У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація. Зокрема, мова йде про платформу Telegram.
Читайте також: "НКЦПФР: Президент підписав Закон для роботи регулятора ринків капіталу після того, як депутати внесли необхідні правки"
Що кажуть законотворці
У пояснювальній записці наголошують, що згідно з дослідженням "Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році" аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine, за обсягом використання для отримання новин, платформа спільного доступу до інформації Telegram перевищує YouTube (як найбільш популярну платформу доступу до відео) в 4,5 рази – 72% проти 16% відповідно.
"Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням. Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом російської федерації, російським регулятором Інтернету Роскомнадзором та іншими офіційними особами. У спільній заяві щодо захисту інформаційного простору України від російських ворожих Телеграм-каналів, зробленій Центром протидії дезінформації при РНБО, МВС, Міноборони, СБУ та іншими державними органами, прямо зазначалось про причетність цілого ряду каналів на платформі Telegram до російських спецслужб", - наголошують автори законопроєкту.
Там зазначають, що через використання афілійованих з росією платформ для шпіонажу Telegram заборонено використовувати державним посадовцям Норвегії. Це включає в себе, в тому числі, заборону встановлювати відповідні програми на комп’ютери та інші пристрої, що використовуються службовцями.
У пояснювальній записці зазначають, що українським державним органам на сьогодні не відомо, хто входить до структури власності таких платформ як Telegram. Водночас, створені проблеми в безпеці конфіденційності дозволяють державним органам російської федерації деанонімізовувати користувачів і стежити за ними.
Автори законопроєкту пояснюють: "В медіа присутні публікації з прикладами, як технологія платформи дозволяє стежити за українськими чиновниками. Не зважаючи на явні загрози для національної безпеки та заходи, які вживаються нашою державою для протидії дезінформації, наведені доводи ніколи не досліджувались і не перевірялись державним органами України через відсутність відповідних повноважень і необхідного регулювання. Даний законопроєкт спрямований на те, щоб такі повноваження надати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, яка виконує аналогічні функції стосовно інших платформ".
Що передбачає законопроєкт
Законопроєкт передбачає наступне:
- провайдери платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація (зокрема, Telegram), виокремлюються як окремі суб’єкти у сфері медіа;
- уточнюється, що ключовою відмінністю платформ спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація, є наявність на них сторінок (облікових записів, каналів тощо), через які поширюється масова інформація;
- встановлюються законодавчі вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація. Ці вимоги здебільшого повторюють вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео (стаття 23 Закону України "Про медіа");
- законопроєкт пропонує не встановлювати обов’язкову реєстрацію для провайдерів платформ спільного доступу до інформації. Замість цього такі провайдери повинні забезпечити присутність в Україні свого представника (представництво, юридичну особу або фізичну особу з довіреністю) для комунікації. Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС, що відповідає статті 13 Регламенту (ЄС) 2022/2065 (так званий "Закон про цифрові послуги" або "Digital Service Act");
- на провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, покладаються зобов’язання на вимогу Національної ради розкривати структуру власності та джерела фінансування. Таку вимогу Національна рада може висунути з метою встановлення дотримання провайдером умов, передбачених статтею 120 Закону України "Про медіа". Вказані умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора;
- законопроєкт пропонує встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою;
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не допускається встановлення вказаних платформ та пов’язаних з ними сервісів на пристрої, які використовуються для службових цілей, що відповідає практиці деяких країн ЄС та Швейцарії;
- оскільки використання медіа військовими формуваннями, які входять до сектору безпеки і оборони можуть мати особливості пов’язані із специфікою діяльності та особливими вимогами безпеки інформації, законопроєкт пропонує Кабінету Міністрів України врегулювати порядок використання відповідними посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності;
- встановлюються засади відповідальності провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, за тими самими правилами, які встановлені чинним Законом України "Про медіа" для провайдерів платформ спільного доступу до відео.