В юридичному середовищі все більшої дискусійності набуває тема проведення судових засідань в умовах карантину за допомогою відеоконференцзв'язку поза межами суду. Зокрема, мова йде про всесвітньовідомі Skype і Zoom та вітчизняний EasyCon (але про нього трохи пізніше).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Аргументами на користь проведення засідань у режимі відеоконференцзв'язку за допомогою Skype і Zoom: сучасний підхід, простота у налаштуванні та користуванні, доступність і мінімум фінансових вкладень. Деякі правники навіть вважають, що це майже безальтернативне рішення в умовах карантину. Варто зазначити, що деякі суди також дотримуються такої думки та вже реалізовують зазначені сучасні можливості не лише в Україні (наприклад, за інформацією ЗМІ, судові засідання Арбітражного суду Санкт-Петербургу проходитимуть за допомогою Skype).
Однак є такі, що не погоджуються з використанням зазначених засобів. Вони стурбовані деякими проблемними аспектами судової діджиталізації. По-перше, як відбуватиметься ідентифікація особи, яка бере участь у судовому засіданні з використанням ЕЦП (у розумінні процесуальних кодексів та ЗУ "Про захист персональних даних") для забезпечення принципів цивільного, господарського, адміністративного та кримінального процесів? Тобто яким чином суд, до обов'язків якого належить встановлення особи, яка бере участь у судовому засіданні, має встановити цю особу під час використання сучасних засобів у режимі відеоконференцзв'язку, адже такі платформи (програми) як Skype і Zoom не передбачають ідентифікації шляхом накладення ЕЦП. До того ж направлення копій документів за 5 днів до засідання з подальшим встановленням особи в режимі відеоконференції не може бути стовідсотковою гарантією належної ідентифікації.
По-друге, якщо станеться "ідентифікаційна" помилка, хто за це відповідатиме? Окрім того, існують небезпідставні побоювання, що адвокати зловживатимуть такою ситуацією, наприклад, у випадку задоволення рішення не на їхню користь. Недарма був запроваджений інститут зловживання процесуальними правами. Водночас зрозуміло, що ухвалення рішення не на користь особи, яка дійсно звернулася, щоб захистити своє право, може призвести до незворотних наслідків. Насамперед, це порушення права особи на звернення до суду. Наслідками помилки ідентифікації можуть стати порушені кримінальні провадження за завідомо неправосудні рішення, численні дисциплінарні провадження стосовно суддів та адвокатів, додаткові підстави для скасування судових рішень з направленням справ на новий судовий розгляд.
А що EasyCon?
Наразі ДСА активно позиціонує EasyCon (якщо коротко, то це системне забезпечення судів відеоконференцзв’язком з використанням ЕЦП) як можливість проведення відеоконференції поза межами суду з накладенням ЕЦП. Станом на сьогодні ця програма працює в тестовому режимі. Наразі не відомо, чи відбуваються судові засідання і наскільки успішно вони проходять у тестовому форматі. Також є інформація, що для забезпечення її повноцінного функціонування потрібні чималі фінансові витрати.
Тож законодавець, надавши суду право проводити відеоконференцію поза межами будівлі суду (з метою забезпечення прав і гарантій громадян), залишив багато питань саме з позиції реалізації цього права та можливих правових наслідків. Ми вирішили поцікавитися думкою юристів, які представляють інтереси своїх клієнтів у судах, стосовно використання відеоконференцій у судах поза межами суду за допомогою Skype і Zoom.
Коментарі
Юрій Колос, радник ЮФ "Василь Кісіль і Партнери"
- Чи могли б Ви прокоментувати аспект захисту персональних даних у судових засіданнях, проведених у режимі відеоконференцзв’язку?
- Впровадження нових сучасних методів комунікації в судовому процесі потребує відповідних заходів для захисту персональних даних учасників судового процесу. Відповідь на питання про те, що захищати, міститься в законодавстві. Відповідь на питання про те, як захищати, лежить у технічній площині та пов’язана з відповідним програмним забезпеченням і методами обробки відповідних даних.
- Чи має значення, через які програми відбувається відеоконференція?
- Так, має значення. Суд не уповноважений на власний розсуд вирішувати, яке програмне забезпечення використовувати для проведення відеоконференцій. Відповідно до чинних редакцій процесуальних кодексів, участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції має відбуватися через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС).
- Як ви вважаєте, наскільки доцільно проводити онлайн судові засідання за допомогою програм Zoom, Skype тощо?
- Ці програми є достатньо зручними, тому вони набули значного поширення у бізнесовій практиці. Однак ці програми не пристосовані для використання електронного цифрового підпису або інших механізмів ідентифікації особи згідно із законодавством України. Таким чином, незважаючи на зручність цих програм, наразі вони знаходяться поза правовим полем. Використання цих програм для проведення онлайн судових засідань, на мою думку, створює підстави для оскарження судових рішень, ухвалених за результатами таких засідань у зв’язку з ймовірним порушенням порядку участі сторін у судовому засіданні та порядку їх ідентифікації.
- Які дані потребують захисту? Що не можна оголошувати під час онлайн-трансляцій?
- Судовий процес в Україні є відкритим, за винятком випадків, коли суд з передбачених законом підстав обирає закритий судовий розгляд. Загальні вимоги стосовно розкриття інформації про судову справу закріплені у процесуальних кодексах. Зокрема, не можуть бути оприлюднені відомості про місце проживання/місце перебування фізичної особи, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційні номери транспортних засобів, номери банківських рахунків, номери платіжних карток, а також інша інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні.
- Як мають оброблятися персональні дані учасників судового процесу?
- Обробка персональних даних повинна бути зручною, тобто не створювати додаткового паперового документообігу, швидкою (в ідеалі – надання згоди на обробку "одним кліком"), але водночас надійною, тобто забезпечувати належний захист персональних даних. Загалом, це питання є технічним і вирішується за допомогою якісного програмного забезпечення.
- Хто відповідатиме за витік персональних даних та невідповідність ідентифікації особи (якщо остання відбувається без залучення ЕЦП)?
- Очевидно, що відповідальність за незаконне розповсюдження або витік персональних даних має нести відповідний суб’єкт обробки цих даних. У судовому процесі це суддя та конкретні посадові особи суду. Питання належної ідентифікації учасника справи належить до процесуальних аспектів участі особи в засіданні, тому порушення правил ідентифікації може бути процесуальною підставою для зміни або скасування судового рішення. Однак відповіді на ці та інші питання будуть сформовані судовою практикою, коли справи, які розглядалися в онлайн-режимі, будуть переглянуті вищими судовими інстанціями, в тому числі на предмет дотримання вимог процесу під час участі та ідентифікації сторін справи.
Вадим Іванін, адвокат ЮК Амбер
- Чи могли б Ви прокоментувати аспект захисту персональних даних у судових засіданнях, проведених в режимі відеоконференцзв’язку?
- Кожна особа має право на повноцінне приватне життя, вільне від будь-яких засобів електронного моніторингу. Загрози в питанні захисту персональних даних існують завжди у будь-якій сфері їх використання, у тому числі у галузі електронного правосуддя. За нинішніх умов потреби проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку такі заходи можна проводити без завдання жодної шкоди приватному життю особи. Питання лише у запобіжниках на рівні передусім програмного забезпечення, яке б унеможливило використання персональних даних на шкоду їх власникам.
- Чи має значення, через які програми відбувається відеоконференція?
- Дійсно, має значення. Питання щодо використання програмного забезпечення, за допомогою якого буде здійснено відеоконференцію, має вирішуватися централізовано на рівні закону або підзаконних актів. Державна судова адміністрація своїм наказом від 08.04.2020 р. №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Цим порядком передбачено, що комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» забезпечує проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку. Тестування програмного та технічного забезпечення розпочато 13 квітня 2020 р. Тому сподіваємося, що найближчим часом зазначене питання має бути вирішено.
- На ваше переконання, наскільки доцільно проводити онлайн судові засідання за допомогою програм Zoom, Skype тощо?
- Так, дійсно, зазначені програмні продукти є зручними у використанні. Проте тут є інші аспекти, які практично унеможливлюють застосування їх під час онлайн-слухань судових засідань. Ці програмні продукти належать компаніям з іноземною юрисдикцією та продемонстрували свою уразливість із питання додержання безпеки персональних даних та не пристосовані до засобів ідентифікації особи відповідно до законодавства України. Так, Zoom є компанію зі штаб-квартирою в Сан-Хосе, Каліфорнія, яка надає послуги віддаленого конференц-зв'язку з використанням хмарних обчислень. У мережі наведено чимало випадків уразливості цього програмного забезпечення, коли, наприклад, у квітні вже цього року у відкритому доступі з'явилися записи тисяч відеодзвінків, здійснених у додатку Zoom. Що стосується групи Skype, то від 2011 р. власником є Microsoft. Система Skype породжує ще більше, ніж Zoom, дискусій на тему безпеки трафіку.
- Які дані потребують захисту і що не можна оголошувати під час онлайн-трансляцій?
- До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію»). Тому ідентифікацію учасників судового процесу справи (за датою народження, адресою проживання, іншими персональними даними) доцільно здійснювати завчасно – до початку відеотрансляції, відеозапису з метою нерозголошення конфіденційної інформації.
- Як мають оброблятися персональні дані учасників судового процесу?
- Обробку персональних даних або ідентифікацію учасників процесу доцільно здійснювати за допомогою електронного цифрового підпису, а в разі його відсутності – шляхом демонстрації на камеру документів, які підтверджують особу такого учасника, і/або пересилання їх фотокопій. У випадку, якщо в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують повноваження представника, до проведення засідання їх слід подати до суду (надіслати особисто або поштою, зокрема, електронною).
- Хто буде нести відповідальність за витік персональних даних та невідповідність ідентифікації особи (якщо остання відбувається без залучення ЕЦП)?
- Очевидно, що відповідальність за витік персональних даних та невідповідність ідентифікації особи (якщо остання відбувається без залучення ЕЦП) має нести службова особа судового органу, яка здійснює обробку цих даних. Однак через нетривалий час використання так званого «електронного суду» питання відповідальних осіб є доволі дискусійним.