344 народних депутати підтримали Закон України про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (законопроєкт № 7160).
На період дії воєнного стану закон обмежує конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 43, 44 Конституції України.
Окрім цього, законом визначено, що :
1.При укладенні трудового договору роботодавець зможе встановлювати випробування для будь-якої категорії працівників.
2. Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
3. Норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
4. Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.
5. Працівник зможе розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження за 2 тижні, якщо в районі, де розташоване підприємство, ведуть бойові дії і є загроза для для його життя і здоров’я. Виняток — працівника примусово залучили до суспільно-корисних робіт або він виконує роботи на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
6. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
7. Дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
8. У разі неможливості виплати зарплати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
9. Дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.
10. Роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах віднесених до критичної інфраструктури.
11. На прохання працівника роботодавець зможе надавати відпустку без збереження заробітної плати більше як на 15 календарних днів та не враховувати норм частини першої статті 26 Закону України «Про відпустки».
12. Дія трудового договору може призупинятися у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання роботи.
13. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладуть на державу, що здійснює військову агресію.