У пропозиціях Мін’юсту щодо автоматизованого арешту коштів не передбачений захист соціальних прав боржників - на відміну від законопроекту, який розроблено на майданчику «Право-Justice».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Мін'юст затвердив нові форми заяв, що подаються для держреєстрації».
Про це повідомляє Асоціація приватних виконавців України.
«Україна намагається запровадити європейську систему автоматизованого арешту коштів вже 4 роки поспіль. Але на сьогодні арешт коштів в основному відбувається в паперовому вигляді. Лише два банки країни підтримують електронний документообіг, - зазначив національний експерт Проекту ЄС «Право- Justice» В’ячеслав Панасюк. - І це є великою загрозою, адже достатньо декількох секунд , щоб боржник перевів кошти з одного рахунку на інший. Існуючі діри в законодавстві дозволяють уникати боржниками виконання судових рішень. Тому потрібно змінювати законодавство».
Експерт зазначив, що у своєму законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органі» регулятор передбачив норму про автоматизований арешт коштів боржника. На його думку, практична реалізація законопроекту міністерства може призвести до перекосу соціальної політики України, адже в ньому відсутні соціальні гарантії боржників. Водночас законопроект, що розроблявся на платформі «Право- Justice» в співпраці з основними стейкхолдерами, в тому числі із Незалежною асоціацією банків України, комплексно вирішує питання автоматизованого арешту і списання коштів з рахунку(ів) боржника.
«Мета - не лише швидко знайти рахунок боржника, заблокувати на ньому кошти, але і передбачити соціальний аспект - дати можливість виконати судове рішення по боргу, але і не залишити боржника без засобів для існування. Законопроектом «Право- Justice» вводиться інститут автоматизованого арешту коштів, але в тісній прив’язці з таким термінами як «мінімальна зарплата», «мінімальний прожитковий мінімум»», - розповів В’ячеслав Панасюк.
У свою чергу керівник Проекту ЄС «Право-Justice» Довидас Віткаускас висловив думку, що при запровадженні системи автоматичного розшуку і списання коштів боржника, Україні доцільно було б апелювати до європейського досвіду.
Читайте також: «Нотаріальна палата України виступила проти запровадження експериментів з нотаріатом».
«Сподіваємося, що в дискусії з Мін’юстом, банківською спільнотою ми зможемо проламати цей айсберг зарегульованості та бюрократизації - в Україні найближчим часом буде створено систему автоматизованого знаходження і списання коштів боржників, - резюмував він. - Така система значно підвищить виконання рішень, зокрема по дрібних адміністративних штрафах. Зараз в Україні дрібні провадження майже не виконуються».