12 лютого 2020 р. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду прийняв постанову у справі №761/17142/15-ц (провадження №61-12309св19).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Постанова КГС ВС про надання банком інформації, яка становить банківську таємницю, органу АМК".
Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.
Так, позивачка за первісним позовом просила витребувати з чужого незаконного володіння квартиру, яку вона придбала 2005 р. Відповідач подав зустрічний позов, у якому просив відшкодувати витрати на поліпшення спірної квартири. Первісний позов мотивований тим, що у 2014 р. позивачці стало відомо про реєстрацію права власності на цю квартиру за іншою особою на підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2007 р.
Шевченківський районний суд м. Києва 1 серпня 2014 р. ухвалив накласти на квартиру арешт і заборону відчуження, а 22 серпня того ж року - витребував квартиру на користь позивачки. У травні 2015 р. вона дізналася, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 16 грудня 2014 р.
Як зазначається, таке стало можливим, оскільки апеляційний суд 28 листопада 2014 р. скасував арешт квартири. Представник особи, що отримала право власності на квартиру на підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області, продав її, потім квартиру подарували, в той же день обдарований продав її відповідачу і за останнім було зареєстровано право власності, а 17 березня 2015 р. відповідач передав спірну квартиру в іпотеку.
Під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19 червня 2014 р. за фактом незаконного заволодіння квартирою позивачки, було з’ясовано, що підпис на довіреності, за якою продали спірну квартиру, не належить довірителю, рішення про скасування арешту квартири апеляційний суд не ухвалював. Суд першої інстанції задовольнив позов з огляду на те, що спірна квартира була відчужена особою, яка не мала на це права, тобто квартира вибула з володіння позивачки поза її волею. У задоволенні зустрічного позову суд відмовив.
Водночас апеляційний суд це рішення скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовив. Суд мотивував рішення тим, що після укладення договору купівлі-продажу та винесення судового рішення щодо витребування квартири на користь позивачки вона не зареєструвала право власності на спірне майно, а порушувати питання про витребування майна може лише його власник.
У результаті ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду рішення суддів попередніх інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Із текстом постанови Верховного Суду від 12 лютого 2020 р. у справі №761/17142/15-ц (провадження №61-12309св19) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Актуально: