Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила нову методику щодо стимулюючого тарифоутворення для операторів систем розподілу (RAB-регулювання). Така реформа допоможе стимулювати залучення інвестицій та покращення показників якості електричних мереж.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Врегульовано порядок дій АРМА при виконанні судових рішень про спецконфіскацію".
Про це повідомляє прес-служба НКРЕКП.
Зазначається, що відповідна Методика передбачає ставку доходності 16,74% на нову базу активів та ставку доходності 3% на стару базу активів. Проте, згідно із затвердженою Методикою, 50% коштів, які є доходами на стару базу активів, обов’язково мають бути реінвестовані у модернізацію мереж операторів систем розподілу.
"Ринкова ставка доходності на нову базу активів створює нові можливості операторам систем розподілу для залучення інвестицій через нові інструменти на ринках капіталу (як акціонерного, так і боргового). Таким чином, з’являються нові джерела фінансування модернізації та розвитку електричних мереж", - зазначили у відомстві.
Так, згідно з затвердженою Методикою передбачається, що втрати електричної енергії у мережах операторів систем розподілу мають знизитися щонайменше на 1% на першому класі напруги та на 3,5% на другому класі напруги щорічно. Показник SAIDI (середня тривалість перерв у електропостачанні) повинен знизитися рівномірно протягом 13 років з 466 до 150 хвилин в міській місцевості та з 960 до 300 хвилин в сільській місцевості.
Як повідомляється, цьому рішенню передувало широке публічне обговорення, яке забезпечило збалансовану версію методики. Проте деякі пропозиції були відхилені, зокрема, Громадська спілка "Розумні електромережі України" систем передачі висловила пропозицію встановити доходність 6,7% і вище на стару базу активів. Також деякі народні депутати висловлювали пропозицію, щоб дохідність на стару базу активів, була такою ж, як і на нову базу (16,74%). Дотримуючись принципу досягнення балансу інтересів держави, споживачів та учасників ринку, Регулятор не прийняв такі пропозиції.
Разом з цим, Регулятор здійснюватиме аналіз макрофінансових та економічних показників країни, збалансованості роботи ринку, вартості електроенергії як товару, та, в разі наявності позитивних сигналів, повернеться до розгляду питання збільшення показників доходності операторів систем розподілу із одночасним скороченням терміну досягнення цільових показників.
Зокрема, це рішення, серед іншого, призведе до будівництва нових електричних мереж та підстанцій, що сприятиме здешевленню та скороченню терміну приєднання до електричних мереж нових споживачів. При цьому, Регулятор створює робочу групу із удосконалення процедури приєднання до електричних мереж та закликає всіх учасників долучитись до її роботи.
У ході розробки та затвердження Методики стимулюючого тарифоутворення НКРЕКП користувалася консультаційної підтримкою, зокрема, компанії Deloitte, проекту Energy Security Project (USAID), інших експертів та висловлюємо щиру подяку всім учасникам за їх високопрофесійну роботу.
Нагадаємо, Кабмін схвалив механізм погашення боргу з виплати зарплат працівникам "Південмаш".
Сьогодні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила нову методику щодо стимулюючого тарифоутворення для операторів систем розподілу (RAB-регулювання). Така реформа допоможе стимулювати залучення інвестицій та покращення показників якості електричних мереж.
Відповідна Методика передбачає ставку доходності 16,74% на нову базу активів та ставку доходності 3% на стару базу активів. Проте, згідно із затвердженою Методикою, 50% коштів, які є доходами на стару базу активів, обов’язково мають бути реінвестовані у модернізацію мереж операторів систем розподілу.
Ринкова ставка доходності на нову базу активів створює нові можливості операторам систем розподілу для залучення інвестицій через нові інструменти на ринках капіталу (як акціонерного, так і боргового). Таким чином, з’являються нові джерела фінансування модернізації та розвитку електричних мереж.
Згідно з затвердженою Методикою передбачається, що втрати електричної енергії у мережах операторів систем розподілу мають знизитися щонайменше на 1% на першому класі напруги та на 3,5% на другому класі напруги щорічно. Показник SAIDI (середня тривалість перерв у електропостачанні) повинен знизитися рівномірно протягом 13 років з 466 до 150 хвилин в міській місцевості та з 960 до 300 хвилин в сільській місцевості.
Цьому рішенню передувало широке публічне обговорення, яке забезпечило збалансовану версію методики. Проте деякі пропозиції були відхилені, зокрема, Громадська спілка «Розумні електромережі України» систем передачі висловила пропозицію встановити доходність 6,7% і вище на стару базу активів. Також деякі народні депутати висловлювали пропозицію, щоб дохідність на стару базу активів, була такою ж, як і на нову базу (16,74%). Дотримуючись принципу досягнення балансу інтересів держави, споживачів та учасників ринку, Регулятор не прийняв такі пропозиції.
Разом з цим, Регулятор здійснюватиме аналіз макрофінансових та економічних показників країни, збалансованості роботи ринку, вартості електроенергії як товару, та, в разі наявності позитивних сигналів, повернеться до розгляду питання збільшення показників доходності операторів систем розподілу із одночасним скороченням терміну досягнення цільових показників.
Це рішення, серед іншого, призведе до будівництва нових електричних мереж та підстанцій, що сприятиме здешевленню та скороченню терміну приєднання до електричних мереж нових споживачів. При цьому, Регулятор створює робочу групу із удосконалення процедури приєднання до електричних мереж та закликає всіх учасників долучитись до її роботи.
У ході розробки та затвердження Методики стимулюючого тарифоутворення НКРЕКП користувалася консультаційної підтримкою, зокрема, компанії Deloitte, проекту Energy Security Project (USAID), інших експертів та висловлюємо щиру подяку всім учасникам за їх високопрофесійну роботу. |