За результатами роботи нового Верховного Суду (далі – ВС) значною мірою оцінюється і успішність самої судової реформи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Адвокатська спільнота відстежує оприлюднення прийнятих ним рішень практично в режимі реального часу і вже сформувала своє перше враження.
Читайте також: Новий суд – нові рішення?
Коментарі:
Ольга Ніжніченко, адвокат (м. Київ)
Привертає увагу юристів абсолютно новий для України формат написання рішень, який почали використовувати деякі судді ВС, зокрема, у складі колегій суддів Касаційного господарського суду. Так, наприклад, постанови за підписом головуючих суддів Г. О. Вронської, Л. Й. Катеринчук, О. О. Мамалуя, І. С. Міщенка, В. Г. Пєскова та І. В. Ткача чітко структуровані: текст постанов складається із декількох змістовних блоків – «розділів» та «підрозділів», кожен із яких має підзаголовок (наприклад, «Історія справи», «Аргументи учасників справи», «Позиція Верховного Суду»). Характерною особливістю нових судових рішень є також те, що усі абзаци пронумеровані подібно до того, як це робить Європейський суд з прав людини (далі –ЄСПЛ) та вищі судові установи розвинених країн світу, наприклад, Швейцарії.
Такі, на перший погляд, суто зовнішні зміни насправді мають суттєве значення для практики правозастосування і правосприйняття. Варто відмітити наступні особливості і переваги нових стандартів оформлення судових рішень ВС:
По-перше, тепер опрацьовувати постанови суду просто. Тексти постанов мають логічну побудову, яка легко сприймається і з якою зручно працювати. Нумерація абзаців значно полегшує посилання учасників будь-якого іншого судового процесу на правову позицію ВС при обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, із зазначенням конкретного абзацу рішення.
По-друге, аргументи сторін почуті! Виділення аргументів учасників справи в окремий розділ сприяє тому, що доводи сторін не губляться у безструктурному масивному тексті рішення, як це було раніше. Учасники судового провадження можуть переконатися, що їх позиції зрозумілі суду. Крім того, кожному аргументу дається належна правова оцінка, обґрунтовуються підстави їх прийняття чи відхилення судом, про що детально описується у розділі «Позиція Верховного Суду». Особливо цікавою є постанова ВС від 23.01.2018 по справі № 911/4151/16, в якій Верховний Суд детально проаналізував мотивацію рішень ЄСПЛ та відхилив посилання на них скаржника у зв’язку із протилежним правовим висновком, до якого прийшов ЄСПЛ.
По-третє, всі норми права та акти їх застосування містяться в одному підрозділі. Відтепер у постановах ВС можна знайти окремий «підрозділ», присвячений джерелам права та актам їх застосування, в якому наводяться цитати тих правових норм та судових прецедентів, які аналізуються судом при вирішенні справи. Такий спосіб викладення нормативно-правового матеріалу дозволяє уникати перевантаження аналітичної частини рішення цитуванням норм та спрощує орієнтування по тексту.
По-четверте, стислість – сестра таланту. Ще однією особливістю постанов ВС, які побудовані за новою модельною структурою, є послідовний виклад короткого змісту: позовних вимог, рішень судів першої та апеляційної інстанції, а також вимог касаційної скарги та відзиву – для кожного свій «підрозділ». Особливо зручними є короткі резюме на початку деяких постанов щодо конкретної правової проблеми тлумачення або застосування норм, що стало підставою для касаційного перегляду. В роботі адвоката це надає можливість швидко порівняти дві правові ситуації і оцінити можливість використання висновку ВС в конкретній справі.
Застосування суддями ВС нової моделі оформлення своїх рішень беззаперечно є свідченням їх професійності і кроком вперед, який, сподіваємось, сприятиме формуванню єдиної судової практики.
Марина Саєнко, керуючий партнер Юридичної компанії «Закон Перемоги», адвокат, учасниця проекту «Адвокат Майбутнього»
Влиття до новосформованого складу Верховного Суду представників інституту адвокатури та науковців обіцяло суттєві зміни у підходах до роботи установи, на яку професійною спільнотою та суспільством покладаються великі сподівання. Цілком логічно, що кожен кандидат на високу посаду мав свої ідеї по вдосконаленню системи судочинства, однією із яких стало впровадження нової модельної структури судового рішення, як результату напрацювань відповідної робочої групи Верховного Суду.
Сама ідея з моменту її оприлюднення викликала неоднозначні враження: з одного боку традиційний для української системи судочинства стиль викладення рішень очевидно потребував модернізації, з іншого боку – зберігався скептицизм, що змін зазнає лише форма, не вплинувши на суть рішень.
Тож прихильники та критики судової реформи з нетерпінням очікували на перші «проби пера» суддів нового Верховного Суду, щоб надати їм свою оцінку. Маю відзначити, що сам факт запиту суддями зворотнього зв’язку від адвокатів щодо ініціатив Верховного Суду через популярне професійне видання, є безумовно позитивною тенденцією, яку слід підтримувати та розвивати.
Враховуючи, що модельна структура рішення є рекомендованою до застосування, звертає на себе увагу та обставина, що її активніше застосовують ті судді, які прийшли до Верховного Суду з інституту адвокатури, а професійні судді менш гнучкі до креативних рішень, хоча окремі з них вже також експериментують.
Проаналізувавши надані для аналізу рішення Верховного Суду, слід відзначити, що чітко визначена структура викладення постанов Суду дійсно сприяє кращому сприйняттю та розумінню позицій колегії. Крім того, викладення в постанові касаційного суду мотивів, якими керувалися суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень дозволяє заощадити час, звільняючи від необхідності шукати рішення таких судів у ЄРСР у випадку використання висновків Верховного Суду щодо застосування норм права в інших справах, що регулюють аналогічні відносини.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги дозволяє надати оцінку кожній обставині, на яку посилається скаржник, внаслідок чого жоден аргумент сторін не залишається поза увагою суду.
Подальшого вдосконалення, на мій погляд, потребує розділ «Джерела права» з точки зору повноти його подачі. Зокрема, з проаналізованих постанов вбачається, що у вказаному розділі часто міститься перелік основних актів законодавства, які підлягають застосуванню до правовідносин сторін, але в мотивувальній частині Суд посилається додатково на інші нормативно-правові акти, які не згадуються в розділі «Джерела права». Таким чином, вказаний розділ не містить вичерпного переліку застосованих Судом нормативних-правових актів, а відтак не повною мірою виконує своє призначення.
Дискусійним виглядає підхід, викладений в одній із проаналізованих постанов, щодо використання заголовку «Прецедентна практика» в розділі, що стосується джерел права, враховуючи приналежність правової системи України до романо-германської правової сім’ї, а також з огляду на посилання у вказаному розділі на практику ЄСПЛ та ВСУ.
Підсумовуючи, слід зазначити, що в цілому нова структура судових рішень, на мій погляд, є проявом прогресивного підходу Верховного Суду в застосуванні оновлених процесуальних кодексів, однак основний акцент слід робити на змісті, а форма має бути лише доповненням законних рішень Верховного Суду.
Враховуючи, що судді Верховного Суду лише розпочали викладати тексти рішень за новою формою, закономірною є ситуація, що в них зустрічаються стилістичні та пунктуаційні неточності, подекуди вживання русизмів, а також формулювання правових висновків об’ємними реченнями, що дещо ускладнює сприйняття їх суті. Сподіваюся, що в найближчому майбутньому рішення Верховного Суду будуть досконалими за змістом та формою, і стануть взірцем професіоналізму та справедливості.