З початку повномасштабного вторгнення словосполучення “Європейський Суд з прав людини” набуло особливої актуальності та поширеності в медійному просторі. Насправді на розгляді суду знаходиться далеко не одна гучна справа від України щодо росії. Тут буде доречним пригадати "кримську справу", пов'язану з анексією Криму, справу про порушення прав людини на окупованих територіях Донбасу, про захоплення українських моряків та суден у Керченській протоці та багато інших.
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте з 24 лютого українці зіткнулися з рекордною кількістю злочинів, до яких країна-агресор відмовляється визнавати свою причетність.Тому уряд та правозахисні організації неодноразово закликали потерпілих звертатися спершу до українських правоохоронних органів, а пізніше і до ЄСПЛ. Так, цей Суд не може притягнути до відповідальності безпосередньо злочинців. Але цілком має повноваження присудити справедливу компенсацію.
Тож поточний рік можна назвати справжнім викликом для роботи Європейського суду з прав людини. Аналітично онлайн-платформа ActiveLex пропонує пригадати найбільш резонансні новини головними фігурантами яких став, власне, ЄСПЛ та на їхньому прикладі розібратися, як саме працює суд та з якими викликами зіткнувся в нових реаліях. Інші рішення суду та коментарі юристів онлайн-платформа публікує в новому розділі “Правові позиції ЄСПЛ”.
Заборона на напад. Перша реакція ЄСПЛ була досить швидкою. Вже 1 березня Суд виніс рішення, в якому наказав росії припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. За тиждень, суддя ЄСПЛ від України доповнила, що суд також наказав країні-агресору гарантувати безпечний прохід гуманітарної допомоги.
Підтримка Мінцифри. Щоб спростити українцям процедуру звернення до ЄСПЛ Мінцифри розробило електрону процедуру звернення до Суду. Відповідну платформу запустили в червні. У релізі, зазначили, що українці, які постраждали від російської агресії, можуть отримати компенсацію від 5 тис. до 30 тис. євро.
Розгляд позову України проти росії. Наприкінці червня у ЄСПЛ повідомили, що взяли до розгляду позов України проти росії. У межах якого вимагає, окрім повного виведення російських військ, присудження грошової компенсації потерпілим сторонам. Лише на першому етапі воєнного нападу збитки оцінили щонайменше в $80 млрд. Цьому позову передувало ще чотири подання від України та майже 8500 індивідуальних скарг. Наразі вони чекають на свій розгляд, їхній статус та рішення можна переглянути на сайті самого Суду та на спеціалізованих юридичних платформах.
Підтримка Латвії. На початку серпня Латвія подала клопотання до ЄСПЛ про дозвіл брати участь у розгляді міжнародної справи "Україна проти росії" як третя особа. Ця новина отримала досить широкий розголос, оскільки Латвія вперше за свою історію клопотала про своє залучення до судового розгляду у процесі між двома країнами. Загалом, станом на кінець вересня, долучитися до розгляду справи, як третя особа, виявили бажання 23 держави.
Втрата юрисдикції над росією. Власне на цьому етапі й виникла найбільша перешкода щодо розгляду справ проти рф. Річ у тім, що 16 вересня країна-агресоростаточно вийшла з Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, ЄСПЛ втратив юрисдикцію над росією та призупинив розгляд усіх справ, поданих проти росії. Разом з тим, суд зберігає компетенцію розглядати заяви проти країни-агресора, якщо вони стосуються періоду до 16 вересня. Наразі на розгляд у Суді чекають 17,450 таких заяв.
Відхилення скарги Медведчука. Нарешті свого рішення дочекався колишній депутат Віктор Медведчук, проти якого в Україні розслідують низку кримінальних проваджень, зокрема, за статтею про державну зраду. Скаргу він подав ще у червні 2021-го, через “необґрунтованість” звинувачень та порушення права на справедливий суд. У вересні 2022-го ЄСПЛ її відхилив.
“У Суду немає підстав вважати, що суди ухвалювали рішення без відсутності на те правових підстав, або сумніватися в їхній неупередженості”, – зазначали в рішенні.
Війна внесла свої корективи в роботу ЄСПЛ. З одного боку — велике навантаження через рекордну кількість скарг та повне ігнорування міжнародних зобов’язань росією, а з іншого — проблеми майбутнього розгляду таких заяв. Однак за будь-яких обставин рішення ЄСПЛ матимуть важливе юридичне значення. По-перше, вони можуть бути враховані при розгляді справ іншими міжнародними органами. По-друге, сам факт визнання порушення — важлива частина у боротьбі за відновлення справедливості.