Міжнародне гуманітарне право («право війни») стало частиною нашого життя. Щодня ми чуємо про воєнні злочини, тобто порушення міжнародного гуманітарного права. Для журналістів його знання стало частиною професії. Їхня роль в поширенні знань з МГП, документуванні, розслідуванні, розповсюдженні інформації про воєнні злочини є без перебільшення значною. Тому Товариство Червоного Хреста України розпочало серію заходів щодо поширення знань з міжнародного гуманітарного права саме для представників медіа. Перший такий захід від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну відбувся в Одесі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Яким бути Спеціальному трибуналу щодо злочину агресії проти України?"
З досвіду попередніх аналогічних тренінгів тренери та експерти з МГП Тимур Короткий та Наталія Хендель зазначають, що тривалість занять зазвичай становить два навчальні дні. Нині, враховуючи обставини воєнного часу та завантаженість представників медіа, часу в такій кількості не було. Тому довелося упродовж усього 8 годин освоювати ключові поняття міжнародного гуманітарного права, а ще й розглядати практичні аспекти застосування МГП на прикладі конкретних запитань журналістів. «Чи не найперше в моїй практиці до роботи учасники включилися настільки швидко, майже з перших хвилин», – каже тренер і радник президента ТЧХУ з міжнародного гуманітарного права Тимур Короткий. Це стало одним з найбільших викликів щодо дотримання програми тренінгу, але саме це відображало мотивацію та інтерес учасників, зробивши тренінг цікавим і корисним.
Чому в міжнародному гуманітарному праві немає взаємності? Яка відповідальність настає за порушення норм та приписів МГП? Яке значення має однострій для ідентифікації комбатанта? Який ще один міжнародний злочин може з’явитися на додаток до злочину агресії, воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду? Останнє питання, до слова, нині активно обговорюється в експертному середовищі. Страшні реалії сьогодення можуть прискорити ухвалення злочину екоциду в Римському статуті Міжнародного кримінального суду.
Відповідно до програми тренінгу було розглянуто традиційні питання змісту міжнародного гуманітарного права, його джерел, видів збройних конфліктів та їхніх учасників, принципів, котрі застосовують у період воєнних дій, з акцентом на принцип розрізнення щодо осіб та об’єктів. Воєнна реальність внесла свій внесок в усвідомлення змісту принципу розрізнення повітряною тривогою, на період якої тренінг було припинено та учасники спустилися у сховище.
Далі Ірина Назарчук, експертка з висвітлення міжнародного гуманітарного права в ЗМІ, поділилася власним досвідом входження в спеціалізацію з міжнародного гуманітарного права та висвітлення різноманітних аспектів, пов’язаних як з порушенням, так і дотриманням МГП, та взаємодії з академічним експертним колом. Вона звернула увагу, що попри те, що в стані міжнародного збройного конфлікту Україна живе вже 8 років, навколо понятійної частини МГП («права війни») в пресі нерідко зустрічається плутанина. Поняття агресії та збройного конфлікту, наприклад, хибно вважають тотожними. Так само, як воєнні та військові злочини. Також немає чіткого розуміння стосовно статусу, що його згідно з нормами міжнародного гуманітарного права мають журналісти (у тому числі військових медіа).
Також на тренінгу учасників ознайомили з компонентами Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та діяльністю Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Товариства Червоного Хреста України, інформаційною платформою Товариства Червоного Хреста України.
Серед учасників тренінгу були представники трьох вишів Одеси, які здійснюють підготовку журналістів. Перспективою їхнього співробітництва з Товариством Червоного Хреста України визначено проведення окремих тренінгів для студентів та викладачів факультетів журналістики.
Важливі питання захисту цивільних осіб, механізмів, передбачених у Женевській конвенції про захист цивільного населення під час війни, та її порушень, режиму окупації та обов’язків держави-окупанта були в фокусі презентації на тренінгу.
Коли йшлося про літературу, що може бути корисною для занурення у міжнародне гуманітарне право, Тимур Короткий та Наталія Хендель особливо рекомендували книгу відомого юриста-міжнародника Філіпа Сендса «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова», яку дехто з учасників читали та обговорили на тренінгу. Серед матеріалів, розданих учасникам тренінгу, – посібники, видані під егідою Товариства Червоного Хреста України в співпраці з Українською Гельсінською спілкою прав людини «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право», Звичаєві норми міжнародного гуманітарного права, Довідник з міжнародного гуманітарного права для журналістів.
Для вдосконалення курсу учасникам пропонувалося долучитися до онлайн-курсів:
Вивчаючи міжнародне гуманітарне право. Онлайн-курс / Т. Короткий, Н. Хендель, О. Козорог, М. Єлігулашвілі, О. Войтенко, О. Стокоз, В. Потапова, В. Маєвський Prometheus.
Короткий Т. Міжнародне гуманітарне право (відео):
«Що таке МГП»;
«Як, де і коли діє МГП»;
«Принципи МГП»;
«Заборонені методи та засоби ведення воєнних дій»
Тренінг вважається вдалим, якщо учасники не хочуть розходитися після його закінчення. Так було цього разу.