26 серпня 2020, 17:24

Уряд погодив проект Указу Президента України щодо порядку здійснення помилування

Урядовий портал

Для того, аби Порядок здійснення помилування в Україні цілком відповідав принципу гуманізму, пропонується внести до нього ряд змін, які вдосконалять механізм помилування. Проект відповідного Указу було погоджено на засіданні Кабінету Міністрів України.

Читайте також: "Кабмін схвалив законопроекти щодо усиновлення дітей іноземцями".

Про це повідомляє Урядовий портал.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


"Застосування протягом 5 років положень Порядку дозволило виявити ряд недоліків, які ускладнюють механізм помилування, зокрема: подання клопотання про помилування; обчислення строків нового покарання, яким замінюється довічне позбавлення волі; перелік обставин, які враховуються при оцінці обґрунтованості клопотання про помилування; порядок участі особи, яка подала клопотання, у його розгляді. З огляду на це, Порядок потребує внесення змін, які вдосконалять його положення та дозволять у повній мірі відповідати принципу гуманізму", - зазначила заступник Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Зазначається, що проектом Указу пропонується позбавити голову або іншого члена Комісії при Президентові України у питаннях помилування права подати клопотання про помилування, оскільки, за словами заступника Міністра, подання клопотання про помилування засудженого такими особами може призвести до потенційного конфлікту інтересів - наявності у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Також проектом Указу уточнюється порядок обрахування нового покарання, яким замінюється довічне позбавлення волі, шляхом встановлення положення, що у разі задоволення такого клопотання, строк, на який замінено покарання, обраховується з початку відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі та не може становити менше 25 років. Крім того, пропонується змінити підстави для помилування осіб, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають 2 і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання. Замість "надзвичайних" обставин, які можуть занадто широко тлумачитися на практиці, пропонується звузити цю оціночну підставу до "обставин, що зумовлені гуманним ставленням до них".

"Пропонуємо також визначити, що при вирішенні питання про помилування повинна враховуватися характеристика адміністрації установи виконання покарань щодо засудженого, а не її думка, оскільки адміністрація не має повноважень з оцінки того, чи повинен засуджений підлягати помилуванню, а тому не варто покладати на неї функції, прямо пов’язані з прийняттям такого роду рішень. А також пропонується надати засудженому можливість подавати разом з клопотанням не тільки документи, а й "інші матеріали". До них можуть відноситися такі матеріали, які не завжди можна кваліфікувати як "документи". Наприклад, зразки публікацій, листи з вибаченнями до потерпілих, відеозвернення тощо", - зауважила Валерія Коломієць.

Зокрема, разом із цим пропонується встановити можливість входження до складу Комісії представників громадських об’єднань, оскільки поняття "громадський діяч" допускає різні тлумачення, закріпити можливість висловлення членами Комісії окремих думок, а також уточнити співвідношення повноважень Комісії та Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України. Пропонується закріпити право остаточного рішення щодо відсутності підстав для задоволення клопотань за Комісією, а Департамент має і надалі зберігати можливість "фільтрувати" необґрунтовані клопотання з подальшим затвердженням Комісією.

За словами заступника Міністра, проектом Указу пропонується також визначити нові, більш конкретні фактори, які враховуються при оцінці обґрунтованості клопотання про помилування. Зокрема, врахування ризику вчинення нового злочину дасть можливість мінімізувати ризики помилування засудженого, який може становити загрозу для суспільства. Врахування "гуманності" уточнює орієнтири "милості", якими першочергово мають керуватися члени Комісії. Крім того, уточнюється практичний механізм висловлення окремої думки членами Комісії, а також пропонується закріпити можливість участі потерпілих та осіб, які клопочуть про помилування, оскільки право на участь у засіданні органу, який вирішує питання про помилування, є важливою складовою забезпечення його справедливості. З одного боку, засуджений отримує можливість висловити свою позицію через захисника, так само як і будь-яка інша особа, яка подала клопотання. З іншого боку, на засіданні зможе бути присутнім також потерпілий (у разі, якщо злочином засудженого спричинено смерть їхнього родича).

Документ також має закріпити місячний строк розгляду пропозицій Комісії та видання Указу Президентом, а також передбачається обов’язок інформування Комісії щодо прийнятого рішення. Окрім того, пропонується скоротити строк, після якого можна подавати повторне клопотання про помилування (тільки для засуджених за злочини невеликої чи середньої тяжкості). Враховуючи нетривалість строків покарання за вказані види злочинів, повторне звернення з клопотанням про помилування через рік після відмови на практиці нерідко втрачає сенс.

"Інформація про стан розгляду клопотань про помилування, кількість задоволених клопотань має щомісячно публікуватися на офіційному веб-сайті Офісу Президента України. Такі зміни зроблять інститут помилування в Україні більш відкритим", - додала Валерія Коломієць.

Нагадаємо, Уряд підвищив посадові оклади працівникам бюджетної сфери.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати