Конституційний Суд України 22 жовтня ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Давимоки Олександра Григоровича, Бойка Миколи Вікторовича, Крюка Володимира Миколайовича та Токаренка Віталія Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580–VIII зі змінами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "У КСУ оскаржують постанову ВРУ про утворення та ліквідацію районів".
Про це повідомляє відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
"Цим Рішенням Суд визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580", - ідеться у повідомленні.
У Рішенні Суду зазначається, що зі змісту оспорюваних положень Закону № 580 вбачається, що держава гарантує поліцейському, який визнаний особою з інвалідністю (за певних умов), одноразову грошову допомогу, яка є соціальною виплатою. Отримання одноразової грошової допомоги законодавець зумовлює неможливістю подальшого виконання поліцейським своїх обов’язків за станом здоров’я саме як особи, яка перебуває на службі в Національній поліції України.
Зокрема, Конституційний Суд України вказує, що на відміну від пенсій з інвалідності, одноразова грошова допомога, передбачена частиною першою статті 97 Закону № 580, є соціальною виплатою та належить до одного із видів соціальної допомоги. Передбачена цією статтею допомога, є юридичним засобом соціального захисту працівників поліції, що надається державою у зв’язку із втратою ними працездатності. Проте право на одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності не є конституційно визначеним правом поліцейського, а приписи частини першої статті 46 Конституції України не гарантують виплату одноразової грошової допомоги, тому Верховна Рада України може визначати порядок та умови її призначення, передбачивши порядок реалізації такого права в законі.
Таким чином, зазначається у Рішенні Конституційного Суду України, одноразова грошова допомога, передбачена частиною першою статті 97 Закону №580, відрізняється від пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, оскільки не є основним джерелом існування для осіб, яким її надають.
З огляду на те, що звільнення поліцейського зі служби в поліції відбувається внаслідок обставин, які виникли на момент проходження ним служби в поліції та унеможливлюють подальше її проходження, незалежно від його волі, державою відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 97 Закону № 580 передбачене здійснення разової соціальної виплати за умови, що набуте поліцейським захворювання призвело до отримання ним інвалідності.
Суд у своєму Рішенні вказав, що пунктами 1–6 частини першої статті 97 Закону № 580 встановлено вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, до яких належать смерть (загибель) поліцейського; визначення поліцейському інвалідності, часткова втрата поліцейським працездатності без визначення інвалідності.
Наведені положення Закону № 580 свідчать про те, що у частині першій його статті 97 застосовано диференційний підхід щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, який враховує не лише тяжкість наслідків соціального ризику, що настав для поліцейського та членів його сім’ї, а й те, наскільки тісно пов’язаний соціальний ризик, що настав, із виконанням поліцейським найважливіших завдань, які покладається на Національну поліцію України. У зв’язку із цим іншим є також і порядок для нарахування відповідних соціальних виплат, їх розмір, який підлягає призначенню та виплаті.
"Встановлений Законом № 580 порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету", – наголошується у Рішенні Суду.
Конституційний Суд України також вважає, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголошує, що додержання визначених Законом № 580 вимог є обов’язком суб’єктів, які претендують на її отримання.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Нагадаємо, КСУ розгляне справу щодо конституційності окремих положень КУпАП.