Детективи НАБУ завершили досудове розслідування корупційної схеми отримання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» права на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища за штучно заниженою вартістю, що завдало 196,8 млн грн збитків державі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Кабмін погодив створення Антикризового штабу Укрзалізниці"
Про це повідомляє пресслужба НАБУ.
Підозрюваними по справі є:
- колишній заступник директора з виробництва, економіки та загальних питань Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ);
- колишня завідувач сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ;
- експерт Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) та директор ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз»;
- ексдиректор ТОВ «Аркона Газ-Енергія»;
- провідний інженер ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз»;
- головний інженер ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз».
Дії всіх шістьох осіб кваліфіковані за ч.2 ст.364 («Зловживання владою або службовим становищем») та ч.1 ст.366 («Службове підроблення») Кримінального кодексу України.
За матеріалами слідства, впродовж 2016-2017 років ТОВ «Аркона Газ-Енергія» неодноразово і безуспішно зверталося до Державної служби геології та надр України за отриманням спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища без проведення аукціону. Однак згодом склад власників компанії змінився — державні та місцеві органи влади переглянули своє ставлення до звернень ТОВ.
У квітні 2017 року Полтавська обласна рада, після декількох попередніх відмов, погодила Держгеонадра надання спеціального дозволу на геологічне вивчення родовища ТОВ «Аркона Газ-Енергія» без проведення аукціону. Після цього учасники корупційної схеми розподілили ролі і розробили план із заниження суми збору за видачу зазначеного спецдозволу.
Для цього вони використали неіснуючі показники проєктних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування. В результаті встановили початкову ціну продажу спеціального дозволу у 3,8 млн грн. При цьому початкова вартість продажу спецдозволу мала б становити 200,6 млн грн. Розрахункова різниця між фактично сплаченою вартістю збору та дійсною початковою ціною продажу спеціального дозволу на користування надрами — 196,8 млн грн, що і становить розмір збитків, завданих державному бюджету України.