25 квітня 2024 року в Києві відбувся круглий стіл «Доступ до компенсації за зруйноване житло: проблемні питання підтвердження права власності та шляхи їх врегулювання». Захід було організовано проєктами Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів прав осіб, постраждалих від війни в Україні» та «Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні» спільно з ГО «Поверни своє».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку заходу виступила Лілія Гретарсдоттір, голова Управління програм співпраці, Департамент імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці, Генеральний директорат з прав та верховенства права, Рада Європи. Вона розповіла, що перебуває в Кишиневі (Молдова), де ведуться розмови, як Рада Європи може допомогти Молдові, яка прийняла багато українців із початку повномасштабного вторгнення росії.
Пані Гретарсдоттір наголосила на важливості того, щоб рф понесла відповідальність за свою агресію: «Ми вітаємо всі зусилля міжнародних органів, щоб був створений компенсаційний механізм».
З вітальним словом також виступив Мачей Янчак, голова Офісу Ради Європи в Україні, який наголосив на важливості діалогу між усіма учасниками процесу. За його словами, присутність і роль Ради Європи в Україні продовжує зростати.
Адміністративна процедура
Перша панель, модерувала яку нотаріус, засновниця ГО «Поверни своє» Ольга Оніщук, мала тему: «Верифікація власників нерухомості в межах адміністративної процедури». Зокрема, учасники заходу обговорили питання втрати доступу до архівів БТІ, джерел підтвердження права власності, перспективи розширення «географії» національних компенсаційних процедур на ТОТ тощо.
Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, вказала, що в Державному реєстрі речових прав є лише 26% інформаційних повідомлень від людей, які заявляють про те, що їхнє майно пошкоджене або зруйновано. Проблемою тут є те, що велика кількість людей, яка подає документи на отримання компенсації, не може отримати доступ до ресурсу, оскільки, на жаль, основна маса відмов формується на підставі того, що в людей не оформлені правовстановлювальні документи. Це, за її словами, є основою проблем, які наразі обговорюються.
Пані Козловська вказала, що потрібно доносити людям, наскільки важливо впорядкувати наявні правовстановлювальні документи в людей, щоб обов’язково їх верифікувати та внести в реєстр пошкодженого та знищеного майна.
Народна депутатка України Олена Шуляк заявила, що станом на 24 квітня 2024 року українці подали понад 645 тисяч поданих інформаційних повідомлень щодо пошкодженого або зруйнованого майна. З них уже оброблена 99 381 заявка, що говорить про темпи повідомлення та розв'язування проблеми.
Серед проблем, що існують, пані Шуляк виокремила, що в людей багато документів залишилося на окупованих територіях (лише понад 50 тисяч інформаційних повідомлень були отримані від мешканців Маріуполя, десятки тисяч – від Бахмутської громади). Також існує проблема з комунікацією.
Також на панелі виступили Євгеній Горовець, перший заступник міністра юстиції України, та народний депутат України Ігор Фріс. Пан Фріс вказав, що ключовим питанням є захист реєстрів. За його словами, кримінальне законодавство не містить інформації про те, що таке санкціонований доступ до реєстру, однак більшістю депутатів у комітеті була підтримана думка про те, що не може бути кримінальним правопорушенням виконання обов’язків осіб, які надають такі публічні послуги відповідно до закону.
На думку пана Горовця, необхідно створити певний спрощений адмінмеханізм для людей, в яких пошкоджене або зруйноване житло внаслідок агресії росії. Він вказав, що в Мін’юсті бачать цю проблему масштабною – зокрема, через те, що українські суди наразі перевантажені.
Володимир Марченко, президент Нотаріальної палати України, зокрема, навів статистику щодо роботи БТІ в Харківській області (загальна кількість – 30). Так, стан архівів наступний: повністю знищено – два (Великобурлуцьке працює, Куп’янське – ні), не працює – п’ять (Двуречанське, Ізюмське міське, Куп’янське, Сахновщінське, а також Лозівське, яке перестало працювати ще до війни), частково знищено – два (Ізюмське міське та Ізюмське районне).
Крім цього, він розповів, що може означати недоступність архіву БТІ. Так, недоступність для держреєстрації нерухомості, право власності на яку набуте до 2013 року, а відповідні відомості не були внесені до ДРРП означає, що власнику такого житла (навіть за наявності оригіналів відповідних правовстановлювальних документів) необхідно звертатися до суду з позовом про визнання права власності.
Правовстановлювальний документ – це джерело інформації для проведення держреєстрації права власності. З цього документа, розповів президент НПУ, державні реєстратори отримують інформацію щодо нерухомого майна та його власника, а також відомості про те, чи проводилася державна реєстрація права власності на відповідне майно до 1 січня 2013 року, та яким саме підприємством БТІ вона здійснювалася. Важливою характеристикою тут є проставлений реєстраційний напис БТІ.
Також пан Марченко вказав, що більшість видів договорів, на підставі яких виникає право власності на нерухомість, підлягають нотаріальному посвідченню. У разі їх втрати (зокрема, знищення документів внаслідок руйнування оселі) потрібно звернутися до нотаріуса, який посвідчував договір, та отримати дублікат. Так, дублікат договору має таку ж юридичну силу, як і оригінальний примірник.
На завершення виступу він вказав, що нотаріуси мають високий фаховий рівень та досвід роботи із правовставновлювальними документами.
Наприкінці першої панелі Ольга Оніщук презентувала рекомендації щодо удосконалення адмінпроцедури підтвердження права власності на зруйноване під час війни житло для цілей отримання компенсації.
У рекомендаціях ідеться про те, що відсутність відомостей про зареєстроване право власності на нерухоме майно, що містяться на паперових носіях інформації підприємств БТІ, є обов’язковою підставою для відмови у проведенні держреєстрації права власності.
«На сьогодні в нерівних умовах, порівняно з іншими, залишаються саме власники нерухомого майна, державну реєстрацію права власності яких проведено з використанням паперових носіїв інформації БТІ, адже через відсутність доступу до архівів БТІ на окремих територіях, господарі житла, чиє право власності виникло до 2013 року та підтверджується виключно паперовими документами, не можуть на їхній підставі внести відомості до ДРРП», – ідеться в рекомендаціях.
Для вказаної категорії власників єдиним способом верифікувати право власності та отримати доступ до компенсації залишається звернення до суду в порядку ст. 392 ЦК України.
У рекомендаціях також розповіли про очікуваний ефект від реалізації запропонованих змін:
1. Спрощення доступу до компенсації для власників зруйнованого житла, в яких є правовстановлювальні документи, але немає можливості підтвердити право власності в межах адмінпроцедури через відсутність доступу до БТІ.
2. Зменшення навантаження на судову систему в умовах війни.
3. Розширення національної бази даних про збитки та постраждалих внаслідок війни, яка наразі є інформаційним фундаментом для Міжнародного реєстру збитків для України.
Судове провадження
Друга панель мала тему: «Верифікація власників нерухомості в межах судового провадження». Її модерувала Ганна Христова, менеджерка проєкту, Офіс Ради Європи в Україні. Серед іншого, учасники панелі обговорили тенденції судової практики розгляду справ, перспективи удосконалення механізму верифікації власників зруйнованого житла в межах судової процедури, нюанси визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку тощо.
На початку панелі виступила Ольга Ступак, суддя Великої Палати Верховного Суду. Вона відзначила, що судова система працює в надзвичайно складних умовах: шалене навантаження, звільнення суддів тощо. Однак кількість звернень до судів по суті сягає довоєнного рівня, що говорить про те, що громадяни України бачать необхідність і можливість захисту саме в судах.
Суддя Київського апеляційного суду Вікторія Шебуєва розповіла про моменти ст.ст. 391 та 392 Цивільного кодексу України в контексті відповідачів. За словами науковців, якщо особа звертається по ст. 392 про визнання права власності (вона втратила документ), то, як зазначила пані Шебуєва, є запитання: яка мета цього розгляду? Відновлення титулу власника (якщо знову визнається право власності, то особа може розпоряджатися своїм правом) або розв’язання інших питань, пов’язаних із наявністю правовстановлювального документа.
«А який ж це позов, якщо є встановлення права визнання без мети відновлення титулу? Яким чином це правильно зробити?» – вказала вона.
Проректор Національної школи суддів України Наталія Шукліна у своєму виступі акцентувала увага на тому, що НШСУ за ініціативою ректора ще у вересні 2023 року приступила до розробки дуже важливого та актуального в умовах війни комплексного навчального курсу для українських суддів «Відшкодування шкоди, заподіяної рф у процесі збройної агресії громадянам та юридичним особам в Україні», який наразі перебуває на завершальній стадії розробки та має пройти апробацію наприкінці чинного року.
Так, розроблення курсу здійснюється у співпраці з проєктами Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» та «Підтримка судової влади України в контексті війни та післявоєнного періоду».
Наталія Шукліна також поінформувала, що підготовка зазначеного курсу проводиться за чотирма тематичними модулями (блоками):
- «Загальний огляд міжнародних стандартів та досвіду щодо відшкодування і виплати репарацій, завданих (спричинених) збройними конфліктами. Створення та функціонування Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України»,
- «Практика ЄСПЛ щодо визначення та відшкодування шкоди, завданої збройними конфліктами. Концепції юрисдикційного імунітету держав та його подолання»,
- «Позасудові механізми компенсації завданої шкоди та підтримки осіб, постраждалих від збройної агресії»,
- «Вирішення спорів про відшкодування шкоди внаслідок збройної агресії. Національна судова практика. Види шкоди. Цивільна компенсація (практика, техніка розрахунку)».
Роботу авторського колективу, залученого до розробки матеріалів модулів, очолюють за різними підтемами – Надія Стефанів, суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді, Ольга Ступак, суддя Великої Палати Верховного Суду, Ірина Шаповалова, суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Анна Шевченко, суддя Київського окружного адміністративного суду.
Також на заході виступили Роман Бабій, народний депутат України, Михайло Шумило, керівник секретаріату Вищої ради правосуддя, та Інна Бернацька, віцепрезидент Нотаріальної палати України. Зокрема, пані Бернацька наголосила на проблемах, пов’язаних зі спадковими справами, а пан Шумило вказав, що український Уряд уже сьогодні думає про те, що потрібно виписувати адмінпроцедури та готувати зміни до законодавства, враховуючи інтереси не лише людей, які втратили своє житло, а й про шахраїв, які намагатимуться з цим житлом щось зробити.
Наприкінці другої панелі була презентація рекомендацій щодо спрощення судового механізму визнання права власності на нерухомість у разі втрати правовстановлювальних документів для цілей отримання компенсації.
У рекомендаціях зазначається про те, що Державний реєстр прав на нерухоме майно не містить відомостей про право власності на житло, а втрачений правовстановлювальний документ на житлову нерухомість, набуту до 2013 року, неможливо відновити в позасудовому порядку. Крім цього, відсутній доступ до архіву БТІ, яке свого часу проводило реєстрацію права власності на житло, або фізичне знищення такого архіву.
Щодо напряму вдосконалення судового механізму визнання права власності, то рекомендації наступні:
1. Вартість судового процесу. Сплата судового збору, попри те, що судами часто застосовується мінімальний розмір, встановлений для таких справ, залишається актуальним питанням для власників зруйнованого житла. Так, рекомендується внести зміни до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», поширивши дію відповідної пільги на справи за позовами про визнання права власності у зв’язку із втратою правовстановлювального документа.
2. Тривалість розгляду справ. Усунути наявні суперечності в застосуванні судами спрощеного позовного провадження у вказаній категорії справ можливо шляхом:
- забезпечення методичної підтримки місцевих судів із боку Верховного Суду з відповідних питань правозастосування;
- внесення змін до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, розширивши перелік справ, які можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.