Для обговорення питання про дотримання учасниками кримінальних процесів вимог ст. 129 Конституції України щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом Радою суддів України було ініційовано проведення спільного засідання Ради суддів України (далі – РСУ), Ради прокурорів України, Національної асоціації адвокатів України та Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами Голови РСУ Олега Ткачука, слід обговорити не лише напрями щодо роботи суддів, але й щодо стандартів професійної етики у сфері правосуддя та їх дотримання. «Кожен свідомий громадянин, який хоче, щоб в Україні відбувся справедливий суд, має розуміти, що захист незалежності суду – це громадянський обов'язок. Якщо люди не будуть захищати незалежність суду, то й суд ніколи не буде незалежним», – розповів пан Ткачук.
Читайте також: ««В Україні немає політичного впливу на суди та суддів», – Олег Ткачук».
Також він зазначив, що на розгляді в судах від шести місяців до року розглядаються 14 тис. кримінальних справ, одного-двох років – 12 103 справи, понад два роки – 6074 справи. В апеляційній інстанції більше року, але не більше двох, розглядаються 284 кримінальні справи, від двох до трьох років – 37 справ, понад трьох – 8 справ. На думку Олега Ткачука, така картина, звичайно, не сприяє дотриманню Україною ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
«До того ж за шість місяців 2018 р. прокурори не з'явилися на судові засідання 2112 рази, адвокати – 8290 разів, а випадки зловживання правом, що призводить до умисного затягування судових процесів, стають систематичними», – розповів він. За інформацією членкині ВРП Лариси Швецової, з 1 січня 2018 р. Вищою радою правосуддя зареєстровано 313 звернень щодо втручання в діяльність судді.
У свою чергу Голова ККС у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко зазначив, що проблематика стосується не тільки строків розгляду справ: «Проблемою є і недостача кадрів у судах, а також відкладення проваджень через неявку прокурорів та сторони захисту в судове засідання. При цьому навіть дуже рідко розглядаються провадження у судах касаційної інстанції». З ним погодився Михайло Місюра, Голова Ради прокурорів України, виділивши й інші проблеми, зокрема незавершення формування судів, велику навантаженість на суддів і недотримання етичних вимог між адвокатами, прокурорами та суддями.
За словами Голови НААУ та Ради адвокатів України Лідії Ізовітової, відчувається перманентне посилення тиску на адвокатуру: «Кількість порушень прав і гарантій адвокатської діяльності невпинно зростає. За статистикою, з 2013 року до ЄРДР було внесено 1162 відомості про порушення прав адвокатів, з них 75% – це втручання у діяльність, 21% – погрози або насильство щодо адвокатів. Останнє ми пов’язуємо з їх професійною діяльністю». За її словами, нехтують правами адвокатів і слідчі судді; також існують й індивідуальні випадки порушення прав адвокатів.
«З приводу справ, що розглядаються у ЄСПЛ щодо тривалості провадження, то таких справ наразі 63. ЄСПЛ винесено 113 рішень, якими констатовано порушення ст. 6 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю розгляду справ. Ці справи об’єднують 375 заяв і, мабуть, мова йде про близько 400 проваджень, які розглядалися в нерозумні строки», – розповіла директор департаменту секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ Ольга Давидчук, зазначивши, що Україна сплатила компенсацію за ці порушення у розмірі 979 тис. євро.
Голова Ради адвокатів міста Києва Інна Рафальська звернула увагу на проблеми з повагою прокурорів до сторони адвокатів, а також зазначила, що заходи щодо запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи дадуть можливість зменшити кількість неявок та збільшити кількість щодо розгляду справ і їх прискорення. Окремо вона зазначила, що кожні три роки адвокати ініціюють питання щодо виключення з КК України ст. 375 перед Парламентом як безумовним засобом тиску на суд, тому це питання потрібно довести до кінця.
Голова комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфліктів інтересів Єгор Краснов зупинився на етичній складовій професійної діяльності правників та представників юридичної професії. На його думку, потрібно звернути увагу на посилення морально-етичних вимог як у суддів, так і прокурорів та адвокатів. Також є важливим удосконалення та уніфікація етичних стандартів поведінки професійних учасників судового процесу та розуміння тлумачення поняття «професійна етика» взагалі. На думку пана Краснова, цілком обґрунтованою є пропозиція вишам запровадити викладання навчальної дисципліни з основ судової етики на магістратурі.
Результатом засідання стало доопрацювання спільних засад щодо етичних норм та стандартів для юристів, які беруть участь у здійсненні правосуддя та судових процесах. Зокрема, було вирішено доопрацювати проект резолюції «Етика правосуддя»:
(для перегляду натисніть на зображення)
