Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді України законопроект №10461 щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Президент пропонує відтермінувати штрафи за нерозмитнення автомобілів із єврономерами".
Кримінальний кодекс пропонується доповнити ст. 368-5, яка встановлює відповідальність за незаконне збагачення. Так, чиновнику, судді, тощо, що набули активи, вартість яких на 11,5 млн грн більша за його доходи (12 тис. НМДГ), загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
При визначенні різниці між вартістю набутих активів та доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження.
Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом, та переглядаються його Апеляційною палатою. Справи розглядаються колегією у складі трьох суддів, один із яких має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, крім випадків, коли жоден суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав.
Водночас справи про визнання необґрунтованими активів і стягнення їх у дохід держави щодо судді чи працівника апарату ВАС у першій інстанції розглядає місцевий суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Вищий антикорупційний суд, в апеляційному порядку - Київський апеляційний суд.
Саме позивач (представник НАБУ) зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність різниці між вартістю активів та доходами цієї особи. У разі наведення таких даних доказування факту обґрунтованості активів покладається на відповідача.
Як зазначається, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, докази якої були більш переконливими порівняно з доказами іншої сторони. Забезпечення доказів здійснюється Вищим антикорсудом за заявою НАБУ, САП, а у деяких випадках - також ГПУ.
Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається представником НАБУ за погодженням із прокурором САП. У справах, де відповідачем є директор, заступник, працівник (особа начальницького складу, державний службовець) НАБУ, прокурор САП, звернення до суду та представництво інтересів держави у суді здійснюється прокурорами ГПУ за дорученням Генерального прокурора.
Читайте також: "Голова ВРУ забракував прохання Президента про позачергове засідання ВРУ".
Позов пред'являється щодо необґрунтованих активів:
- набутих впродовж трьох років до дня набрання чинності президентським Законом, якщо різниця між вартістю активів і доходами особи, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- набутих після набрання чинності цим Законом, якщо різниця у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності названим вище Законом, але не перевищує межу, встановлену у ст. 368-5 Кримінального кодексу України.
За інформацією ЛігаЗакон.