Асоціація правників України провела 8 грудня 2023 року міжнародну конференцію «Kyiv Arbitration Days: мислити глобально!», яка відбувалася в форматі онлайн.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Захід відбувся за підтримки ENGARDE Attorneys at Law. Партнерами виступили Asters і Covington.
На початку заходу з вітальними словами виступила Ірина Назарова, керуюча партнерка ENGARDE Attorneys at Law (Київ, Україна). Вона подякувала закордонним колегам, які погодилися на участь у заході в онлайн-форматі, а також зазначила, що на конференції обговорюватимуться питання, що мають інтерес не лише для України, а й для міжнародної спільноти, зокрема щодо збитків і створення міжнародного трибуналу.
Також слово взяла Ліза Річман, партнерка McDermott Will&Emery (Вашингтон, США), яка підкреслила важливість заходу та висловила захоплення стійкістю українського народу під час повномасштабної війни.
Питання збитків
Далі відбулася перша сесія на тему: «Як змусити російську федерацію заплатити?». Модератором панелі був Чарльз Котибі, професор та виконавчий директор Центру міжнародної юридичної освіти Школи права Університету Пітсбургу (Вашингтон, США).
Учасники, зокрема, обговорили питання оцінки збитків, примусового виконання судових рішень державами (успішні приклади та можливі шляхи) тощо.
Патрік Пірсал, директор Проєкту щодо міжнародних позовів та репарацій в Columbia Law School (Вашингтон, США), зазначив, що головним запитанням є зараз те, як змусити росію заплатити за всю ту шкоду, що вона заподіяла Україні загалом та українцям зокрема. За його словами, потрібно зрозуміти, що таке репарації, який механізм потрібно впровадити, щоб вони реально були виплачені, як забезпечити, щоб було впроваджено законодавство для кожної країни у світі, яка вчинила незаконні дії.
«Якщо є відповідальність із боку держави, то, звісно, що за міжнародним правом вона має сплачувати компенсацію. В цьому контексті ми потенційно дивимося на трильйони доларів збитків. Наразі це оцінюється в мільярдах доларів», – сказав він.
Катерина Скрийова, головна операційна директорка з питань вирішення спорів PwC (Чехія) розповіла про рівень збитків, які можна спостерігати зараз в Україні. Так, вони стосуються, зокрема, таких сфер економіки, як тютюн, логістика, сільське господарство тощо.
«Також іде мова про втрату контролю над активами, руйнування виробничих потужностей, втрату бізнесу. Ведеться також робота над розмінуванням територій, через що відбувається втрата прибутків», – повідомила вона.
Експертка також розповіла про різні методології, як можна оцінити рівень збитків. Зокрема, це ринковий підхід, коли оцінюється вартість активів тощо.
Роберт Каппер, старший керуючий директор Ankura (Сполучене Королівство), навів деякі успішні приклади резолюцій щодо застосування судових рішень проти держав. Він розповів, що насправді можна впроваджувати судові рішення щодо компенсації до суверенних держав – це можливо, коли є відповідні кошти в країни: «За рідкими виключеннями ці країни можуть робити виплати, але, на мою думку, не завжди вдається вдало грати з такими кейсами. Звісно, що на це піде багато часу – зазвичай потрібно докласти значних зусиль, щоб змусити суверенні держави робити такі виплати».
Він вказав, що є різноманітні фактори (як зовнішні, так і внутрішні), що впливають на те, наскільки держава готова виконувати арбітражне рішення. Водночас пан Каппер заявив, що такі випадки є дуже складними, тому важлива співпраця юристів і фінансистів, а також глобальних інституцій для успішного результату.
Питання менеджменту
Друга панель, модераторкою якої була Ольга Бішоп, партнерка PCB Byrne (Лондон, Сполучене Королівство), стосувалася питань кейс-менеджменту.
Зокрема, спікери панелі розповіли, як побудувати свою команду та скласти бюджет, про ведення справи з погляду арбітра, а також управління ризиками для юридичної команди та клієнта.
Спочатку виступила Лорейн де Герміні, партнерка Lalive (Лондон, Сполучене Королівство), яка зазначила, що команда – це ширше, ніж просто юристи, а саме свідки, експерти, а також інші люди, які можуть допомагати в різноманітних справах.
На її думку, хороша юридична команда для конкретної справи може не обов’язково бути такою ж класною командою для іншої справи: «Як сформувати свою команду? Як підійти до цього питання? Моя рекомендація наступна: складіть короткий перелік відповідних юридичних компаній та проведіть, так би мовити, «конкурс краси». Тобто які переваги можуть мати ті чи інші команди. Або ви можете зробити запит на професійну оцінку справи – який ці команди очікують результат від цього розгляду, які можуть бути сильні та слабкі сторони захисту тощо. Важливо, щоб у вас був час для того, щоб підібрати хорошу команду з самого початку».
Тоні Койл, арбітр JAMS (Еклешал, Сполучене Королівство), наголосив на тому, що не всі судові рішення можуть бути справедливими: «Наприклад, арбітр може подивитися на сторони, на те, як відбувається процес і прийняти відповідне рішення. Сторони бачать, що їх позиції приймаються до уваги. З іншого боку, було з’ясовано, що якщо одна зі сторін достатньо волатильна у свої позиції, то процес стає інквізиторальним. Тобто в такому процесі сторони, як правило, не дуже довіряють результатам та ефективності такого процесу, Тож усе залежить від того, наскільки сторони залучені – якщо нормально, то, як правило, правосуддя справедливе, хоча можуть бути варіації».
Джеймс Бойкін, партнер Hughes Hubbard & Reed LLP (Вашингтон, США), розповів про управління ризиками, а саме що це процес визначення оцінки фінансових, стратегічних, безпекових ризиків і впровадження дій, що запобігають таким ризикам. За його словами, це може бути фінансові ризики, щодо природних катастроф, ризики, пов’язані з неправильним управлінням тощо.
Експерт вказав, що є стереотип, що генеральний консультант має забезпечувати, зокрема, роботу з ризиками. Є юристи, які цим займаються, наприклад, в арбітражних справах.
Питання відбудови
Третя сесія стосувалася питань повоєнної відбудови України. Її модерував Олександр Волков, Радник Asters (Київ, Україна). Учасники, зокрема, обговорили теми чинного режиму захисту інвестицій, сприяння їм в Україну, а також спеціалізованого трибуналу з розгляду інвестиційних претензій.
Седрік Дупонт, професор Geneva Graduate Institute (Женева, Швейцарія), розповів, що міждержавні арбітражні претензії є достатньо рідкими: «Однак якщо країні виставлять інвестиційну претензію, то, перш ніж буде прийнято будь-яке арбітражне рішення (наприклад, країна буде визнана невинною), буде сам факт, що проти країни вже є це претензія, що є саме по собі серйозним аргументом. Це недобра ознака, незалежно від того, що відбуватиметься під час російсько-української війни».
За його словами, потрібно враховувати у страхуванні ризик війни. Це потрібно враховувати особливо зараз – і зробити це силами державного сектору.
Також на панелі виступили Кловіс Тревіно, партнерка Covington & Burling LLP (Вашингтон, США), та Нікхіл Гор, партнер Covington & Burling LLP (Вашингтон, США), які розповіли про проблематику захисту інвестицій. Так, пані Тревіно розповіла про ключові положення міжнародних угод, які стосуватимуться російсько-української війни, наприклад, компенсації за шкоду (цей пункт зазначається в багатьох угодах). Водночас іноді ці положення можуть бути достатньо обмеженими.