До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду звернулися позивачі із позовом до Центральної виборчої комісії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "РСУ проводить співбесіди з кандидатами на посаду судді КСУ".
Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.
Із повним текстом судового рішення можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням.
Так, позивачі звернулися з такими вимогами:
- визнати дії ЦВК при організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 р. такими, що не відповідають принципу верховенства права, та такими, що не забезпечили громадянам України, у тому числі позивачам, умов для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при здійсненні ними своїх виборчих прав;
- визнати таким, що не відповідає вимогам Конституції України та скасувати протокол про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.
Ухвалою від 9 серпня 2019 року КАС ВС повернув позивачам вказану позовну заяву, вказавши що вона подана без урахування правил об’єднання позовних вимог, а підстави для їх роз’єднання на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі з урахуванням вимог ч. 6 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні. Відповідне рішення було оскаржене позивачами до Великої Палати ВС, яка за результатами розгляду апеляційної скарги дійшла таких висновків.
"До виключної підсудності ВС як суду першої інстанції належить позовна вимога лише в частині, що стосується скасування протоколу про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Водночас позовні вимоги стосовно інших дій ЦВК при організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції не віднесено.
Суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз’єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об’єднаних вимог в самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства. Проте таке роз’єднання може мати місце лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз’єднав позовні вимоги.
Разом з тим право позивачів на доступ до суду для оскарження результатів виборів не є абсолютним і підлягає дозволеним законом обмеженням, зокрема, щодо умов прийняття позовної заяви. Метою обмеження права позивачів було забезпечення дотримання ними вимог процесуального закону щодо розгляду справи належним судом задля ефективного виконання завдання адміністративного судочинства", - зазначили у ВС.
Так, позивачі мотивували свої вимоги необхідністю захисту не їхніх прав чи інтересів, а суспільного інтересу щодо встановлення справедливих результатів виборів, тоді як завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів конкретних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, а не прав усього народу. Відтак право позивачів на звернення до суду із заявленими вимогами не було поставлене під загрозу оскаржуваною ухвалою КАС ВС.
Читайте також: "Президентові внесено подання про призначення 25 суддів".
У ВС зазначили, що, з огляду на передбачуваність для позивачів наслідків їхніх помилкових дій з об’єднання в одній позовній заяві вимог, для розгляду яких КАС ВС не є судом, встановленим законом, суть права позивачів на звернення до суду не була нівельована поверненням їм позовної заяви, а дії КАС ВС є пропорційними відповідній меті та не є свавільними.
З огляду на викладене Велика Палата ВС дійшла висновку, що ухвалу КАС ВС від 9 серпня 2019 р. слід змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції постанови ВП ВС від 14 серпня 2019 р. у справі №9901/430/19 (провадження №11-815ав19), а в іншій частині - залишити без змін.