З початку 2022 року (станом на 26 вересня) Закарпатський апеляційний суд виніс 58 постанов у спорах, що виникають із трудових правовідносин. Як правило, справи стосуються поновлення осіб на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Днями по одній з таких справ колегія суддів винесла ухвалу, якою задовольнила апеляційну скаргу педагога про виплату належних їй коштів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВП ВС визначила умови відповідальності за шкоду, завдану внаслідок ДТП"
Про це повдіомляє пресслужба Закарпатського апеляційного суду.
Суть позову
У вересні минулого року особа звернулася до суду з позовом до Лозянського закладу середньої освіти I-II ступенів №1 про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву мотивувала тим, що у січні 2018 року її було призначено на посаду вчителя математики та інформатики на період відсутності основного працівника. Згідно наказу від 31 серпня 2021 року позивачку звільнили з посади з підстав закінчення строку трудового договору. Про звільнення її повідомили 17 вересня в телефонному режимі, а наступного робочого дня видали копію оскаржуваного наказу та трудову книжку.
Позивачка вважає наказ про своє звільнення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки після виходу у травні 2021 року основного працівника на роботу вона продовжувала працювати в школі при зменшеному розмірі її педагогічного навантаження. Тому вважає, що на підставі частини 1 статті 39-1 КЗпП України дію трудового договору було продовжено на невизначений строк і за цих підстав відповідач не мав права її звільняти згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області позов задоволено частково: наказ директора школи про звільнення педагога було визнано неправомірним і скасовано, а позивачку поновлено на посаді вчителя інформатики з неповним навантаженням. У решті позовних вимог місцевий суд відмовив.
Апеляційний розгляд
Предметом перегляду в суді апеляційної інстанції було рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог педагога у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі. У постанові суду зазначено, що Лозянський ЗЗСО І-ІІ ст. №1 є окремою юридичною особою, який наділений правом прийому та звільнення педагогічних працівників у цьому закладі і повинен нести відповідальність за порушення їх трудових прав. Тож за рішенням суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 103 704,48 грн із утриманням прибуткового податку й інших обов`язкових платежів (час вимушеного прогулу – 264 робочі дні) та 7 000 грн судових витрат на правову допомогу.