25 березня 2025 року Рада бізнес-омбудсмена (РБО) презентувала в Києві результати свого дослідження на тему: «Податкові стимули: як українцям не втратити свій ринок ОПК?».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незадовго до заходу в РБО розповіли, що робота над поодинокими скаргами впродовж останніх років і проведені консультації з галузевим бізнесом та експертами продемонстрували, що оборонні компанії мають питання до податкової політики держави, зокрема, пільгового режиму оподаткування ПДВ. Зазначалося, що через незбалансовані пільги продукція, що виробляється в Україні для потреб оборони, має вищу ціну порівняно з імпортованими аналогами, а режим оподаткування послуг ремонту та модернізації військової техніки створює механізм «перетікання» коштів, що може негативно вплинути на обороноздатність держави.
Тому, враховуючи відгуки від ОПК, РБО ініціювала розслідування, в якому дослідила питання збалансованості та проблем адміністрування пільгового режиму ПДВ в оборонному ринку України.
«Оборонна індустрія – це пріоритет для кожного українця. Ми – організація, яка насамперед займається виправленням практичних аспектів бізнес-середовища. Розмовляючи з підприємствами, побачили, що питання оподаткування, зокрема, українських виробів (порівняно з іноземними), є дуже важливим», – сказав бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
Заступниця бізнес-омбудсмена Юлія Андрусів детально розповіла про діяльність РБО та назвала п’ять найпопулярніших предметів звернень до Ради. Серед них звернення:
- податкові (58%);
- від правоохоронних органів (15%);
- від державних регуляторів (7%);
- від митниці (4%);
- від органів місцевого самоврядування (4%).
Марина Павленчик, старша інспекторка, та Владислав Калуга, молодший інспектор, безпосередньо розповіли про дослідження РБО. Зокрема, воно стосувалося теми ПДВ у MilTech, а саме питання збалансованості та адміністрування пільгового режиму ПДВ щодо товарів, які постачаються для потреб оборони.
Пані Павленчик наголосила на ситуаціях, коли комплектуючі українського виробництва є дорожчими за іноземні й виникає потреба в поглибленні локалізації. За її словами, лише набирає обертів дискусія щодо того, щоб не лише створювати власні вироби в Україні (акумулятори, крила для БПЛА тощо), а й щоб кошти, які на це створення витрачалися, також залишалися в Україні.
«Раніше навіть сировина та матеріали для ввезення для готових виробів були суперобмежені. Було, умовно кажучи, 5-10 позицій, а стало 50-60. Відповідно ми бачимо, що держава рухається назустріч посиленню пільгового режиму саме цієї галузі», – сказала вона.
За словами старшої інспекторки, РБО в цьому напрямі пропонує такі кроки:
- дослідити потенціал локального ринку виробництва комплектуючих;
- забезпечити регулярний аудит чинності поточних пільг;
- поширити пільги на виробників комплектуючих, а не лише готових виробів;
- створити механізм контролю та звітності.
Окремо дослідження РБО стосувалося проблем у правозастосуванні. Так, мова йшла про те, що пільговий механізм ПДВ в оборонці застосовується неоднаково (наприклад, замовниками під час організації закупівлі). Марина Павленчик розповіла, що замовники включають ПДВ у ціну контракту для Сил оборони, постачальники приймають умови, сам контракт оплачується та виконується, а далі держава (а саме прокурор) ініціює позов до господарського суду щодо постачальника про повернення ПДВ. Далі постачальник повертає замовнику вже частково сплачене до бюджету й має касовий розрив (наразі станом на початок 2025 року вже є понад 30 судових справ).
У РБО запропонували вирішення проблеми, зокрема, з погляду роз’яснення. Наприклад, пропонується проводити узагальнюючі податкові консультації щодо того, як застосовувати пільгу, щодо статусу кінцевого отримувача товару, сертифіката кінцевого споживача, статусу виконавців/співвиконавців державних контрактів з оборонних закупівель тощо.
Крім цього, в РБО назвали проблемою питання ПДВ на ремонт і послуги із модернізації. «Сьогодні виникла така ситуація, коли завезення військової техніки, яка надається по проєктах міжнародної технічної допомоги, здійснюється без ПДВ, що є простішим та економічно вигіднішим. Водночас послуги на ремонт цієї техніки та модернізацію обкладаються ПДВ. Нам про цю проблему повідомив бізнес», – розповів Владислав Калуга.
За його словами, ремонтні підприємства на зустрічах із РБО розповіли, що ПДВ на 20% збільшує вартість тієї одиниці ремонту техніки: «Якщо говорити простіше, то за п’ять одиниць техніки із ПДВ, які ремонтують підприємства, ми могли б ще додатково одну одиницю відремонтувати. Ця проблема також важлива й тому, що ПДВ вони сплачують не на платника – військову частину, яка замовляє послуги. Виникає ситуація, що ця сума ПДВ не відшкодовується з бюджету, тому що сплачується не на платника».
Молодший інспектор РБО вказав, що виникає своєрідне коло: держава виділяє, наприклад, 1 млн грн на ремонт однієї техніки – військова частина (ВЧ) отримує ці кошти на ремонт техніки й оголошує тендер – ремонтник пропонує послугу вартістю 500 тис. грн без ПДВ – ВЧ сплачує 600 тис. грн (500 тис. грн – послуга + 100 тис. грн – ПДВ) – держава спрямовує 100 тис. грн на інші потреби бюджету – держава отримує назад 100 тис. грн, які виділяла ВЧ – ремонтник перераховує 100 тис. грн ПДВ до бюджету – держава виділяє кошти на ремонт однієї техніки.
Владислав Калуга розповів про кроки, що пропонує РБО:
1. Дослідити вплив поточного режиму ПДВ на оборонне фінансування:
- аналіз фінансового ефекту сплати ПДВ ремонтниками (обсяг сплаченого ПДВ і кількість відремонтованої техніки);
- часткове перенаправлення коштів на ремонт військової техніки замість повернення до бюджету;
- аудит касових розривів ремонтників через «замороження» коштів у податковому кредиті та затримки бюджетних виплат;
- визначити, який відсоток від оборонних видатків іде на ПДВ для ремонту та модернізації ОВТ (озброєння та військова техніка – ред.).
2. Напрацювати рішення щодо нульової ставки за держконтрактами/спецрежиму оподаткування.