30 серпня 2024, 19:04

Відбулася презентація проєкту «Реформа Класифікатора та розробка стандартів юридичної професії»

30 серпня 2024 року Асоціація правників України провела презентацію проєкту «Реформа Класифікатора та розробка стандартів юридичної професії».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Важливо знати

У 2022-2023 рр. Асоціація правників України за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх» провела низку обговорень Класифікатора професій у частині правничої професії. Зокрема, була висловлена думка про необхідність внесення змін до Класифікатора з урахуванням методологічних засад щодо характеру професійної діяльності та кваліфікації, а також структурної побудови відповідних професійних груп і підгруп.

Тому АПУ в межах проєкту були підготовлені пропозиції змін до Класифікатора професій у частині правничої професії. В Асоціації також розповіли, що в липні 2023 року Національне агентство кваліфікацій України зареєструвало АПУ розробником стандартів юридичної професії «Суддя», «Прокурор» та «Юридичний радник». Наразі робота над стандартами завершена – в АПУ вказали, що планують передати їх на перевірку.

Презентація проєкту

Сьогодні, 30 серпня, учасники заходу не лише обговорили ініціативи, запроваджені під час проєкту, ключові досягнення та проблеми, а й наступні кроки, необхідні для комплексного реформування юридичної професії в Україні.

Відкрила захід Інна Крушинська, членкиня Правління АПУ, експертка Проєкту, відповідальна за підготовку професійного стандарту «Юридичний радник», директорка з правових питань Fozzy Group, яка розповіла про мету проєкту та висловила вдячність не лише партнерам, а й представникам робочих груп, які займалися проєктом.

Директор департаменту зайнятості Мінекономіки Дарія Андрюніна (виступала онлайн) вказала, що лише за літо 2024 року було декілька зустрічей з АПУ щодо обговорення проєкту (не враховуючи зустрічі на таку ж тему з ВРП, суддями тощо). За її словами, було отримано понад 100 пропозицій. Крім цього, пані Андрюніна висловила впевненість у тому, що вже восени цього року учасники процесу вийдуть на певний спільний результат.

Тарас Мандзій, член Національного агентства кваліфікації (виступав онлайн), зазначив, що Класифікатор професій має не лише оновлюватися відповідно до європейських стандартів, а й загалом бути актуальним в умовах поточних викликів. Також він наголосив на тому, що Класифікатор має бути гнучким і до подальших змін.

Членкиня ВРП Інна Плахтій розповіла, що стандарти юридичної освіти важливі, зокрема, для забезпечення роботи правосуддя, захисту прав і свобод (зниження ризику зловживання правом), підвищення рівня професійної відповідальності, підготовки та розвитку кадрів (нові освітні програми та підвищення кваліфікації юристів).

Крім цього, на панелі виступили директорка Тренінгового центру прокурорів України, д.ю.н. Олеся Отраднова, керівниця групи з питань правовладдя та протидії корупції, Офіс з питань демократії та врядування USAID/Україна, Аманда Фагерблом, а також керівник Програми USAID «Справедливість для всіх» Девід Вон.

Пані Отраднова, серед іншого, розповіла, що в Офісі Генерального прокурора наразі проходить пілотний проєкт щодо оцінки якості роботи прокурорів, який ґрунтується саме на стандартах. Девід Вон вказав, що ухвалення такого проєкту буде важливим кроком до налагодження зв’язків між юридичною спільнотою, а Аманда Фагерблом зазначила, що USAID сприяє тому, щоб усі стандарти були реалізовані, та підтримує подібні ініціативи, які лише допоможуть українським правникам у майбутній роботі.

Огляд проєкту

На першій панелі заходу виступила Катерина Пищик, керівниця проєкту (Асоціація правників України), яка розповіла, як напрацьовувалися пропозиції змін до Класифікатора професій. За її словами, хоча обговорення щодо змін відбувалися доволі давно, у вересні-листопаді 2023 року виник перший проєкт комплексних рекомендацій щодо реформування Класифікатора.

Далі відбувалися регіональні онлайн-зустрічі, а січні-квітні 2024 року – консультації з ключовими стейкхолдерами. У травні-червні цього року було доопрацювання всіх пропозицій, а вже в липні-серпні – узгодження запропонованих змін із Мінекономіки та додаткові консультації зі стейкхолдерами.

Також вона розповіла про розробку проєктів професійних стандартів (тобто затверджених вимог до кваліфікації працівників, а також їх компетентності), зокрема етапами розробки. Так, найпершим кроком було ухвалення рішення про розроблення проєкту професійного стандарту.

Далі було подання заявки на розроблення проєкту до Національного агентства кваліфікацій і реєстрація заявки (далі – Агентство). Після цього відбулося формування робочої групи, підготовка самого проєкту та проведення публічного громадського обговорення щодо нього.

Як зазначила пані Пищик, надалі очікуються такі кроки:

  • погодження проєкту професійного стандарту розробниками з репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями професійних спілок на галузевому рівні;
  • проведення Агентством перевірки щодо дотримання вимог Порядку під час підготовки проєкту професійного стандарту;
  • затвердження самого професійного стандарту.

Презентація пропозицій

Далі на заході виступив Андрій Бойко, головний експерт Проєкту, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», голова підкомісії зі спеціальності «Право» НМР Міністерства освіти та науки України, який детально розповів про зміни до Класифікатора професій у частині правничої професії. Серед іншого, він відмітив, що під час обговорення таких змін було фахове спілкування від усіх сторін процесу.

Зокрема, пан Бойко виділив деякі проблеми роботи над самим Класифікатором. Так, було виявлено, враховуючи велику кількість посад, що Класифікатор посад по своїй суті не є Класифікатором професій. Також було наголошено на проблемі виконання адміністративних повноважень (стосується голів суддів, керівників органів прокуратури тощо).

Окремо Андрій Бойко виділив проблему в групі «Керівні працівники апарату органів судової влади», в якій присутні як судді, так і прокурори. За його словами, в цій групі є, наприклад, керівники обласних прокуратур – пан Бойко зазначив, що Офіс Генпрокурора погодився, що перебування в цій групі таких керівників є недоречним. Водночас Мінекономіки не погодилося з пропозиціями, зазначивши, що немає такої групи, куди б можна було «перемістити» таких керівників.

Також проблемою є й те, що у підгрупі «Судді» чинного Класифікатора є помічники суддів Верховного Суду; помічники адвоката – в «Інші галузі права», водночас помічники суддів та нотаріусів – у другій групі. Як зазначив Андрій Бойко, там вони не можуть перебувати, оскільки по своїй суті виконують лише допоміжні функції, тому загалом потрібна подальша чітка структура Класифікатора, а також взаємодія з Мінекономіки в таких питаннях.

Детальніше з пропозиціями можна ознайомитися наприкінці новини.

Загальний огляд проєктів стандартів

На третій панелі заходу Алла Лесько, к.ю.н, суддя у відставці, експертка Проєкту, відповідальна за підготовку професійного стандарту «Суддя», Зера Козлиєва, старша юридична радниця в Truth Hounds, ексзаступниця начальника Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора, експертка Проєкту, відповідальна за підготовку професійного стандарту «Прокурор», та Інна Крушинська, директорка з правових питань Fozzy Group, членкиня Правління АПУ, експертка Проєкту, відповідальна за підготовку професійного стандарту «Юридичний радник», презентували проєкти стандартів.

З усіма документами можна ознайомитися нижче:

1. Проєкт змін до Класифікатора професій в частині правничої професії: посилання.

2. Проєкт професійного стандарту «Суддя»: посилання.

3. Проєкт професійного стандарту «Прокурор»: посилання.

4. Проєкт професійного стандарту «Юридичний радник»: посилання.

5. Постанова КМУ від 31 травня 2017 р. № 373 «Про затвердження Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів» (можна ознайомитися за посиланням).

6. Методичні рекомендації щодо розроблення професійних стандартів (можна ознайомитися за посиланням).

Захід став можливим за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах Програми «Справедливість для всіх».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати