та надіслав приватне повідомлення щодо ситуації. Потім була експертиза води. Виробник підтвердив, що саме ця партія води мала якусь проблему, і до води потрапили спори і зелені водорості.
Позивач вимагав відшкодування моральної шкоди, але суди першої та другої інстанції повністю відмовили у задоволенні позову.
А щодо води, то виробником суду були надані всі документи, що партія води відповідає вимогам законодавства щодо якості та безпечності, а «збільшення інтенсивності зеленкуватого забарвлення обумовлене тривалим перебуванням продукції під дією сонячного проміння». До того ж позивач не надав доказів, що зміна кольору води відбулась ДО того, як він її купив, а не після.
У будь-якому разі адмінам сторінок у фейсбук треба бути уважнішими з негативними відгуками і коментарями і не сподіватись, що їх видалення - це і є робота із запереченнями.
Фігурує фейсбук і в адміністративних справах. Наприклад, громадянин Сенегалу звертався із позовом до Державної міграційної служби України. Він сподівався отримати статус біженця в Україні. Про те, що йому не варто повертатись на батьківщину, сенегалець дізнався через повідомлення від мами, яке вона передала через знайомого, який написав про це в месенджер фейсбуку. І в першій, і в другій інстанції сенегальцю було відмовлено у задоволенні позову до ДМУ.
За пости в фейсбук можуть навіть звільнити прокурора, як це сталось в Івано-Франківській області. Він «некоректно публічно висловлювався в образливій формі щодо безпосередніх керівників, посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, що підтверджується копіями скріншотів дописів у соціальній мережі «Facebook». А оскільки навіть поза службою треба поводити себе «коректно і пристойно», то не працювати тепер людині прокурором.
Суддям теж треба бути уважними з тим, кого вони беруть в «друзі» на фейсбук. Було клопотання про відвід судді від розгляду справи, де одна зі сторін є «другом» судді в фейсбуці, що, на думку позивача, викликає сумніви в неупередженості.
Всього фейсбук фігурує у більше, ніж 1800 справах в усіх видах судочинства – кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному.