Аналізуючи положення частини третьої ст. 40 КЗпП, працедавцю за своєю ініціативою забороняється звільняти працівника у період його тимчасової непрацездатності. Виняток становлять випадки повної ліквідації підприємства та нез’явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Списання недоїмки з ЄСВ: останній термін для подання заяви - 31 серпня".
Зазначається, що згідно зі ст.492 КЗпП про наступне звільнення працівника персонально письмово попереджають не пізніше ніж за два місяці до дати запланованого звільнення. При цьому чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення часу знаходження його у відпустці або на лікарняному.
Зокрема, звільнення працівника провадиться у перший робочий день згідно з графіком роботи після закінчення тимчасової непрацездатності. Вдруге повідомляти працівника про звільнення за два місяці не потрібно, адже дата звільнення переноситься не з ініціативи та не з вини роботодавця.
При цьому ГУ Держпраці у Полтавській області звертає увагу, що листок непрацездатності потрібно буде оплатити повністю, оскільки його було видано ще під час перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем (останнім днем трудових відносин є день звільнення і він також включається до цього періоду).
За інформацією Вісника ДФСУ.