Судді Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Василь Крат, Євген Петров і Дмитро Гудимавзяли участь у семінарі для суддів місцевих загальних судів «Практика Верховного Суду щодо актуальних питань правозастосування у цивільному праві», який провели у Львові.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «ВС оприлюднив огляд актуальної судової практики КАС ВС за червень 2024 року»
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Василь Крат прочитав лекцію «Актуальна практика Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду».
Зокрема, палата вирішувала питання щодо сплати судового збору. Так, у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 зроблено висновок, що в разі, коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них, тому позивач має сплачувати окремо за вимоги про виселення кожного з відповідачів. А в постанові від 6 листопада 2023 року у справі № 225/2213/20 вказано, що суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону у справі, а приватний виконавець не є стороною, а виконує судове рішення.
Лектор навів постанову від 11 грудня 2023 року у справі № 752/5281/20, в якій ОП КЦС ВС зазначила, що передання власником у користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям ТЗ з володіння власника поза його волею, тому таке авто не можна витребувати, натомість власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків.
У постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 523/19706/19 суд вказав, що обов’язковість висновку органу опіки та піклування у справах щодо дітей не може абсолютизуватися. Якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Протилежний підхід є рівнозначним відмові в доступі до правосуддя.
А в постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 504/4099/16-ц ОП КЦС ВС зазначила, що юридична особа може вимагати спростування поширеної недостовірної інформації, дати відповідь на цю інформацію тощо, а також звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
Доповідач звернув увагу на постанову ОП КЦС ВС від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19, в якій зроблено висновок, що факт проживання дитини за кордоном не впливає на вирішення судами України спору про визначення місця її проживання.
Василь Крат порозмірковував, чи є підставою для визнання недійсними електронних торгів те, що вони проведені на підставі виконавчого напису нотаріуса, який після проведення електронних торгів визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню. З урахуванням принципу розумності, очевидно, що конструювання нової підстави недійсності торгів має бути розумним і охоплює собою, як мінімум відсутність суперечностей з усталеною практикою, зокрема в контексті підстав недійсності торгів. З позиції людини розумної досить складно пояснити «створення» нової підстави недійсності торгів як порушення виконавця до призначення торгів, особливо якщо нова підстава недійсності торгів явно суперечить попередній усталеній практиці та досить серйозно змінює практику застосування конструкції недійсності торгів. Також це серйозно шкодить передбачуваності в застосуванні норм, що регулюють підстави недійсності торгів, та й власне стабільності цивільного обороту. Наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності торгів, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. По своїй суті публічні торги мають бути найбезпечнішою підставою набуття майна, оскільки публічна процедура реалізації майна має гарантувати невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, набутого в такий спосіб. Очевидно, що використання як підстави для оспорення торгів визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суттєво підриває стабільність обороту й характеристику власне торгів як найбезпечнішої підстави набуття майна, за умови, що такої підстави недійсності не існувало в момент проведення публічних торгів.
Також доповідач акцентував на постанові ОП КЦС ВС від 3 червня 2024 року у справі № 587/2230/21, в якій зроблено висновок про те, що наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення.
Крім того, суддя розповів про те, які справи зараз перебувають на розгляді ОП КЦС ВС.
Євген Петров проаналізував правові позиції Великої Палати ВС за І півріччя 2024 року.
Він навів постанову від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц, в якій ВП ВС вказала, що у справі про поділ спільного сумісного майна чоловіка і жінки, які проживають разом без реєстрації шлюбу, не потрібно заявляти ще й вимогу про встановлення факту такого проживання.
Суддя звернув увагу на постанову від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22, в якій ВП ВС відступила від попереднього висновку та виснувала, що зазначення учасником справи у скарзі (заяві) особистої електронної адреси свідчить лише про її бажання отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв’язку та не звільняє суд від обов’язку направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 520/8065/19 ВП ВС зробила висновок про можливість представництва прокурором інтересів держави в особі НАН України у справі про незаконне вибуття з державної власності майна, яке передане в її управління.
Важливим є висновок ВП ВС у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц. Один із подружжя просив суд про компенсацію половини вартості частки іншого з подружжя у статутному капіталі товариства. ВП ВС виходила з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилася (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилася).
А в постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 750/319/18 ВП ВС виснувала, що спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тобто з корпоративними відносинами. Отже, такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Також Дмитро Гудима прочитав лекцію «Способи захисту цивільних прав у практиці Верховного Суду (на прикладах висновків Великої Палати за 2023 рік)».
Семінар «Практика Верховного Суду щодо актуальних питань правозастосування у цивільному праві» організований Львівським регіональним відділенням Національної школи суддів України.
Презентація Василя Крата за посиланням.
Презентація Євгена Петрова за посиланням.
Презентація Дмитра Гудими за посиланням.