До запровадження державою карантинних заходів у відповідь на поширення COVID-19 українські компанії очікували на подальше економічне зростання і помірну інфляцію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Повернути ліквідований банк? Місія нездійсненна".
Про це свідчать результати опитування керівників компаній, яке Нацбанк провів у I кварталі 2020 р., повідомляє прес-служба НБУ. Однак після цих подій настрої бізнесу очікувано погіршилися.
Зокрема, рівень ділової активності підприємств упродовж останніх чотирьох кварталів залишався досить високим: індекс ділових очікувань (ІДО) на наступні 12 місяців становив 110,5% (у попередньому кварталі - 112,0%).
Очікування щодо інфляції поліпшувалися. Бізнес прогнозував темпи зростання споживчих цін через 12 місяців на рівні 5,1% (у IV кварталі - 7,0%), що фактично співпадало зі середньостроковою інфляційною ціллю НБУ. Майже 70% респондентів прогнозували, що зростання споживчих цін у наступні 12 місяців не перевищить 6,0% або буде нижчим. Крім цього, бізнес очікував міцнішого обмінного курсу гривні: упродовж наступних 12 місяців респонденти прогнозували курс у середньому на рівні 26,01 грн/дол. США (у попередньому кварталі - 27,43 грн/дол. США).
Оцінки підприємств щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні були стриманішими, втім залишалися на високому рівні. Майже третина респондентів (30,8%) очікували на їх зростання, ще майже половина (48,7%) вважали, що ці показники залишаться на тому ж рівні.
Водночас більше третини компаній (36,2%) прогнозували зростання обсягів продажу товарів та послуг упродовж наступних 12 місяців. Лише 13,2% очікували їх зниження. Позитивні прогнози давали респонденти всіх видів економічної діяльності, крім підприємств енерго- та водопостачання.
Читайте також: "Ідентифікація клієнтів під час переказу коштів: роз’яснення НБУ".
Поліпшення свого фінансово-економічного стану впродовж наступних 12 місяців очікували 27,6% компаній, погіршення - 10,8%. Позитивні настрої мали респонденти всіх видів економічної діяльності, крім респондентів енерго- та водопостачання.
При цьому попит на робочу силу був практично збалансований. Зокрема, 21% респондентів очікували скорочення персоналу, лише 17,4% - планували наймати працівників. Також незначно зменшилася також кількість компаній, які планували підвищувати зарплати своїм працівникам упродовж наступних 12 місяців - із 69,2% до 63,4%. 2,7% компаній планували скоротити заробітну плату.
Як свідчать останні більш високочастотні опитування підприємств Національним банком, настрої бізнесу після запровадження карантинних заходів суттєво і різко погіршилися. Так, найбільш песимістично оцінювали підсумки місяця підприємств сфери послуг. Представники цього сектору зазнали найбільших втрат від карантинних заходів. Їх оцінки щодо обсягу наданих послуг та нових замовлень перебували на рекордно низьких рівнях. Песимістичні очікування переважали й у сфері промисловості.
Дещо кращі оцінки були в секторі торгівлі з огляду на зростаючий попит на споживчі товари першої необхідності (продукти харчування та засоби особистої гігієни), а також можливості досить швидкої переорієнтації бізнесу на альтернативні канали збуту та доставки товарів.
Проте очікування підприємств щодо зниження товарообігу та обсягів виробництва погіршувалися й в квітні. На ринку праці тривало зниження кількості вакансій. Через зростання невизначеності навіть ІТ-компанії, найменш вразливі до карантину, зупиняли нові найми. Загалом за три тижні карантину кількість нових вакансій знизилася на 44%.
Читайте також: "Нацбанк уточнив перелік валют, до яких встановлюється офіційний курс гривні".
Квартальне опитування проводилося з 4 лютого 2019 р. до 4 березня 2020 р.. В опитуванні взяли участь 681 підприємство із 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької і Луганської областей).
Серед опитаних підприємств 18,5% - компанії переробної промисловості, 17,6% - оптової торгівлі, 15,0% - сільського господарства, 13,4% - транспорту та зв’язку, 6,8% - добувної промисловості, 4,6% - сфери електроенергії та водопостачання, 3,5% - роздрібної торгівлі, 2,9% - будівництва, 17,8% - підприємства інших галузей.