Правління Національного банку України ухвалило рішення з 27 жовтня 2023 року встановити облікову ставку на рівні 16%, зрівнявши її зі ставкою за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт. У такий спосіб Нацбанк модернізує свій операційний дизайн монетарної політики за системою "нижньої межі", повідомила пресслужба НБУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Небанківські фінустанови розкриватимуть умови споживчого кредитування на вебсайтах та в рекламі".
Ставки за іншими операціями НБУ з банками встановлені так: ставка за тримісячними ДС дорівнюватиме "обліковій ставці + 4 в. п." (20%), а за кредитами рефінансування – "обліковій ставці + 6 в. п." (22%). Отже, фактично рівні ставок за операціями НБУ з банками залишаться незмінними.
У НБУ вказали, що модернізація операційного дизайну монетарної політики посилить сигнальну роль облікової ставки в умовах структурного профіциту ліквідності. Такі зміни, зокрема, дадуть змогу НБУ утримувати короткострокові гривневі міжбанківські ставки близькими до облікової ставки. У результаті зросте спроможність НБУ впливати на очікування економічних агентів та мотиви їхньої економічної поведінки.
Водночас утримання незмінними ставок за операціями НБУ з банками наразі узгоджується з необхідністю збереження привабливості гривневих інструментів, що важливо для забезпечення помірної інфляції та курсової стійкості на прогнозному горизонті.
Зниження інфляції
У НБУ вказали, що у вересні інфляція знизилася до 7,1% у річному вимірі. Таку цінову динаміку зумовлювала насамперед значна пропозиція сільськогосподарської продукції нового врожаю, зокрема овочів та фруктів, цукрових буряків, зернових та олійних культур.
"Мораторій на підвищення низки житлово-комунальних тарифів надалі обмежував зростання адміністративно-регульованих цін. Стійка ситуація на валютному ринку стримувала подорожчання товарів, що мають значну імпортну складову (побутова техніка, електроніка тощо). У результаті базова інфляція у вересні теж помітно сповільнилася – до 8,4% у річному вимірі. За оцінками НБУ інфляція продовжила сповільнюватися в жовтні, чому, зокрема, посприяло збереження курсової стійкості на тлі успішного переходу до керованої гнучкості курсу", – йдеться в повідомленні.
Водночас зберігався тиск на інфляцію з боку інших фундаментальних чинників. Поступове відновлення економіки супроводжується пожвавленням попиту на споживчі товари та послуги, а дефіцит кваліфікованих працівників, зокрема внаслідок міграції, спонукає підприємства до підвищення зарплат відносно високими темпами. Крім того, тиск на витрати бізнесу залишається значним, що пов’язано з наслідками війни – руйнуваннями, ускладненою логістикою, подорожчанням електроенергії для непобутових споживачів тощо.
Прогнози
Як зазначається, НБУ поліпшив прогноз інфляції на кінець 2023 року з 10,6% до 5,8%. Основний чинник цього перегляду – вплив високих врожаїв на динаміку продовольчих цін.
Водночас НБУ підвищив прогноз інфляції на 2024 рік – з 8,5% до 9,8%. Пришвидшення зростання цін у наступному році зумовлюватиметься низькою цьогорічною базою порівняння для вартості продовольчих товарів, тривалішим збереженням тиску на витрати бізнесу через перегляд припущення щодо безпекових ризиків, збільшенням зарплат та прискоренням зростання адміністративно-регульованих цін.
Надалі інфляція сповільниться до 6% у 2025 році. Цьому передусім, заявили в НБУ, сприятиме очікуване зниження безпекових ризиків, що припускається прогнозом НБУ. Відновлення оптимальної логістики та виробництва в післявоєнний період дасть змогу нарощувати пропозицію товарів та обмежуватиме ціновий тиск. Вагомий вплив на цінову динаміку матиме й очікуване зниження світових цін на енергоносії.
Економіка
Так, НБУ поліпшив прогноз зростання реального ВВП із 2,9% до 4,9% у 2023 році. Стрімкіше економічне відновлення спричинене низкою чинників. Серед них – вища адаптивність бізнесу та населення до воєнних умов, ліпші, ніж у попередньому прогнозі, оцінки врожаїв, розширення альтернативних шляхів експортних постачань, а також суттєвіші обсяги бюджетних видатків.
У 2024 році економіка зросте на 3,6%, попри збереження високих безпекових ризиків. Економічному зростанню сприятимуть подальша розбудова альтернативних шляхів постачань та збереження м’якої фіскальної політики, що підтримуватиме споживчий попит. Натомість усе ще ускладнена логістика та обмежені війною інвестиції гальмуватимуть економіку.
Крім цього, НБУ прогнозує пришвидшення зростання реального ВВП у 2025 році до 6%. Цьому сприятиме насамперед очікуване зниження безпекових ризиків. Воно супроводжуватиметься поступовим поверненням мігрантів із-за кордону, поліпшенням споживчих та інвестиційних настроїв, налагодженням оптимальної логістики та виробництва, відбудовою пошкодженої інфраструктури.
Ключові ризики
Так, НБУ переглянув основне припущення щодо високих безпекових ризиків. Оновлений прогноз передбачає їх збереження щонайменше до кінця 2024 року. Це припущення узгоджується з переважною більшістю експертних прогнозів та результатами опитувань. Також воно відповідає припущенням, закладеним у проєкт бюджету на 2024 рік, що передбачає збереження значних видатків на підтримання обороноздатності впродовж року.
"Високий рівень невизначеності щодо тривалості повномасштабної війни зберігається. Швидша перемога України посприяє стрімкішому економічному зростанню та нівелює значну кількість інфляційних ризиків, пов’язаних із війною. Натомість триваліше, ніж очікується зараз, збереження безпекових ризиків може призвести до додаткових втрат потенціалу української економіки та сильнішого інфляційного тиску на прогнозному горизонті", – вказали в НБУ.
Актуальними, на думку НБУ, залишаються також такі ризики:
- зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
- виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
- суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури, які обмежуватимуть експорт;
- негативні міграційні тенденції.
Натомість значному пришвидшенню економічного відновлення, заявили в НБУ, може посприяти реалізація масштабних проєктів відбудови України. Крім цього, зростання економіки в найближчій перспективі може виявитися швидшим, ніж очікується, у разі суттєвішого нарощування потужності морських шляхів експорту.