У Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону №3312 від 07.04.2020 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "НААУ звернулася до Ради щодо законопроекту про правосуддя під час карантину".
Метою проекту Закону є вдосконалення порядку призначення та звільнення Уповноваженого та підвищення ефективності механізмів його роботи. Крім цього, варто окремо відмітити, що проектом Закону пропонується визначити окремі повноваження Уповноваженого у період триваючого збройного конфлікту та після його закінчення з метою сприяння подоланню негативних наслідків конфлікту в сфері захисту прав людини і основоположних свобод.
Документом пропонується:
1. Чітко передбачити перелік державних органів, діяльність яких не може бути предметом індивідуальної скарги до Уповноваженого. Законопроект передбачає, що дія Закону не поширюється на діяльність Президента України, депутатів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також суддів Конституційного Суду України та судів інших судів. Таке виключення є необхідним з огляду на статус вказаних державних органів. Однак виключення діяльності таких органів з-під сфери дії Закону не означає, що Уповноважений не зможе впливати на діяльність цих органів шляхом надання експертизи проектів актів, здійснення публічних заяв та виступів, надання оцінки їх діяльності з точки зору ризиків для дотримання прав людини і основоположних свобод.
2. Пропонується змінити вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого, знизивши вік кандидата до 35 років. Крім того, пропонується передбачити, що кандидат на посаду повинен мати високу професійну репутацію та відповідати критерію доброчесності. Серед іншого, також пропонується передбачити, що особа, яка протягом останніх п’яти років працювала (проходила службу) в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), не може бути кандидатом на посаду Уповноваженого. Вбачається, що в зв’язку з специфікою діяльності Уповноваженого, яка заснована на людиноцентричному принципі, особи, які мають п’ятирічний досвід роботи в правоохоронних органів не можуть в повній мірі виконувати ті функції, які покладені на Уповноваженого.
3. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) неодноразово наголошувала у висновках на необхідності широкого консенсусу щодо кандидатури при обранні Уповноваженого задля забезпечення суспільної довіри у незалежність цього інституту ("Compilationof Venice Commission Opinions Concerning The Ombudsman Institution", CDL‑PI(2016)001).
З метою посилення ролі громадянського суспільства у висуненні кандидатів на посаду та перевірки їх відповідності вимогам доброчесності законопроектом пропонується змінити порядок висунення кандидатів на посаду Уповноваженого. Законопроект передбачає, що висунення кандидатів можливе не тільки Головою парламенту та народними депутатами, але й громадськими об’єднаннями, які здійснюють правозахисну діяльність. Таке висунення має відбуватись шляхом звернення до Верховної Ради України з електронною петицією в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням особливостей, передбачених Законом. Крім того, з метою залучення громадянського суспільства до перевірки відповідності кандидата на посаду Уповноваженого вимогам Закону пропонується створення Громадської ради доброчесності при комітеті, до предмета відання якого належать питання додержання прав і свобод людини і громадянина.
Основними функціями Громадської ради доброчесності є здійснення аналізу інформації про всіх кандидатів на посаду Уповноваженого та надання відповідному комітету Верховної Ради України, висновку про відповідність кожного кандидата на посаду Уповноваженого критеріям професійної репутації та доброчесності.
Відтак, законопроектом пропонується максимально залучити громадянське суспільство до висунення та призначення кандидатів на посаду Уповноваженого, що забезпечить відкритість процедури та мінімізацію політичного впливу на цей процес.
4. З метою усунення суперечностей між Законом та Регламентом Верховної Ради України, а також з метою усунення можливості політичних домовленостей щодо обрання Уповноваженого, законопроектом пропонується передбачити у положенні статті 208 Регламенту Верховної Ради України, що голосування за обрання Уповноваженого проводиться під час пленарних засідань Верховної Ради України бюлетенями для таємного голосування.
5. Суттєвими змінами до Закону також є положення, яке передбачає роль та повноваження Уповноваженого, пов’язані з внутрішнім або міжнародним збройним конфліктом на території України.
Грунтуючись на вказаній вище Київській декларації, прийнятій на міжнародній конференції 21-22 жовтня 2015 року в м. Києві, законопроект передбачає, що з метою забезпечення дотримання прав людини та основоположних свобод в період конфлікту та сприяння усунення порушень прав людини і основоположних свобод та їх наслідків після закінчення конфлікту Уповноважений:
1) здійснює реагування на порушення прав людини і основоположних свобод незалежно від того, якою стороною конфлікту вони були вчиненні;
2) об’єктивно та безсторонньо здійснює оцінку стану дотримання прав людини і основоположних свобод з урахуванням норм гуманітарного права під час конфлікту та після його закінчення;
3) співпрацює з громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями іншими суб’єктами для встановлення комунікації з сторонами конфлікту або особами, які їх представляють, з метою забезпечення захисту та дотримання прав людини і основоположних свобод;
4) здійснює заходи для сприяння діалогу між конфліктуючими сторонами з метою забезпечення захисту та дотримання прав людини і основоположних свобод;
5) вживає заходи для захисту прав внутрішньо переміщених осіб;
6) вживає заходи для усунення наслідків конфлікту в сфері захисту прав людини і основоположних свобод;
7) сприяє здійсненню перехідного правосуддя відповідно до міжнародних стандартів;
8) сприяє забезпеченню права на правду, пов’язаного з конфліктом;
9) розробляє та сприяє імплементації заходів в сфері прав людини, необхідних для запобігання у майбутньому збройного конфлікту.
Кожного року Уповноважений має також представляти в парламенті щорічну спеціальну доповідь щодо виконання ним цих повноважень.
6. З метою забезпечення належного фінансування діяльності Уповноваженого передбачається, що кошторис витрат Уповноваженого може бути скорочений у порівнянні з попереднім фінансовим роком не більше ніж на відсоток, на який скорочується кошторис Верховної Ради України або Президента України та Кабінету Міністрів України.
Читайте також: "Комітет рекомендував Раді прийняти законопроект про зміни до Держбюджету-2020".
7. Передбачається чіткий порядок здійснення провадження Уповноваженого за скаргами осіб та у випадках ініціативного реагування Уповноваженого на випадки порушення прав людини і основоположних свобод: вимоги до скарг до Уповноваженого; підстави для відмови у відкритті провадження; визначається, що є зловживанням правом на звернення до Уповноваженого; строки здійснення провадження. Крім того, з метою посилення ефективності діяльності Уповноваженого передбачається, що за результатами провадження, відкритого за індивідуальною скаргою, Уповноважений або представник Уповноваженого можуть внести припис про усунення порушення прав і свобод, який має обов’язковий характер. За невиконання припису Уповноваженого, останній може порушити питання про дисциплінарну відповідальність винної посадової особи.