«Така норма визначена статтею 15³ Закону № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», – повідомила заступник начальника Головного управління ДПС у м. Києві Ельвіра Пруднікова.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ТОП-3 помилки при здійсненні операцій з підакцизними товарами, - ДПС"
Ельвіра Миколаївна акцентувала увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж алкогольних напоїв на розлив, поряд з ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями першочергово повинні мати статус суб'єктів господарювання громадського харчування.
Заступник начальника столичної податкової зауважила, що відповідно до п. 27 частини першої ст. 1 Закону № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», заклад громадського харчування – ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб.
Віднесення до закладів громадського харчування не залежить від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.
Також Ельвіра Миколаївна зазначила, що згідно з п. 4 частини 2 ст. 20 Закону № 771 оператори ринку зобов'язані реєструвати потужності у випадках, передбачених цим Законом для здійснення такої торгівлі.
Проведення державної реєстрації потужностей операторів ринку, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку, надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам та здійснення контролю відповідності діяльності операторів ринку вимогам чинного законодавства, покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
«Якщо говорити про вимоги до місця реалізації торгівлі, то це має бути місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляються через них продаж інших товарів», – прокоментувала заступник начальника столичної податкової.
За словами Ельвіри Пруднікової, суб’єкти господарювання, які мають зареєстровані потужності оператора ринку, як діяльність закладів громадського харчування за категоріями - ресторан, бар, кафе, піцерія тощо, мають відповідні зареєстровані об’єкти торгівлі та отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями можуть реалізовувати алкогольні напої на розлив.
Заступник начальника Головного управління ДПС у м. Києві підкреслила, що столична податкова виконує, зокрема, функцію ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому зауваживши, що про випадки порушення громадського порядку, спричинені надмірним вживанням алкогольних напоїв окремими верствами населення, доцільно повідомляти правоохоронні органи.