Чернігівський апеляційний суд постановив суворіший вирок у справі про вбивство подружжя із Києва.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Апеляційний суд не може розглядати по суті справу про закриття провадження через відсутність предмета спору – КЦС ВС"
Про це повідомляє прес-служба Судової влади.
Деснянським районним судом міста Чернігова 13 січня 2020 року було засуджено до 15 років позбавлення волі Г., до 11 років – П., обом – із конфіскацією майна. Їх визнано винними у вбивстві сімейної пари з Києва.
Прокурор вважав покарання занадто м’яким. У своїй апеляційній скарзі він зазначив, що судом не повною мірою враховано безжальне та холоднокровне позбавлення обвинуваченими життя людей.
Чернігівський апеляційний суд, детально розглянувши справу, задовольнив апеляцію прокурора та скасував вирок Деснянського районного суду міста Чернігова і призначив більш суворе покарання так званому «знахарю» Г. – довічне позбавлення волі, П. – 15, обом – із конфіскацією майна.
Крім цього, кожен із них має виплатити потерпілим по п’ятсот тисяч гривень моральної шкоди, а також сплатити всі судові витрати.
Колегія суддів прийшла до висновку: суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченим Г. та П. не врахував, що останні за попередньою змовою вчинили особливо тяжкий злочин, за детально розробленим планом, спланувавши його заздалегідь. Також належним чином, не було враховано обставини скоєння умисного позбавлення життя потерпілих та незаконне заволодіння їх майном, а саме, використання довірливого ставлення жертв до обвинувачених, особливу зухвалість та цинічність дій обвинувачених, до якого останні готувались ретельно, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на позбавлення життя потерпілих та заволодіння їх майном, використовуючи заготовлені металевий прут та шило, розчинник для фарб та електроліт, які Г. використовував під час скоєння злочинів.
Суд першої інстанції не у повній мірі врахував думку потерпілих батьків загиблих, які внаслідок злочинних дій обвинувачених втратили сина та доньку, є людьми похилого віку, наполягали на призначенні обвинуваченим покарання у вигляді довічного позбавлення волі, незважаючи що з часу події минуло три роки, проте потерпілим завдана шкода жодним чином не відшкодовувалась; не враховано молодий вік вбитих.
На думку колегії суддів, поведінка обвинувачених свідчить про чітко виражену антисоціальну спрямованість, зневажливе ставлення до закону та загальноприйнятих норм моралі.
Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченим судом 1 інстанції покарання не є достатнім і необхідним для виправлення та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і особі обвинувачених внаслідок м’якості.
Зазначається, що вищевказаний злочин було скоєно влітку 2017 року.
У травні Г. і П. вступили у змову. На початку червня П. з телефону Г. відправила провокативну СМСку подружжю потерплих. І вони приїхали у Шаповалівку, у двір 44-річної П., де у літній кухні клієнтів приймав 42-річний Г. під виглядом знахаря. Близько 23 години П. залишилася з жінкою, а Г. вмовив чоловіка підти за село нібито для проведення обряду (насправді до вже заздалегідь викопаної ями). Г. двічі вдарив жертву ззаду по голові і шиї. Чоловік упав. Тоді вбивця завдав йому ще шість ударів шилом спереду, у грудну клітку, так, що пробив ліву легеню. Щоб не впізнали тіло, облив обличчя електролітом (ємність з-під нього знайшов поліцейський собака в кущах неподалік ями). А ще поливав розчинником, намагаючись підпалити. Внаслідок чого обгоріли колоші штанів і опеклося 15 відсотків ніг. Смерть чоловіка настала внаслідок гострої крововтрати. Тіло Г. вкинув до ями. Потім повернувся за жінкою.
Близько першої години ночі він ударив її в груди кулаком і п’ять разів шилом зліва, пробив легеню. Молода жінка померла від гострої крововтрати. Тіло обв’язали покривалом, і Г. відніс його, вкинув у яму, зверху прикидав сміттям.
Г. і П., маючи спільний умисел, забрали собі 400 доларів, мобільний телефон, шкіряну чоловічу сумочку, смартфон, золоті обручки, золоті ланцюжки і хрестик, каблучку і сережки з фіанітом, планшет, сім-карти, картки пам’яті, жіночу сумочку і ключі від квартири подружжя у місті Києві. Потім «знахарі» поїхали до столиці. Відчинили квартиру, забрали звідти 12 тисяч гривень, фотоапарат, вай-фай роутер, ноутбук, банківські картки і навіть парасольку. Того ж дня Г. зняв через банкомат з однієї картки 1200 гривень, з іншої — 1800. Загалом вони заволоділи тим, що належало подружжю на суму 45 тисяч 455 гривень.
Г. вину визнав повністю. Все чесно розповів під час слідства. Двічі його перевіряли на детекторі брехні. Навіть показав, куди викинув шило. Його поліцейські за допомогою магніту витягли зі ставка неподалік автостанції у Борзні. Г. щиро розкаюється і вину визнає. А от П. — спочатку ні, а вже на засіданні 10.01.2020 визнала себе винною.
Вирок Чернігівського апеляційного суду набрав законної сили з моменту його оголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку.
Нагадаємо, дія рішення КСУ не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до його ухвалення.