"Блокування ухвалення Конституційним Судом України «незручних» рішень є підтвердженням того, що владі потрібен ручний та слухняний орган конституційної юрисдикції", - відповідну заяву містить повідомлення, що було розміщене на сайті Конституційного суду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У ньому йдеться про те, що 9 листопада 2020 року в телевізійній програмі на одному із каналів народні депутати України та Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков вкотре "в маніпулятивній формі" обговорювали рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 року № 13-р/2020.
Читайте також: "КСУ: НАЗК продовжує маніпуляції навколо рішення Конституційного Суду"
Зокрема, присутня в студії – членкиня депутатської фракції політичної партії «Слуга народу», голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики – Анастасія Радіна заявила таке: «Конституційний Суд фактично сказав, що декларації можна не подавати, що в них можна брехати, що їх ніхто не має права перевіряти і за це нічого не буде. Ось, що сказав Конституційний Суд». На цьому народна обраниця не зупинилася і продовжила розповідати про майбутню долю Конституційного Суду України. За її словами, «призначення нових членів не руйнує ту більшість голосів, яка вже є у Конституційному Суді України... Щодо питання кворуму, можливо підняттям кворуму або спеціальними вимогами по ухваленню рішень ми заблокуємо ухвалення поганих рішень…» Про «погані» рішення уточнила її колега – заступниця голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» – Олена Шуляк, на переконання якої, «наприклад, якщо Конституційний Суд України захоче скасувати закон, який стосується фонду гарантування вкладів – це для держави зразу збиток 270 млрд грн; якщо Суд захоче скасувати земельну реформу – це відразу збиток 1 млрд доларів… Добре, що на сьогодні частина суддів відмовляється приймати участь у засіданнях і практично це блокує роботу і ухвалення таких рішень, які для держави можуть мати критичні наслідки».
У повідомленні зазначається, що далі маніпуляції з цифрами продовжилися: «Хочу сказати скільки кожен суддя коштує для нашої держави – більше 21 мільйона грн на рік для держави коштів платників податків – це один суддя Конституційного Суду. У них колосальна зарплата – більше ніж 400 тис. У них колосальний штат помічників – більше ніж 20 осіб на кожного суддю, плюс колосальний автопарк і таке інше...».
Зважаючи на викладене, КСУ інформує народних депутатів України та громадськість про те, що відповідно до статті 30 Закону України «Про Конституційний Суд України» суддя Конституційного Суду має двох наукових консультантів і помічника, посади яких належать до посад патронатної служби. Інше не передбачено, так як і не передбачений автопарк. За суддею Конституційного Суду України закріплений один службовий автомобіль.
Зазначається, що неправдива інформація оприлюднена і щодо заробітних плат суддів Конституційного Суду України. У Державному бюджеті на 2020 рік передбачено фінансування Конституційного Суду України у розмірі 314,5 мільйонів гривень, проте не можна просто розділити цю суму на 15 суддів.
Видатки Конституційного Суду України – це не лише винагорода суддів, а й видатки на забезпечення організаційного, аналітичного, юридичного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення, тобто здійснення конституційної юрисдикції в Україні. За 10 місяців 2020 року на виплату зарплати одного судді Конституційного суду України витрачено близько 2,5 мільйона гривень. Середній розмір винагороди судді Конституційного Суду України – 254 тисячі гривень на місяць.
У повідомленні також йдеться про те, що присутній у студії телеканалу Голова НАЗК Олександр Новіков продовжував свою "звичну риторику" щодо рішення Конституційного Суду України і його роботи в цілому. Він звинуватив Конституційний Суд України в тому, що орган конституційної юрисдикції країни перебрав на себе функції парламенту, що абсолютно не відповідає дійсності, оскільки Конституційний Суд України у своїй діяльності керується виключно Конституцією України та чинним законодавством України. Конституційний Суд лише може визнати ту чи іншу норму закону неконституційною, проте не може створювати нові норми закону. Водночас Голова НАЗК не полишає спроб за будь-якої нагоди дискредитувати Конституційний Суд України, свідомо вводячи громадськість в оману.
Наведене свідчить лише про продовження нагнітання ситуації навколо Конституційного Суду України з боку зацікавлених осіб та намагання блокувати його роботу. Водночас, незважаючи на всі спроби дискредитувати Конституційний Суд України та знищити його авторитет, є об’єктивна оцінка суспільством роботи Конституційного Суду України.
Зокрема, 10 листопада 2020 року опубліковано дослідження, проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 30 жовтня по 5 листопада 2020 року, в якому громадяни України дали оцінку роботи органів державної влади. Дані опитування свідчать, що довіра до Конституційного Суду України вища, ніж до інших державних інституцій, в тому числі й до Національного агентства з питань запобігання корупції.
У повідомленні наголошується, що Конституційний Суд України виступає за боротьбу з корупцією, за створення демократичної правової країни. Разом з тим, це має відбуватися лише в рамках Основного Закону України.
Нагадаємо, у КСУ закликали надавати суспільству об’єктивну та правдиву інформацію.