У ПАБУ детально проаналізували, хто ж відтепер буде вважатися аудитором і що йому потрібно зробити, щоб провадити аудиторську діяльність.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вимоги до аудиторів нині прямо прописані в Законі про аудит. Щоб бути аудитором, фізособа має дотримуватися таких вимог:
1) отримати вищу освіту;
2) підтвердити високий рівень теоретичних знань та професійну компетентність через успішне складання відповідних іспитів;
3) пройти практичну підготовку із провадження аудиторської діяльності.
Читайте також: "IAASB пропонує оновити стандарт оцінки ризиків у контексті розвитку інформтехнологій".
Щоб дотриматися першої вимоги, фізособі достатньо закінчити вищий навчальний заклад. Водночас у Законі про аудит не вказано, за якою саме спеціальністю. Проте тут усе зрозуміло само собою - це має бути вища економічна чи юридична освіта. Саме цього на сьогодні вимагає Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене рішенням Аудиторської палати України від 31.05.2007 р. №178/6.
Щоб виконати дві інші вимоги, потрібно докласти значно більше зусиль. Спочатку фізособі необхідно підтвердити рівень теоретичних знань та професійну компетентність. Для цього слід скласти іспити з 15 предметів. Їх перелік наведено у ст. 19 Закону про аудит. Тобто теоретично максимальна кількість таких іспитів в одного аудитора може дорівнювати 15.
Як зазначають у ПАБУ, складати всі 15 іспитів чи ні, буде залежати від самого претендента. Закон про аудит дає право особам, які під час навчання у вищих навчальних закладах вивчали предмети за необхідними напрямами протягом мінімальної кількості годин та успішно склали іспит або склали ці іспити в професійних організаціях, що є дійсними членами Міжнародної федерації бухгалтерів, і ці особи є членами цих організацій, не складати ще раз такі іспити. Їх результати можуть бути зараховані претенденту на набуття статусу аудитора. Однак довідатися, яка кількість годин є мінімальною і як відбувається зарахування іспитів, можна тільки після того, як буде затверджено відповідне положення про їх проведення.
Крім того, для підтвердження профкомпетентності особі потрібно буде скласти ще й кваліфікаційний іспит. Він має засвідчити здатність застосовувати теоретичні знання на практиці. Раніше, щоб стати аудитором, було достатньо скласти один письмовий кваліфікаційний іспит, що складався з двох етапів. Тепер все набагато складніше.
Згадані вище правила не стосуватимуться тільки осіб, які мають вищу освіту та досвід роботи на посадах бухгалтера, ревізора, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора не менше ніж 15 років або досвід роботи на зазначених посадах не менше ніж сім років і пройшли стажування. Ці особи можуть бути атестовані за результатами кваліфікаційного іспиту без складання теоретичних іспитів.
За результатами складання іспитів з теоретичних знань та кваліфікаційного іспиту особі видається Свідоцтво на підставі рішення комісії з атестації. Воно є чинним протягом п’яти років з дня складання кваліфікаційного іспиту і потрібне тільки для того, щоб потрапити до Реєстру аудиторів. А тому періодично продовжувати його дію не вимагається.
Читайте також: "У сфері "зеленої звітності" збільшується кількість напрацювань".
Як зазначають у ПАБУ, отримавши таке Свідоцтво особа, яка бажає стати аудитором, має набути практичний досвід аудиторської діяльності. Для цього їй потрібно працевлаштуватися/стажуватися в суб’єкта аудиторської діяльності не менше ніж три роки у будь-який період. Тобто це можна зробити і до, і після, і під час складання іспитів.
Особі, яка пройшла стажування чи мала такий стаж до складання іспитів, для здійснення аудиторської діяльності потрібно зробити ще один крок - потрапити до Реєстру аудиторів.
Отже, особа має отримати в комісії з атестації рішення про визнання її кваліфікаційної придатності до провадження аудиторської діяльності. Для цього необхідно мати чинне свідоцтво про складання іспитів (тому не зволікайте із проходженням практики) і позитивну характеристику за результатами набуття практичного досвіду в аудиторській фірмі чи аудитора. Про те, як саме відбуватиметься отримання такого рішення, довідаємося тільки після того, як буде затверджено відповідний порядок.
До того ж варто пам’ятати про перелік випадків, які не дають змогу особі бути аудитором, а саме:
- якщо вона має непогашену або не зняту в установленому порядку судимість;
- якщо на особу протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційних правопорушень;
- якщо до особи було застосовано протягом останнього року стягнення у вигляді виключення з Реєстру за подання до нього недостовірної інформації;
- якщо особа безпосередньо займається іншими, несумісними з аудиторською, видами підприємницької діяльності. Водночас це не стосується діяльності, у результаті якої аудитор отримує дивіденди, доходи від інших корпоративних прав, доходи від оренди та відчуження рухомого та нерухомого майна, пасивні доходи. Раніше аудитор, який провадив аудиторську діяльність, міг отримувати тільки дивіденди від здійснення підприємницьких видів діяльності, що не є аудиторськими.
Читайте також: "Презентовано Керівництво щодо застосування стандартів аудиту під час перевірок малих та середніх підприємств".
Також аудиторам не заборонено займатися громадською, освітньою, викладацькою та науковою діяльністю, підготовкою публікацій з отриманням відповідної винагороди.
Після того як особа потрапила до згаданого Реєстру, вона має змогу займатися аудиторською діяльністю до того часу, до поки її не виключать із цього Реєстру. Періодичного чи щорічного підтвердження своїх знань не вимагається. Водночас аудитору потрібно буде безперервно проходити професійне навчання у відповідних організаціях, аудиторських фірмах чи професійних аудиторських чи бухгалтерських організаціях. Як це відбуватиметься, поки що не відомо.