Це стало підставою для скасування постанови місцевого суду, якою особу з інвалідністю визнано винною у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та застосовано до неї адміністративне стягнення — 17 000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами впродовж року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Суд: "Нова Пошта" має відшкодувати клієнту вартість пошкодженого при перевезенні телевізора, провізну плату й штраф"
Про це повідомляє Рівненський апеляційний суд.
Суд переглянув апеляційну скаргу захисника особи, яку суд першої інстанції притягнув до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі у тексті — КУпАП) та застосував до нього стягнення згідно з санкцією статті.
Сторона захисту просила оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях його довірителя події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали адміністративного провадження, у тому числі відеозапис з місця зупинки, дослідивши доводи апеляційної скарги захисника, заслухавши думку сторін із залученням до судового розгляду сертифікованого сурдоперекладача, прийшов до висновку про її задоволення з наступних підстав.
Суду відомо, що особа, яка притягувалась до адмінвідповідальності, є інвалідом ІІІ групи по слуху, інвалідом дитинства довічно.
Чоловік керував моторолером, коли його зупинили патрульні поліції, та на місці у присутності двох свідків за допомогою газоаналізатора провели огляд водія на стан алкогольного сп’яніння. Прилад показав 0,79 проміле у крові. Також відомо, що патрульні, з’ясувавши, що водій є жестомовною особою, за допомогою одного з месенджерів в режимі відеозв’язку долучили до процедури розгляду справи фахівця Українського товариства глухих, котрі надають послуги професійних перекладачів жестової мови для працівників екстрених служб для комунікації із жестомовною особою під час виконання ними службових обов’язків.
Із відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що відеозв’язок із жестомовним перекладачем є неякісним, переривчастим, зафіксованим окремими епізодами.
У судовому засіданні сурдоперекладач підтвердила, що особа, яку притягують до адмінвідповідальності, не міг зрозуміти того спілкування, яке було з перекладачем за допомогою відеозв’язку, а тому жестомовній людині не були надані в повній мірі послуги перекладача на місці зупинки транспортного засобу.
Суд апеляційної інстанції виснував, що під час складання протоколу про притягнення інваліда по слуху до адміністративної відповідальності було істотно порушено та обмежено його процесуальні права, не виконано вимог щодо залучення сертифікованого перекладача під час складання протоколу та не були належним чином роз’яснені його права й обов’язки, в тому числі гарантованим правом користуватися юридичною допомогою захисника та іншими істотними правами, що передбачені ст. 268 КУпАП.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід’ємна складова права на захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, в провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають бути забезпечені права, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Європейський суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року).