Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Самостійне виявлення податкових помилок: який алгоритм виправлення у звітній декларації?".
Зокрема, пунктом 49.9 ст. 49 ПКУ визначено, що за умови дотримання платником податків вимог ст. 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 і 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПКУ);
- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 ст. 49 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених п. 49.9 ст. 49 ПКУ, не надсилає його платнику податків у встановлений ст. 49 ПКУ строк (пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПКУ).
Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ, у тому числі висунення будь-яких не визначених ст. 49 ПКУ передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 ПКУ).
Так, згідно з п. 49.11 ст. 49 ПКУ при поданні платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого-третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;
- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Зокрема, при отриманні відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ.
Відповідно п. 49.13 ст. 49 ПКУ якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою контролюючого органу цієї статті в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону. За результатами такого розслідування винна посадова особа контролюючого органу притягується до відповідальності відповідно до закону (п. 49.14 ст. 49 ПКУ).
За інформацією Вісника ДФСУ.