У США вийшло авторське дослідження про вплив алкогольних уподобань суддів Верховного суду країни на формування національної судової практики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Книга "Склянка і молоток: Верховний суд США і алкоголь" (Glass and Gavel: The U.S. Supreme Court and Alcohol) вийшла з-під пера професора, декана факультету політичних наук Тулейнського університету Ненсі Мавіті. Вона спеціалізується на дослідженнях, пов'язаних з розвитком судової системи США і історією її найвищого судового органу. Книга об'єднує два незмінні інтереси авторки: роль Верховного суду у процесі американського політичного розвитку та американську міксологію - науку про коктейлі.
У передмові автор пише, що судові акти допомогли нації виховати культуру споживання алкоголю. Велика частина дослідження присвячена "сухому закону" і його скасуванню з докладним аналізом причин, що спонукали Верховний суд (далі - ВС) схвалити дві, пов'язані з алкоголем, поправки до Конституції США.
Змістовно робота оформлена у вигляді історій, пов'язаних з суддями, які в різний час очолювали ВС. Наприклад, один з засновників американської правової системи Джон Маршалл (голова ВС у 1801-1835 рр.) був великим шанувальником португальської мадери. Мавіті стверджує, що він не тільки домігся для ВС повноважень конституційного контролю, а й перетворив суд у "робочу тусовку". Зокрема, голова поїв колег своїм знаменитим Quoit Club пуншем, оригінальний рецепт якого включає в себе часточки лимона, бренді, ром і мадеру. У 1827 р. з подачі пана Маршалла був скасований принциповий для країни закон штату Меріленд, який зобов'язував імпортерів іноземних товарів (у т.ч. алкоголю) купувати ліцензію для їх продажу.
Наступник пана Маршалла Роджер Тоні (голова ВС у 1836-1864 рр.), навпаки, не любив алкоголь через поганий стан здоров'я. В одній зі своїх статей для колег він називав злом "надмірне потурання вживанню спиртних напоїв" і підтримав право кожного штату самостійно регулювати цю галузь "мудрим і розсудливим законодавством". Як зазначається в книзі, пан Тоні також загострював увагу суддів на питаннях, пов'язаних з керуванням транспортними засобами в нетверезому стані. Завдяки йому, ВС підтримав жорстку позицію нижчих інстанцій при розгляді двох резонансних "п'яних" аварій - з диліжансом, а також з двома річковими суднами.
За оцінкою Мавіті, більшість голів Верховного суду цінували хороший алкоголь, а деякі навіть вважалися визнаними експертами. Наприклад, Уоррен Бергер (голова ВС у 1969-1986 рр.) був членом Міжнародного товариства дегустації вин і, за чутками, тримав добре укомплектований винний льох у підвалі Палацу правосуддя. З посиланням на свої джерела, автор книги повідомляє, що Вільям Ренквіст (передостанній голова ВС у 1986-2005 рр.) любив пиво Miller Lite, а чинний голова Джон Робертс був дуже помірний у споживанні спиртного - "просто келих вина час від часу".
""Склянка і молоток" - це історія алкоголю в американському житті і праві, а також дослідження того, як рішення Верховного суду США відображають цю історію, - зазначила авторка. - Вона розглядає соціальну та політичну історію Верховного суду та представляє еволюцію судової установи та найважливіші події в прийнятті нею рішень через призму коктейлю".
За матеріалами Tulane University.