Сьогодні, 28.04.2020 року, набув чинності новий Закон про запобігання та протидію легалізації та відмиванню доходів. Він встановлює нові правила фінансового моніторингу господарських та фінансових операцій. У Нацбанку запевняють, що для 95% банківських клієнтів ці зміни не ускладнять життя, а скоріше спростять. Що ж змінюється та чого варто чекати українцям? Ми зібрали для вас роз'яснення Нацбанку, аналітику та прогнози експертів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Фінансовий моніторинг по-новому: чого очікувати з 28 квітня?
Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн. Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, фінансова операція на суму 400 000 грн (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:
1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
2) фінансові операції з публічними діячами;
3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
Хто саме уповноважується здійснювати фінансовий моніторинг? Що саме зобов’язані здійснювати суб’єкти первинного фінмоніторингу? Які функції покладені на адвокатські бюро та юридичні компанії? Читайте за посиланням.
Фінмоніторинг. Нові правила гри на ринку
Закон №361-IX вносить досить істотні коригування в систему фінансового моніторингу. Важливі новели стосуються нових підходів до контролю за переказом коштів із використанням електронних платіжних засобів та істотним змінам в контролі за фінансовими операціями політично значущих діячів"
В той же час слід зазначити, що, як це часто буває в нашій країні, зацікавлені сторони лише зараз усвідомили, що багато фінансових операцій потрібно буде проводити в новому режимі, введення якого потребує певних фінансових та організаційних зусиль (хоча про це було відомо ще з 6 грудня 2019 р.). Тому вже з'явилися декілька законопроектів (зокрема, № 3372 від 21.04.2020), які передбачають відтермінування введення в дію Закону №361-IX або в цілому, або в частині проведення електронних платежів.
Невідомо, яка доля спіткає ці спроби, тому зупинимося лише на двох моментах: визначенні статусу РЕР і новому механізмі перевірки при здійсненні фінансових операцій. Продовження за посиланням.
Міфи про фінмоніторинг: як буде насправді?
Міф перший: через цей закон українці не зможуть заплатити віддалено комуналку, а платіжні системи зупиняться.
Відповідь: Новий "фінмонівський" закон ніяк не вплине на більшість операцій з переказу грошей. Вимоги Закону не поширюватимуться на:
- сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту до 30 тис. грн;
- оплату товарів і послуг за допомогою картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.
Починаючи з 28 квітня усі перекази коштів в межах України від 5 до 30 тис. грн повинні супроводжуватися як мінімум:
1) стосовно платника – номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання;
2) стосовно отримувача – номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.
У разі здійснення переказів, що перевищують 30 тис. грн, або здійснення будь-яких переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:
1) якщо фізична особа – прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
2) якщо юридична особа (трас) – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції. Детальніше - за посиланням.
Закон про фінмоніторинг. Що змінюється у грошових переказах та розрахунках?
Відповіді НБУ дивіться тут.
Як з 28 квітня банки будуть проводити операції клієнтів: роз'яснює НБУ
По-перше, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми.
Операції звичайних людей – студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки – перевірятимуть менше. В цьому просто немає сенсу. Адже ризиків, що всі перераховані займаються відмиванням грошей немає. 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії.
По-друге, збільшення граничного порогу операцій обов’язкового фінмоніторингу. Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. Закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує список ознак операцій. Тепер їх всього чотири. Звітувати потрібно про такі операції: готівка; переказ коштів за кордон; операції політиків; операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері», як наприклад Північна Корея. Це все дасть змогу легше дихати бізнесу та банківським клієнтам.
По-третє, новий закон дає суттєву перевагу клієнтам банків, як наприклад дистанційна індентифікація. Це означає, що тепер, щоб відкрити рахунок у банку не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу ви тепер можете або через відеозв’язок, або через систему BankID. Продовження читайте тут.
Читайте також: "Як правильно здійснювати платежі з 28 квітня: роз'яснення НБУ".