На своїй сторінці у Facebook перша заступниця Голови НБУ Катерина Рожкова розвінчала основні міфи щодо нового закону про фінмоніторинг ("Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення"), який набирає чинності 28 квітня 2020 року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Нацбанк посилив вимоги до банків для списання проблемних активів".
Міф перший: через цей закон українці не зможуть заплатити віддалено комуналку, а платіжні системи зупиняться.
Відповідь: Новий "фінмонівський" закон ніяк не вплине на більшість операцій з переказу грошей. Вимоги Закону не поширюватимуться на:
- сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту до 30 тис. грн;
- оплату товарів і послуг за допомогою картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.
Для тих, хто не прочитав попередній абзац, Катерина Рожкова ще раз окремо нагадала: "Проблем із дистанційною оплатою комуналки чи іншими звичайними переказами не має бути. Роз’яснення вже надіслано і банкам, і не банкам".
Міф другий: НБУ не розробив чітких рекомендацій для процедури віддаленої перевірки клієнтів.
Відповідь: закон набере чинності 28 квітня. Він дає нам три місяці (до 28 липня 2020 року) на прийняття нормативки. Новацій багато. Починаючи від побудови внутрішньої AML-системи і закінчуючи – дистанційними технологіями при KYC.
Тому нове положення про фінмон для банків НБУ затвердить вже до кінця квітня. Проєкт вже відпрацювано з банками і Держфінмоніторингом. Зазначається, що скоро відправлять у Мінфін і Держфінмоніторинг на затвердження. До кінця квітня все буде.
"Для не банків нормативку розроблять до кінця червня. Це буде єдиний документ як для тих, хто вже під наглядом НБУ, так і для тих, хто перейде після "спліту". До кінця липня точно затвердимо, як цього вимагає закон. Всі дистанційні способи KYC, що запропоновані банкам, будуть також доступні і для не банків," - написала заступниця.
Важливо! Катерина Рожкова, наголошує, що буде перехідний період і для банків і для не банків. Учасники ринку отримають додатковий час для налаштування процесів і реалізації вимог нормативки.
Міф третій: можливість віддаленої ідентифікації буде тільки через BankID, до якого підключені 14 банків.
Відповідь: Варіанти дистанційної KYC будуть різні: BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотрансляція, дистанційне зчитування даних через NFC, платіж на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта. Варіантів вистачає.
Окрім того, новим положенням надасться банкам змогу частково віддати KYC на аутсорс. Усе для того, щоб клієнтам не знадобилося йти у відділення для відкриття рахунку.
Міф четвертий: закон вб’є ринок електронних грошей.
Відповідь: Закон вб’є ринок "сірих" електронних грошей. Так, закон зобов’язує розкрити власників електронних гаманців. Неприпустимо, щоб електронні гроші використовувались для тіньових операцій.
Пропонується спрощена модель ідентифікації для власників гаманців: потрібно віддалено надіслати копії документів та фотофіксацію клієнта з його особистими документами.
"Головна ідея нового закону – це, можливо, не завжди зрозуміле словосполучення "ризик-орієнтований підхід". Раніше банки однаково перевіряли всіх клієнтів: від студентів та пенсіонерів до публічних діячів. Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів: оплата комуналки; зарплатні проєкти, стипендії, пенсії; ОСББ; підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери; "білий" бізнес, що платить податки тощо. Увага до низькоризикових клієнтів буде мінімальна," - підсумувала Катерина Рожкова.
Нагадаємо, НБУ пропонує обговорити зміни до порядку відкриття і закриття рахунків клієнтів банків.