В обох випадках – коли між товариством та особою встановлені відносини з управління товариством й укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли є тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору – саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВККСУ оприлюднила орієнтовний графік кваліфоцінювання суддів у листопаді 2023 року"
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Директор товариства для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства (п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов’язків (ч. 13 ст. 39 вказаного Закону), оскільки вирішення зазначеного питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
Водночас директор повинен дотриматися вимог ст. 32 цього Закону щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.
За відсутності встановлених судами обставин укладення з директором трудових договорів (контрактів) норми законодавства про працю, зокрема, ст. 38 КЗпП України, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, не застосовуються.
У поданій справі директор ТОВ звернувся до суду з позовом до цього товариства та державного реєстратора про визнання звільненим з посади керівника ТОВ за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та зобов’язання ТОВ провести зміну керівника й подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.
Суд першої інстанції повністю відмовив у задоволенні позову. Натомість суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково, зокрема визнав позивача звільненим з посади керівника товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди не встановили обставин укладення з позивачем трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому ч. 12 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Учасники справи не стверджували про наявність таких обставин та не посилалися на недослідження судами доказів, які можуть це підтвердити.
Тому оскільки ТОВ не укладало з позивачем трудового договору (контракту), ВП ВС дійшла висновку, що між ними не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Тож неправильними є висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема ст. 38 цього Кодексу.
Водночас, за встановленими в цій справі обставинами, директор 11 жовтня 2019 року надіслав учасникам ТОВ заяви, за змістом яких просив звільнити його із цієї посади та скликати загальні збори у строк до 24 жовтня 2019 року для призначення нового директора ТОВ, що не відповідає положенням ч. 3 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та п. 8.6.4 Статуту товариства, якими визначено обов’язковість повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів не менше ніж за 30 днів до запланованої дати.
У зв’язку із цим ВП ВС вважає, що позов директора не підлягає задоволенню, оскільки недотримання ним визначеного законодавством і Статутом товариства порядку скликання загальних зборів учасників ТОВ з власної ініціативи не дає підстав для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора ТОВ з незалежних від нього причин.