На розгляд народним депутатам подано законопроєкт про внесення змін до Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" щодо відповідальності юридичних осіб.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КЦС ВС указав, з якою обставиною пов’язується чинність застави при переході права власності на предмет застави"
Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Існуючий підхід персональної відповідальності керівника юридичної особи за порушення скоєні на транспортному засобі, який є власністю безпосередньо юридичної особи, в нинішніх умовах є застарілим та таким, що протирічить принципу персональної відповідальності за наступних підстав.
1. При складанні та направленні постанов за порушення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (далі – порушення ПДД), відповідні постанови направляються співробітниками поліції на поштову адресу реєстрації керівника юридичної особи, що є досить незручним, ні з метою своєчасного отримання відповідних постанов, ні з точки зору їх оперативного погашення та/або оскарження.
2. Порушення принципу персональної відповідальності (що протирічить нормам Конституції, а саме ст. 61 (Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер)), так як посадова особо повинна нести відповідальність за транспортні засоби, які не є її власністю, а є власністю юридичної особи.
3. Зазначення в постановах винною особою безпосередньо керівника юридичної особи призводить до негативних наслідків для такого керівника (вважаючи відсутність причинно наслідкових зав’язків між діями посадової особи та відповідальністю). Так, у разі примусового стягнення штрафних санкцій, відкриття виконавчої справи здійснюється відносно керівника юридичної особи, що є перш за все фізичною особою, відносно якої здійснюються дії щодо арешту власних коштів, рахунків, майна такої особи, потрапляння фізичної особи до реєстру боржників (що як наслідок обмежує гарантовані Конституцією України права такої особи щодо розпорядження своєю власністю). А у випадку, коли керівником юридичної особи є нерезидент, для такої особи ризик збільшується ще й неможливістю виїзду за кордон (у разі коли на підставі відповідної постанови виконавцем та судом було прийнято рішення про заборону виїзду за кордон)
І всі ці ризики мають місце щоденно, а якщо юридична особа, як власник транспортних засобів має великий парк транспортних засобів, кількість постанов іноді становить від десятка до сотні постанов на день.
4. Притягнення до відповідальності за порушення правил ПДД не юридичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а керівників таких юридичних осіб є недоцільним, таким що порушує принцип персональної відповідальності.
5. Наразі, не зважаючи на норму закону про відповідальність саме посадової особи (та як наслідок зазначення такої особи в постанові про порушення ПДД), сплата штрафних санкцій здійснюється безпосередньо юридичною особою, що є власником транспортних засобів. Проте така ситуація містить в собі додаткові незручності так як:
- по-перше, у разі сплати штрафної санкції безпосередньо керівником як фізичною особою, не існує механізму компенсації сплаченої суми такому керівнику.
- по-друге, створює додаткові податкові навантаження для юридичної особи, так як сплата штрафу юридичною особою замість фізичної особи керівника призводить до ризику оцінки такої виплати податковими органами «як здійснене відносно керівника благо» та як наслідок нарахування додатково до суми штрафу витрат у вигляді НДФЛ та воєнного збору.
Що пропонується?
Законопроєктом № 5717 від 30.06.2021 вносяться зміни в КУпАП, а саме запропоновано виключити ст. 14 2 та 14 3 КУпАП, якими передбачено відповідальність керівників юридичних осіб, а не безпосередніх власників таких транспортних засобів.