10.12.2021 р. Асоціація правників України провела ІІ Національний форум з міграційного права. З вітальним словом його відкрила президентка АПУ, керуюча партнерка LCF Law Group Анна Огренчук. За її словами, у 2021 р. відбулося чимало змін, частина з яких може мати дискусійний характер. «Адаптація міграційного законодавства до умов, пов’язаних із запровадженням карантину, подальша діджиталізація державних публічних послуг, спрощення оформлення посвідок на тимчасове проживання в Україні громадян Республіки Білорусь, а також прийняття за основу законодавчих змін стосовно спрощеного набуття українського громадянства для іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності Україні, дають чимало тем для дискусії. Сьогодні також важливо почути досвід інших країн у боротьбі з міграційними проблемами та труднощами», – наголосила спікерка.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Голова Комітету АПУ з міграційного права Сергій Ніжинський зазначив, що форум має статус національного, адже в ньому беруть участь багато стейкхолдерів з державного сектору, для яких дуже важлива експертна правнича оцінка тих чи інших законодавчих і нормативних змін у сфері міграції.
Наталія Форсюк, генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ, зазначила, що Україна є східним форпостом Європи у питаннях нелегальної міграції. «Наразі між Україною та Австрією, Чехією, Польщею, Естонією та Литвою укладені імплементаційні протоколи в питаннях міграції. Також сподіваємось, що Україна скоро приєднається до європейської міграційної мережі, що надасть можливість посилити співробітництво та управління міграцією», – відзначила Наталія Форсюк.
Барбара Ротовнік, менеджерка сектору кордонів та міграції Представництва ЄС в Україні, привітала учасників форуму та виступила з коротким спічем на тему допомоги ЄС Україні в питаннях міграції та проблематики, що наразі існує на українсько-білоруському кордоні. Вона підкреслила, що європейські партнери сьогодні активно співпрацюють з ДПСУ, проводять навчання та надають практичні рекомендації у боротьбі з нелегальною міграцією. Також зараз розробляється проєкт допомоги Україні з облаштування кордону, де планується виділити ДПСУ близько 20 млн євро. Він має запрацювати в наступному році.
Віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран приділив увагу ринку трудової міграції. Прикладом адекватного підходу держави до власних громадян, які є трудовими мігрантами, була угода з Португалією в середині 2000-х років стосовно правового статусу трудових мігрантів з України. Це важливо як для міжнародного бізнесу, так і для країни загалом.
Крістоф Бо, старший офіцер із захисту УВКБ ООН в Україні, коротко розповів про те, чим взагалі займається УВКБ ООН. Ця інституція з 1994 р. займається захистом біженців. З 2014-2015 рр. також опікується долями людей, які постраждали внаслідок війни на Сході України. Крім того, між УВКБ ООН та урядовими структурами України є постійний діалог стосовно проблем міграції. За словами спікера, УВКБ ООН проводить постійні тренінги та надає консультації Державній міграційній службі України з метою захисту прав біженців.
Еліза Галош, координаторка програми захисту та допомоги мігрантам Представництва МОМ в Україні, привітала учасників форуму, а також відзначила позитивні зміни у сфері міграційного законодавства України.
Забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб: виклики сьогодення
Модератором перших двох сесій виступив Сергій Ніжинський, голова Комітету АПУ з міграційного права.
Дмитро Лубінець, голова Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин представив бачення профільного комітету парламенту стосовно питань, які пов’язані з внутрішньо переміщеними особами. Він зазначив, що в Україні налічується близько 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб, за кількістю внутрішніх біженців Україна займає 9 місце у світі, що є додатковим викликом для держави Україна. Неодноразово виникала потреба створення реєстру обліку таких осіб для забезпечення їх необхідним житлом та майном. З 1,5 млн внутрішніх переселенців понад 800 тис. отримали цей статус задля оформлення пенсій, які люди і так мають право отримувати. Це є певною перешкодою для надання адресної допомоги людям, які дійсно потребують більш комплексної допомоги від держави. Комітет та профільне міністерство наразі активно співпрацюють задля вирішення цієї проблеми.
Кароліна Ліндхольм Біллінг, представниця УВКБ ООН в Україні, розповіла про найбільші проблеми внутрішніх біженців України. «Найголовнішою проблемою залишається забезпечення таких осіб житлом. Ми знаємо, що більшість виїхали із зони активного конфлікту, маючи обмежений перелік майна та коштів. Близько 50 тис. домогосподарств втратили своє житло та більшість майна. Ми активно співпрацюємо з урядом України та міжнародними донорами, щоб вирішити цю проблему. Також значною проблемою для інтеграції цих осіб на мирній території є реєстрація місця проживання таких осіб. Це становить значну проблему, оскільки ускладнює працевлаштування таких осіб», – підкреслила спікерка.
Олексій Смирнов, в. о. голови Луганської облдержадміністрації – керівника військово-цивільної адміністрації, окреслив основні завдання для держави у сфері покращення надання адміністративних послуг для внутрішньо переміщених осіб. За його словами, найпершим стоїть питання спрощення отримання переселенцями пенсій та низки документів. Також він підійняв питання реалізації майнових прав на тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ). Через потребу коштів власники житла на ТОТ вимушені продавати його за правилами, що встановлені окупаційними адміністраціями. Проте узаконити це на території України переселенці не можуть, що створює тіньовий продаж нерухомості на ТОТ. Держава в цьому випадку не отримає необхідне державне мито.
Наріман Устаєв, директор Інституту геостратегії ім. І. Гаспринського, Visiting Scholar at Stanford University, радник Комітету ВРУ з прав людини, у своєму виступі розкрив політичні проблеми інтеграції переселенців в Україні. «В перші роки окупації на території України виїздили найбільш лояльні до України люди. Втрата житла для них створює найбільшу проблему для інтеграції в суспільство на мирній території країни. Тут постає питання про те, яким чином переселенці впливають на регіональну та загальнонаціональну політику? Ми провели аналіз і виявили, що в регіонах, де переселенців більше, більш актуальний загальнонаціональний політичний вимір, а там де їх менше, у пріоритеті регіональний», – повідомив доповідач.
Трудова міграція. Протидія торгівлі людьми
Радник віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іван Нагорняк привітав усіх учасників форуму з Міжнародним днем прав людини. За його словами, питання працевлаштування та гідна праця громадян України за кордоном є неодмінним правом людини. Враховуючи кількість трудових мігрантів з України в країнах ЄС, це важливе питання стратегічного розвитку нашої країни. Початок пандемії та закриття кордонів створило чимало проблем для трудових мігрантів з України, в тому числі для повернення додому. З березня 2020 р. і до сьогодні в Україну повернулося понад 300 тис. наших заробітчан. Тут Уряд був ініціатором прийняття законопроєкту, що мав би стимулювати таких людей до приватного підприємництва. Однак кількість людей, які бажають повернутися до ЄС та офіційно там працевлаштуватися, не стала меншою, а подекуди стала ще й більшою. Тому це стає важливим соціально-політичним питанням для України.
Ольга Макогон, директорка Державної служби зайнятості (2019-2020 рр.), головна редакторка журналу «Управління персоналом», говорила про працевлаштування українців за кордоном, ліцензування посередницької діяльності, соціальний захист жінок-іноземок в Україні та протидію гендерним стереотипам. Говорячи про вимоги до офіційного працевлаштування українців за кордоном, вона наголосила, що за наявності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, на жаль, на українців не поширюється європейське законодавство про вільне пересування працівників. Оскільки для ЄС наші працівники є громадянами третіх країн, тому на них поширюється окреме міграційне та трудове регулювання. Крім того, кожна країна-член ЄС встановлює власні вимоги до трудових мігрантів. Україна, як країна експортер трудової сили, мала б підписати міжнародні договори про права трудових мігрантів з країнами-членами ЄС. Це підвищило б рівень захисту наших громадян за кордоном.
Яніна Соколовська, політологиня, головна редакторка порталу «Ізвєстія» в Україні, Канаді, Ізраїлі, розповіла про медійне висвітлення української трудової міграції за кордоном. «Якщо говорити про Польщу, то основною проблемою наших мігрантів, за версію польських ЗМІ, є питання ідеології. Тобто така негативна історія існує. Ще однією проблемою є те, що українці плутають безвіз із дозволом на роботу, що породжує нелегальні трудові відносини. Ця історія полякам теж не дуже подобається. Також чимало проблем для українських трудових мігрантів у Росії. Дуже часто з людьми не розраховуються, а подекуди окремих людей тримають у рабстві», – наголосила пані Соколовська.
Вдосконалення законодавства та створення умов для реалізації потенціалу іноземців в Україні
Модератором останньої сесії виступив Сергій Саєнко, заступник директора – начальник відділу юстиції та внутрішніх справ Департаменту Європейського Союзу і НАТО Міністерства закордонних справ України.
Сюзанна Мнацаканян, керівниця проєктів Департаменту Європейської соціальної хартії Ради Європи, розпочала свій виступ з висвітлення рекомендацій щодо зміни українського міграційного законодавства. «Передусім потрібно, щоб Україна ратифікувала ст. 19 Європейської соціальної хартії Ради Європи. Ця стаття передбачає право трудових мігрантів та їхніх сімей на захист і допомогу. Це складає для наших громадян велику проблему в роботі за кордоном. Окрім трудової міграції, Європейська соціальна хартія гарантує певні права дітей мігрантів», – відзначила спікерка. Вона також наголосила, що Європейська соціальна хартія допомагає зменшити кількість людей, які наразі не мають громадянства.
Старший офіцер з питань захисту УВКБ ООН в Україні Крістоф Бо висвітлив взаємодію ЄС та України стосовно питань міграції у контексті підписаної у 2014 р. Асоціації між Україною та ЄС. За словами Крістофера Бо, вже зараз простежується позитивний вплив європейських норм на захист прав біженців в Україні. ЄСПЛ вже виніс певні рішення щодо захисту біженців та дозволів на отримання притулку в Україні. Українська влада все більше імплементує європейські норми міграційного права в національне законодавство. «Хочу виділити кілька прикладів успішної співпраці між Україною та ЄС стосовно питань міграції. З 2013 р. до 2019 р. ЄС вперше профінансував проєкт якості у Східній Європі та на Південному Кавказі. Це призвело до позитивної зміни законодавства та розширення видів допомоги з боку держави на потреби мігрантів та біженців. Також працівники ДМСУ почали краще опрацьовувати заявки біженців та більш критично і глибоко оцінювати інформацію про їхню країну походження. Іншим позитивним прикладом є посилення підтримки ДМСУ інтеграції біженців в українське суспільство», – підкреслив експерт.
Сергій Ніжинський, голова Комітету АПУ з міграційного права, завершуючи форум, розповів про кроки АПУ щодо вдосконалення управлінням міграційними процесами в Україні. Він наголосив, що у правничої спільноти часто виникає багато питань стосовно можливостей покращення роботи ДМСУ та надання безоплатної правової допомоги з боку держави для внутрішніх переселенців. «Маючи досвід роботи в ДМСУ, я хочу зазначити, що часто повільний розгляд ДМСУ стосовно надання громадянства чи посвідки на проживання пов’язане не стільки з бюрократією, стільки з потребою перевірки особи в багатьох реєстрах. Часто було багато проблем з тими ж біженцями з Афганістану», – підкреслив спікер. Також він додав, що нинішня стратегія ДМСУ до 2030 р. потребує значного доопрацювання. Адже вже зараз з’являються нові виклики, серед яких екологічна міграція, а це питання в тій же стратегії взагалі не розглядається.