Відколи почалася боротьба з офшорами, а визначення податкової оптимізації набуло негативного відтінку, структурувати свій бізнес стає дедалі важче. Що й як змінюється? Які юрисдикції будуть більш виграшними з точки зору податкового планування? Про це 18.03.2019 р. розповіли експерти KPMG під час семінару на тему: «Останні тренди деофшоризації в Україні: холдингові структури в Австрії та інших країнах ЄС в пост-BEPS епоху».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Що змінюється
З останніх змін можна виділити те, що ВР України 28 лютого ратифікувала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Конвенцію MLI). Крім цього, істотною зміною є прийняття нових правил, що стосуються економічної присутності на острівних країнах (правила substance).
«Перехід з типових острівних країн в ЄС - це той тренд, який ми спостерігаємо останні кілька місяців. Раніше на островах були лише проблеми з обслуговуванням банківських рахунків, але з появою нових правил присутності продовжувати вести там свою діяльність стає просто неможливо», - зазначив Олександр Бобошко, директор, керівник практики міжнародного корпоративного оподаткування KPMG в Україні.
Як змінюється
Після того, як у 2017 р. було виявлено, що податкові режими та вимоги до присутності в більшості острівних країн дають суттєві податкові переваги (в результаті чого країни ЄС недоотримують значну частину бюджетних нарахувань), в ЄС вирішили з цим боротися. Так, з’явився EU black list (EU list of non-cooperative jurisdictions for tax purposes - прим. ред.) - список юрисдикцій, які не співпрацюють з ЄС. Для виходу з цього списку острівним країнам потрібно виконати такі умови:
- ввести вимоги стосовно економічної присутності;
- скасувати harmful tax regimes, тобто такі режими оподаткування, що виводять з-під останнього майже весь дохід компанії, що є податковим резидентом острівної країни.
Разом з цим кожна країна-член ЄС мала ввести хоча б один із захисних адміністративних заходів:
- посилений банківський моніторинг операцій з компаніями, що розміщуються в країнах із «чорного» списку;
- посилена увага з боку податкових органів до компаній, які отримують вигоду від використання harmful tax regimes;
- збільшення частоти податкових перевірок платників податків у країнах ЄС, які в своїх структурах чи операціях використовують подібні юрисдикції.
За словами пана Бобошко, острівні країни у 2018 р. відреагували на правила substance наступним чином: деякі все-таки ввели вимоги щодо присутності, деякі скасували harmful tax regimes, а деякі країни нічого не зробили, внаслідок чого і потрапили 12 березня 2019 р. до «чорного» списку.
У свою чергу вимоги присутності для компаній базуються на таких критеріях:
- управління компанією має здійснюватися на території країни податкового резидента;
- у компанії має бути адекватна кількість кваліфікованих співробітників для здійснення своєї діяльності;
- компанія має мати офіс чи інше приміщення для введення своєї діяльності.
«У 2020 р. кожна з компаній, що розміщена на островах, які ввели нові вимоги щодо присутності, буде зобов'язана подати звітність, включаючи документи, які підтверджують, що компанія відповідає новим вимогам присутності», - наголосив пан Бобошко.
За недотримання цих правил передбачені наступні санкції:
- штраф та кримінальна відповідальність для осіб, які повинні подавати відповідну звітність;
- виключення компанії з комерційного реєстру та інформування податкових органів країн-контрагентів про те, що ця компанія не відповідає вимогам присутності.
Тому пан Бобошко зробив висновок, що острівні країни більше не можуть бути ефективними юрисдикціями для податкового структурування. Відкритим залишається лише питання, яку юрисдикцію доцільніше обрати для ефективного податкового планування.
Перспективні юрисдикції
Однією з доволі перспективних юрисдикцій для податкового структурування є Австрія, про плюси і мінуси якої розповів партнер, керівник практики міжнародного корпоративного оподаткування KPMG в Австрії Ойген Штримитцер. Так, позитивним є те, що Австрія до цих пір не включила Україну до своєї MLI-позиції, що означає відсутність необхідності доведення відповідності правилу основної мети* (Principal Purpose Test, PPT).
На думку пана Бобошка, це достатньо вигідний варіант для холдингової компанії для отримання дивідендів. Крім цього, він зазначив, що не без складнощів, але продовжує бути вигідною юрисдикцією і Кіпр для структурування внутрішньо групових позик за умови проходження PPT, адже MLI в цьому випадку буде застосовуватися. Також надійними юрисдикціями залишаються Нідерланди (для створення нової структури з виконанням всіх вимог присутності) та Люксембург (для структурування позик в інвестиційних фондах).
Ще однією цікавою юрисдикція залишається Мальта, де пан Бобошко радить в кожному окремому випадку прораховувати, що буде краще, - Мальта чи Кіпр. За його словами, Мальта, є доречним вибором для розміщення змішаних компаній.
Коментар
Сергій Попов, партнер, керівник відділу податкового та юридичного консультування KPMG в Україні
- Як клієнти реагують на зміни і яким юрисдикціям вони надають перевагу для структурування свого бізнесу?
- Питання не стільки в тому, які юрисдикції вони обирають, скільки в трансформації їх свідомості у зв’язку зі змінами як закордоном, так і у нас. Вони вже розуміють, що потрібно змінювати структури. Якщо вже будувати нові структури, то робити це потрібно в тих юрисдикціях, в яких можна буде працювати не один рік, оскільки, дивлячись на класичні острівні країни (як з точки зору банківських вимог, так і з точки зору податкового законодавства), наразі більшість з них не працюють і працювати не будуть. Тому Україна знаходиться у періоді трансформації свідомості: всі розуміють, що потрібно щось змінювати, але ще не вирішили, яку юрисдикцію потрібно для цього обрати.
Цей захід є частиною серії семінарів. У 2019 р. ми провели семінари стосовно Швейцарії, Кіпру, Люксембургу, Нідерландів, Мальті. Ми навіть проводили певні «батли» між цими країнами, де визначали, структури яких країн будуть найбільш ефективними для українського бізнесу. Насправді є дуже багато нюансів. Все залежить від того, чи буде створюватися нова структура, а також чи це буде трансформація вже існуючої. Також багато залежить від того, яким бізнесом займається компанія. Але процес вибору юрисдикції і трансформація свідомості вже відбуваються.
Тому Австрія - це чудовий приклад, але не єдиний. Більшість українських компаній намагається адаптуватися до тих країн, що є традиційними для податкового структурування (таких як Кіпр). Проте однозначно тенденцією є те, що всі починають «виходити» з островів.