25.08.2021 р. відбувся завершальний день VI міжнародного форуму «Медіація і право», що одночасно проходив в режимі офлайн в Одесі та онлайн на платформі Zoom.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Мистецтво постановки запитань як основний інструмент успішного правника
Третій день міжнародного форуму відкрив тренінг з медіації від Іраклія Кандашвілі, адвоката, медіатора, експерта Ради Європи щодо мистецтва постановки питань як основного інструмента успішного правника. За його словами, медіація є стилем життя демократичних країн та надійним підґрунтям миру в суспільстві. І хоча адвокати та судді завжди скептично ставляться до медіації, як до шляху вирішення спорів, проте з часом цього скептицизму буде все менше, адже медіація дійсно працює. «Правильна техніка задавання питань є критичним вмінням для медіатора. Дуже важливим є вміння медіатором ставити відкриті запитання, адже стороні медіації варто надати простір, аби вона відчувала те, що вона впливає на кінцеве рішення. Крім того, відкриті запитання дозволяють стороні проявити емоції. Замість слів конфлікт чи спір варто використовувати поняття «ситуація, що склалась». Також дуже важливо поєднувати відкриті і закриті запитання. Закриті питання можуть зменшити емоційність сторони та повернути до процесу урегулювання спору шляхом медіації», – наголосив спікер.
«Медіація: модний тренд чи нагальна потреба»
1 сесія форуму відбулось у форматі інтерв’ю з ключовими високопосадовцями та міжнародними партнерами, що опікуються розвитком медіації в Україні. Модератором вступної панелі форуму були Президент Української академії медіації Луїза Романадзе та менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» Ірина Кушнір
За словами Стена Ньорлова, Голова Офісу, Представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи першим документом Ради Європи у сфері медіації стали рекомендації від 1998, що врегульовували особливості застосування медіації у сімейних спорах. Пізніше Рада Європи видала рекомендації щодо медіації у кримінальних справах з метою примирення правопорушників та потерпілих там, де це є можливо.
Оксана Цимбрівська, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», говорячи про європейський досвід застосування медіації, відмітила, що наразі національні суди завалені справами, що не розглядаються роками. Медіація цілком може значно розвантажити суди. Крім того, громадяни завдяки медіації можуть вирішувати спори набагато швидше та більш якісно.
Президент європейської асоціації адвокатів Марія Слазак розповіла про роль адвокатів у впроваджені механізмів медіації для швидшого вирішення спорів.
На думку судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду Всеволода Князева, медіація завжди є кращою, ніж судовий розгляд справ. Значні ресурси, що витрачаються на судовий розгляд справ, апеляції, касації можуть бути зекономлені завдяки медіації. Та й сторони під час підготовки спільного рішення за допомогою медіатора будуть більш задоволені кінцевим рішенням, аніж кінцевим судовим рішенням. Послуга на правосуддя є дуже дорогою, тому, можливо, краще, аби зекономлені кошти пішли на більш корисні суспільні справи.
Андрій Костін, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики, відмітив, що наразі міжнародні партнери дуже тісно співпрацюють з українськими парламентарями для швидшого прийняття профільного закону про медіацію. «Сподіваюся, що у вересні цього року законопроєкт про медіацію піде в сесійну залу. Цей закон підтримується також Президентом України. Втім, ми знаємо, що робота в Парламенті повна несподіванок. Але ми сподіваємося на краще», – наголосив Андрій Костін.
Роман Бабій, Голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, відповідаючи на питання модератора про часткову втрату доходів адвокатури при збільшені вирішених кейсів завдяки медіації, відмітив, що значна частина адвокатів досі досить сумнівно оцінює ефективність медіаторів. За його словами, років 10 тому, ставлячись до медіації досить скептично, він натрапив на кейс, де медіатор вирішив багаторічний спір. Тому саме збільшення практики ефективного вирішення спору завдяки медіації скаже саме за себе. Мало прийняти закон, треба перш за все показати його ефективність на практиці.
Валерія Коломієць, заступниця Міністра Міністерства юстиції України, говорячи про співпрацю між медіаторами та БПД, наголосила, що наразі система БПД розширюється та має широкий пул клієнтів. Тому це можна ефективно використати для популяризації медіації серед населення.
Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, розповів про європейські практики прийняття профільних законів про медіацію.
Лариса Швецова, суддя Харківського апеляційного суду та член Вищої Ради Правосуддя поділилась досвідом використання механізму врегулювання спору за участі судді. «Судді дуже позитивно ставляться до медіації. Адже це зменшує навантаження на суддів, бюджет. Навіть якщо процес невдалий, то подальший судовий розгляд є більш швидким, адже всі емоції вже вгасли», – наголосила спікерка.
Європейські рецепти успішності медіації
Модератором 2 сесії форуму став адвокат, медіатор, експерт Ради Європи (Грузія) Іраклій Кандашвілі.
Марія да Консейсан Олів’єра, експерт Ради Європи, розповіла про фактори, які роблять медіацію успішною. «В Європі не так вже й багато справ у цивільному та кримінальному судочинстві розглядається шляхом медіації. Для того, щоб зрозуміти ефективність медіації, не завжди варто оцінювати успіх лише через кількісний показник. Країни Європи мають різні системи розвитку і роботи медіації. Наприклад, в Англії і Уельсу перед судовим розглядом справи між сторонами обов’язково має пройти хоча б одна зустріч із медіатором. У Туреччині на базі 6 судів за підтримки Міністерства юстиції працюють медіатори в окремій категорії справ. Неможливо скопіювавши якусь систему та впровадити її у себе, очікувати на стовідсотковий успішний результат. Важлива роль підтримки суддів у впроваджені медіації», – підкреслила спікерка.
Експерт Ради Європи Рімантас Сімайтіс презентував тему «Елементи успіху в розвитку медіації». За його словами, наявність діючої медіації у правовій системі свідчить про зрілість правосуддя. Залежно від стану розвитку альтернативних способів вирішення спорів до медіації можуть застосовуватись різні KPI. Якщо країна лиже впроваджує медіацію, то достатнім показником є запровадження медіації в окремих видах спорів. На цьому етапі варто популяризувати медіацію як серед громадян, так і серед молодих правників. У країнах, де медіація є більш розвиненою, то її там застосовують для розвантаження судової системи. Коли в країні медіація працює вже досить довго і ефективно, то ключовою ціллю є покращення процесів медіації. В ЄС досить багато стандартів існує у сфері медіації та діяльності, а тому у розбудові української системи ефективної медіації експерт рекомендує звертатися і до цих рекомендацій.
Ремко ван Рі, професор Маахстриського університету, міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» говорив про кращі приклади позасудової медіації у державах-членах Ради Європи. В Італії через перевантаженість судової системи медіація є обов’язковою стосовно земельних спорів, комунальних послуг, сімейних спорів, оренди майна. Середня справа в рамках медіації триває 140-150 днів, що є доволі непоганим результатом. У Німеччині також по окремих групах справ попередня медіація є обов’язковою. Адже, подаючи позовну заяву до суду, адвокат має подати також документ, що посвідчує первинну спробу медіації.
Бізнес-медіація – «Бізнес-Клас» у вирішенні господарських спорів
Модератором 3 сесії форуму виступила адвокат, медіатор, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» Світлана Сергєєва.
Рамон Тена Пера, медіатор та тренер з питань трансформації конфліктів, експерт Ради Європи поділився досвідом застосування 3 стратегій використання медіації в бізнес-конфліктах. Перевагами медіації є: гнучкість, швидкість вирішення спору та відсутність репутаційних втрат.
Бізнес-медіатор, керівник Українського центру медіації Галина Єрьоменко, говорячи про медіацію в бізнесі, наголосила, що для розвитку медіації в Україні потрібно думати категоріями бізнесу. Наразі в медіації багато романтики, але це не працює. «Гроші від медіації є, просто треба їх вміти заробляти. Клієнту треба вміти пояснити різницю між медіацією, переговорами і посередництвом. На ринку вистачає випадків, коли під соусом медіації продаються прості переговори з арбітром. Клієнтам це не заходить, а отже вони втрачають довіру до медіації. Чому клієнт захоче платити? Бо це дешевше за інші варіанти», – підкреслила Галина Єрьоменко.
Про особливості медіації в медичній сфері наприкінці сесії говорила Ірина Сенюта, адвокат, д.ю.н., професор, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ. «У Словенії вже досить давно пацієнт може вибрати собі медичного медіатора, також це популярно в США. На базі окремих лікарень також працюють фахівці з примирення та посередництва», – відмітила спікерка.
Система БПД та адвокатура як стейкхолдери розвитку медіації в Україні
Модерувала 4 сесію Ольга Костіна, адвокат, медіатор, координатор напрямку відновного правосуддя в Українській академії медіації
Гелена Солето Муноз, професор Мадридського університету, експерт Ради Європи розповіла про досвід застосування медіації в Іспанії. «Переважна більшість громадян країн південної Європи при конфліктах відкидають медіацію і прагнуть звертатись до суду. Іноді в судах де мають місце пілотні проєкти використання медіації, спеціалістів ділять на медіаторів і фасилітаторів, де останні беруть кейси, коли між сторонами стійка емоційна напруга», – відмитила спікера.
Марія дель Мар Герьосіла Сієра, експерт Ради Європи у своєму виступі порушила питання доступу до медіації в системі надання безоплатної правової допомоги. «В окремих країнах існують дійсно дієві механізми популяризації медіації. Так, у Словенії за обрання медіації у якості вирішення спору, сторонам можуть нараховуватись податкові кредити. Втім, багато країн поки ще розглядають медіацію як необов’язковий елемент вирішення спору. Хоча от в Португалії існує державна служба, що надає послуги у сфері медіації».
Ірина Бондаренко, начальник Управління впровадження альтернативних способів вирішення спорів КЦ БПД, медіатор, розповіла про ключові точки перетину медіації та адвокатської діяльності. «На жаль, багато хто з громадян ще не знає про послуги медіатора. Пілотні проєкти по співробітництву БПД і медіації несуть поки лише фрагментарний характер. Система БПД – це новий гравець на ринку медіації, що може якісно подавати інформацію про успішні кейси у сфері медіації. Є плани на те, аби з часом сама БПД виступала агентом та надавачем послуг з медіації», – зауважила Ірина Бондаренко.
На завершення форуму адвокат, медіатор, д.ю.н. Наталія Ковалко презентувала ключові точки перетину між медіацією та адвокатською діяльністю. «Законодавство України не забороняє використовувати медіацію у виконанні своєї роботи. Проте більшість адвокатів мають такі переконання, що заважають прийняти медіацію. Адвокат звик, що якщо його клієнта атакують опоненти чи суд, то він має виступати захисником. Проте від суто оборонного мислення варто перейти до більш гнучкого мислення, де медіація може привести до спільного рішення сторін, що задовольнить інтереси обох», – відмітила спікерка.
Коментарі експертів:
Стен Ньорлов, Голова Офісу, Представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи
Яким є найбільш успішний кейс застосування медіації в Європі?
Під час процесу вступу Хорватії до ЄС однією з перешкод була велика кількість нерозглянутих судових справ у національних судах. Після впровадження рекомендацій Ради Європи стосовно медіації суди в Хорватії були значно розвантажені, а країна дуже швидко опинилась в сім’ї країн-членів ЄС. Думаю, цей кейс найбільш успішно демонструє переваги медіації.
Іраклій Кандашвілі, адвокат, медіатор, експерт Ради Європи
Що потрібно для ефективної роботи медіації в Україні?
Можу сказати, що перш за все потрібен профільний закон. У Грузії ми пройшли цей шлях з поправок у процесуальні кодекси у 2013 році до прийняття закону про медіацію в 2020 році. До моменту прийняття закону медіація не була широко популярним способом вирішення конфліктів. Прийняття закону – це те, що дає поштовх до розвитку медіації. Одна справа, коли це напівлегальна та напівволонтерська діяльність, зовсім інша, коли це регулюється законом України.
Із якого року почався розвиток медіації в Грузії?
Із 2013 року. Тоді внесені зміни до процесуальних кодексів дали можливість завдяки медіації вирішувати сімейні або сусідські спори. Це був пілотний запуск впровадження медіації, який був успішним. Саме тому у січні 2020 запрацював уже профільний закон про медіацію, що розширив її дію на понад 10 категорій справ.
Світлана Сергєєва, адвокат, медіатор, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice»
— У деяких країнах Європи на початку розгляду справи у судах відбуваються інформаційно-оціночні сесії з медіатором. Чи доцільно впровадити це в Україні?
European Commission for the Efficiency of Justice (CEPEJ) в Європейському довіднику із законодавства про медіацію 2019 р. визначила, що розпочинатись медіація може або добровільно або шляхом обов'язкового направлення на процедуру.
Так, звані інформаційно-оціночні сесії з медіатором, представляють собою один із обов'язкових способів ініціації процедури медіайції та додатковий стимул для сторін, як мінімум, отримати інформацію про цю примирну процедуру, як максімум, звернутися до медіації.
Мова йде про обов'язковість тільки першої зустрічі з медіатором, під час якої сторони зможуть почути від медіатора про процедуру, її принципи, роль медіатора тощо, а медіатор зможе оцінити конфлікт, чи є він медіабельним. Після цього сторони ухвалюють, чи бажають вони спробувати медіацію чи ні.
Важливо підкреслити, що така обов'язковість щодо ініціації першої інформаційної зустрічі з медіатором не є порушенням принципу медіації - добровільності.
Наразі в рамках Проєкта ЄС “”Pravo-Justice” ми з Президентом Української академії медіації пані Луїзою Романадзе та європейськими експертами судею у відставці Бертом Маном та професором Ремко ван Рі працюємо над дослідженням щодо тих категорій цивільних та господарських спорів, де в Україні можливе та доцільне застосування таких обов'язкових інформаційно-оціночних зустрічей з медіатором. Найближчим часом дослідження буде оприлюднено.
Перший крок, це звісно, прийняття закону про медіацію. І вже потім ми можемо говорити про наступні кроки, в тому числі, дуже обережне та поступово впроваджувати цей механізм, щодо вузького кола категорій справ, як наступного кроку у розвитку медіації в Україні.
Луїза Романадзе, Президент Української академії медіації
Медіацією почали займатись ще у 90-ті, чому й досі нема профільного закону?
Перший офіційно зареєстрований у Верховній Раді України законопроєкт стосовно медіації був ще у 2010 році. За 11 років у ВРУ було зареєстровано 14 законопроєктів, що мали врегулювати медіацію. На початку таких ініціатив суспільство не було готове до «узаконення» медіації та взагалі не розуміло, що це таке. Після того нам відверто не щастило - напередодні розгляду в першому читанні відбувались якійсь події, наприклад, у минулому скликанні в такий момент почались дострокові парламентські вибори. А відповідно до Регламенту Верховної Ради, законопроекти, внесені та не прийняті до закінчення строку повноважень Верховної Ради відповідного скликання в першому читанні, вважаються відкликаними. Але якщо до цього профільні законопроєкти подавались окремими депутатами, то законопроєкт №3504 був внесений Кабінетом Міністрів України. Це говорить про те, що Уряд визнає необхідність прийняття такого законопроєкту. Він розроболявся на базі Міністерства Юстиції України у співпраці зі спільнотою медіаторів, суддями, адвокатами та іншими стейкхолдерами/суб’єктами.