55 об’єктів культурної спадщини у Києві пошкоджені внаслідок ракетних обстрілів росії станом на листопад. Про це йдеться у відповіді КМДА на запит “Антикорупційного штабу” (документ). Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Читайте також: "Бюджет участі в умовах війни: як його проводять міста?" У переліку будівель: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київська картинна галерея, Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, музей-квартира Павла Тичини, Мала опера, Український дім, Центральний залізничний вокзал, Бібліотека імені Михайла Максимовича, Національна академія наук, Будинок Президії Національної академії наук, Будинок учителя, Червоний корпус КНУ ім. Тараса Шевченка, Національний музей літератури, Національний науково-природничий музей, Інститут філології, Лікарня №18, Національний музей Тараса Шевченка, ТЕЦ-3 на вул. Жилянська, Предславинський ліцей №56, палац “Україна”, станція метро “Університет”, Дитяча лікарня №6, Спеціалізована школа №7, Коледж залізничного транспорту, Адміністративний корпус “Охматдиту” Центральний РАЦС, інші будівлі, зокрема житлові будинки на Лук’янівці та в центрі міста Цікаво, що 10 об’єктів із переліку були внесені до реєстру нерухомих пам’яток вже після початку повномасштабного вторгнення. Усі будівлі мають статус “пошкоджено” (не “зруйновано”). Аби дізнатися, скільки нам винна росія за ці руйнування, ГО “Антикорупційний штаб” у межах проєкту “Фіксація зруйнованих культурних об’єктів України внаслідок обстрілів рф за допомогою програмного комплексу TruePic” працює над розробкою методології оцінки збитків, завданих рф у сфері культурної спадщини.
