Обов’язок Офісу Генерального прокурора - відстоювати Закон, права людини та інтереси держави. Наразі прокурори здійснюють це у Великій Палаті Верховного Суду в одній із справ, пов’язаних із націоналізацією "ПриватБанку".
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВРП: реагування ГПУ на звернення щодо втручання в діяльність суддів - на неналежному рівні".
Про це заявила Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, заявляє Офіс Генпрокурора.
"Поясню її суть - родина позивачів під час націоналізації "ПриватБанку" підпала під ознаки пов’язаних із банком осіб, з усіма визначеними законодавством наслідками. До них було застосовано загальноєвропейський механізм "bail-in". Він дозволяє врегулювати неплатоспроможність банків або її високу ймовірність за рахунок внутрішніх джерел, зокрема, шляхом списання власних коштів акціонерів.
Під час націоналізації 1 млрд грн депозитів конвертували в акції, які викупила держава. Позивачі вимагають від Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та "ПриватБанку" скасувати це рішення і повернути вказану суму, бо не вважають себе особами, пов’язаними із банком. Позов було задоволено постановою Окружного адмінсуду міста Києва у 2017 р. Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою залишив її в силі", - розповіла пані Венедіктова.
Так, НБУ, Міністерство фінансів України та державний "ПриватБанк" оскаржили судові рішення в касаційному порядку. Офіс Генерального прокурора вступив у цю справу у листопаді 2019 р. із метою ефективного захисту та представництва інтересів держави.
За словами Генерального прокурора, прокурори, забезпечуючи участь у цій справі, "переслідують винятково мету сприяти суду у здійсненні правосуддя". "Офіс Генерального прокурора акцентує увагу суспільства на тому, що застосована до пов’язаних з "ПриватБанком" осіб процедура конвертування депозитів у акції нова для нашої банківської системи. Вона застосовується в Україні вперше, однак давно та ефективно працює в Європі. Це не покарання чи санкції, а заходи, покликані стимулювати власників банку і пов’язаних з банком осіб не обнуляти активи та втримувати банк на плаву, - розповіла Ірина Венедіктова. - До того ж самі позивачі у цій справі непослідовні у своєму ставленні до питання пов’язаності з банком. У різних судових справах вони займають кардинально різну позицію".
Читайте також: "Атестація регіональних прокуратур: два етапи успішно пройшли понад 75% прокурорів".
На думку пані Венедіктової, постановлене судом рішення матиме велике значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики при розгляді інших позовів, пов’язаних з націоналізацією "ПриватБанку". "Адже цей позов - лише крапля в морі аналогічних - загальна сума вимог до держави у таких справах складає ще понад 29 млрд грн. Нині це чверть бюджету охорони здоров’я. Держава вже витратила на докапіталізацію банку понад 160 млрд грн. Це сума більша, ніж видатки бюджету на сферу оборони на 2020 р. До того ж у "ПриватБанку" сконцентровано до 40% депозитів всієї банківської системи", - зазначила вона.