Безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб’єктивним та об’єктивним критеріями.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Гендерні квоти у виборчих списках не порушують право чоловіків на вільні вибори, - ЄСПЛ".
Їх Європейський суд з прав людини нагадав у зв’язку із вирішенням питання конфлікту інтересів у роботі судді у справі "Паунович проти Сербії" (№54574/07), зазначає "ECHR. Ukrainian Aspect".
Так, заступник прокурора міської прокуратури вирішив змінити свою юридичну спеціалізацію та розпочав роботу суддею, де йому довелося переглядати вирок, винесений за обвинувальним висновком, що готувало його колишнє відомство. Засуджений побачив у цьому конфлікт інтересів і після вичерпання національних засобів захисту звернувся до Страсбургу.
Високі судді зауважили, що за суб’єктивним критерієм повинні братися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі.
"Об’єктивний критерій визначає, чи дотримав суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об’єктивно виправданим. У зв’язку з цим, слід мати на увазі, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну значимість або, іншими словами, "справедливість повинна не тільки вершитися, але має бути також очевидно, як вона вершиться".
Крім цих суб’єктивних і об’єктивних критеріїв, слід також враховувати питання внутрішньої організації та існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід суддів.
Такі правила виражають заінтересованість національного законодавця з приводу усунення всіх обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості відповідного судді чи суду, та є спробою забезпечити неупередженість шляхом усунення причин таких проблем. Окрім забезпечення відсутності фактичної упередженості, вони спрямовані на усунення будь-якого прояву небезсторонності, і таким чином сприяють підвищенню довіри, яку суди мають вселяти громадськості у демократичному суспільстві. Таким чином, будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави для побоювань у відсутності неупередженості, повинен взяти самовідвід", - зазначили в ЄСПЛ.
Читайте також: "Чи може позов про захист честі та гідності компенсувати порушення презумції невинуватості?".
З текстом рішення ЄСПЛ у справі "Паунович проти Сербії" (№54574/07) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, директора АБ "Дроздова та партнери" Олени Дроздової та Єлізавети Куріциної можна ознайомитися за посиланням.